ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
29 травня 2012 року 12:31 № 2а-5799/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва
у колегіальному складі: головуючий суддя Іщук І.О., судді Погрібніченко І.М., Шулежко В.П.
при секретарі Самаренко Х.С.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідачів: Чернюк С.О., Гусар О.Ф.
слухач: ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про зобов'язання утворити спеціальні виборчі дільниці на постійній основі у слідчих ізоляторах згідно із Законом України «Про вибори народних депутатів України»
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 29.05.2012 року о 12 год. 31 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.
позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання утворити спеціальні виборчі дільниці на постійній основі у слідчих ізоляторах згідно із Законом України «Про вибори народних депутатів України».
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, на підставі Конституції України, Закону України «Про вибори народних депутатів», Закону України «Про центральну виборчу комісію», відповідач наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення вибори народних депутатів, утворюючи виборці дільниці на постійній основі в таких установах: стаціонарних лікувальних закладах, полярних станціях України, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах. Проте, відповідач відповідно до додатків 1-27 до постанови №66 від 12.04.2012 «Про утворення звичайних та спеціальних виборчих дільниць на постійній основі», спеціальні виборчі дільниці на постійній основі у слідчих ізоляторах не утворив.
Зазначене на думку позивача свідчить про те, що відповідачем допущена бездіяльність при ухваленні постанови №66 від 12.04.2012 стосовно не утворення спеціальних виборчих дільниць на постійній основі у СІЗО, є протиправною, суперечить та порушує Конституцію України, Закони України та Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. На його думку, підставою для реалізації виборцем свого права голосу на виборах є його включення до списку виборців на виборчій дільниці. Оскільки, при прийнятті відповідачем рішення не було утворено спеціальні виборчі дільниці на постійні основі в СІЗО, громадяни України, які на час виборів народних депутатів України будуть знаходиться в СІЗО, фактично позбавлені можливості реалізувати своє право голосу.
За таких підстав позивач просить суд позовні вимоги задовольнити, та зобов'язання утворити спеціальні виборчі дільниці на постійній основі у слідчих ізоляторах згідно із Законом України «Про вибори народних депутатів України».
Представники відповідача щодо позовних вимог заперечували з огляду про наступне. На їх думку, відповідно до ч.1 ст.21 Закону України «Про вибори народних депутатів України»спеціальні виборчі дільниці утворюються у стаціонарних лікувальних закладах, в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, на суднах, які перебувають у день голосування у плаванні під Державним Прапором України, на полярних станціях України та в інших місцях тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересування.
При цьому, Центральна виборча комісія може утворювати на постійній основі спеціальні виборчі дільниці у стаціонарних лікувальних закладах, на полярних станціях України, в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах.
Відповідач вважає, що зазначена норма Закону за своїм змістом не має імперативного характеру, а лише наділяє Центральну виборчу комісію правом утворення спеціальних виборчих дільниць на постійній основі.
Крім того, в силу ч.3 ст.20 зазначеного Закону України, виборчі дільниці які існують на постійній основі, утворюються окружними виборчими комісіями не пізніше як за сорок п'ять днів до голосування.
За таких підстав, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки приймаючи постанову від 12.04.2012 №66 «Про утворення звичайних та спеціальних виборчих дільниць на постійній основі»Центральна виборча комісія діла в межах чинного законодавства.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судова колегія дійшла висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду про наступне.
Згідно із ст.69 Конституції України народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.
Законом України «Про центральну виборчу комісію»від 30.06.2004 №192 (надалі -Закон України №1932) визначено порядок утворення, правовий статус, основні засади організації діяльності Центральної виборчої комісії як постійно діючого колегіального державного органу, до компетенції якого належить забезпечення організації підготовки та проведення виборів і референдумів в Україні, забезпечення реалізації та захисту конституційних виборчих прав громадян України і прав на участь у референдумах, суверенного права Українського народу на виявлення своєї волі.
Частиною другою статті 3 Закону України №1932 встановлено, що Центральна виборча комісія зобов'язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з підпунктом 4 пункту 6 розділу XV Закону України "Про вибори народних депутатів України" від 17.11.2011 №4061 (надалі -Закон України № 4061) Центральна виборча комісія забезпечує утворення звичайних, закордонних та спеціальних виборчих дільниць на постійній основі не пізніш як за сто дев'яносто днів до дня голосування з чергових виборів до Верховної Ради України, що проводяться в останню неділю жовтня 2012 року (до 20 квітня 2012 року включно).
Центральна виборча комісія організовує підготовку і проведення виборів народних депутатів України; очолює систему виборчих комісій, які утворюються для проведення виборів народних депутатів України, спрямовує та контролює їх діяльність (п.п.1,2.ч .1 ст.19 Закону України №1932.
З метою дотримання та виконання вимог Конституції України, Закону України «Про вибори народних депутатів України», Закону України «Про Центральну виборчу комісію», відповідачем постановою від 24.01.2012№ 11 затверджено Порядок утворення звичайних, закордонних та спеціальних виборчих дільниць на постійній основі, згідно з пунктом 1.2 якого спеціальні виборчі дільниці утворюються на постійній основі у стаціонарних лікувальних закладах, в установах виконання покарань.
У відповідності до норм чинного законодавства та зазначеного Порядку, 12.04.2012 за №66 відповідачем було прийнято постанову «Про утворення звичайних та спеціальних виборчих дільниць на постійній основі».
Постановою від 02.02.2012 № 20, відповідачем було затверджено форму подання щодо утворення спеціальної виборчої дільниці на тимчасовій основі, яку було надіслано, Державній пенітенціарній службі України.
Крім того суд зазначає, що виборчі дільниці утворюються Центральною виборчою комісією або окружною виборчою комісією відповідно до Закону, та існують на постійній чи тимчасовій основі. Спеціальна виборча дільниця може існувати на постійній чи тимчасовій основі у випадках, передбачених Законом (ч.1 та 2 ст. 19 Закону України №4061).
Спеціальні виборчі дільниці утворюються у стаціонарних лікувальних закладах, в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, на суднах, які перебувають у день голосування у плаванні під Державним Прапором України, на полярних станціях України та в інших місцях тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересування (ч.1 ст.21 Закону України №4061)
При цьому Центральна виборча комісія може утворювати на постійній основі спеціальні виборчі дільниці у стаціонарних лікувальних закладах, на полярних станціях України, в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах.
Згідно з ч.3 ст. 21 Закону України №4061 спеціальні виборчі дільниці, що існують на тимчасовій основі, утворюються окружними виборчими комісіями не пізніш як за сорок п'ять днів до дня голосування.
Частиною п'ятою вказаної статті встановлено, що спеціальні виборчі дільниці, що існують на тимчасовій основі, утворюються окружною виборчою комісією на підставі подань районних, районних у містах державних адміністрацій чи виконавчих комітетів міських рад міст обласного (республіканського в Автономній Республіці Крим) значення, форма яких затверджується Центральною виборчою комісією.
Згідно Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року (надалі - також «Рекомендація № R (80) 2), під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів).
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.
Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Тобто, прийняття постанови Центральної виборчої комісії №66 від 12.04.2012 «Про утворення звичайних та спеціальних виборчих дільниць на постійній основі»свідчить про дотримання відповідачем вимог та процедур визначених у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно із статтею 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, судова колегія про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Оскільки, відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність своїх дій у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Керуючись ст.ст. 24, 71, 86, 158-163 КАС України, судова колегія Окружного адміністративного суду міста Києва, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про зобов'язання утворити спеціальні виборчі дільниці на постійній основі у слідчих ізоляторах згідно із Законом України "Про вибори народних депутатів України" - відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий Суддя І.О. Іщук
Судді І.М. Погрібніченко
В.П. Шулежко