ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
29 листопада 2012 року № 2а-10455/12/2670
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Патратій О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби
до Товариства з додатковою відповідальністю «Гулівер»
простягнення заборгованості у розмірі 76 131,18 грн., -
Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва ДПС (надалі -ДПІ, позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Гулівер»(далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 76 131,18 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 серпня 2012 року було відкрито скорочене провадження в даній справі.
У зв'язку з недостатністю повідомлених позивачем обставин для повного та всебічного з'ясування обставин справи без проведення судового засідання, ухвалою від 25 вересня 2012 року судом здійснено перехід до розгляду справи в порядку загального провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що заборгованість платника перед бюджетом виникла на підставі податкових зобов'язань, донарахованих податковим органом за актами перевірок платника та сум самостійно задекларованих ним податкових зобов'язань, не сплачених у встановлені строки.
Відповідач письмові заперечення на позовну заяву не подав та в судові засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про дату і час розгляду справи.
На підставі ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи неприбуття в судове засідання представника відповідача, судом ухвалено про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд встановив, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідач - ТДВ «Гулівер»зареєстроване як юридична особа Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 22 вересня 1995 року та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, включене до ЄДРПОУ за номером 23707529.
Станом на момент розгляду справи у відповідача згідно з обліковими картками платника податків обліковується заборгованість по наступним податкам: з податку на додану вартість у розмірі 71 760,00 грн., з податку на прибуток у розмірі 4 370,81 грн., з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 173,52 грн. (а.с. 69-83). Зазначена заборгованість виникла у зв'язку з донарахуваннями податкових зобов'язань за актами перевірок та несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань, самостійно визначених відповідачем у податковій звітності.
Як вбачається з матеріалів справи, податкова заборгованість з податку на додану вартість виникла у відповідача на підставі:
- податкового повідомлення-рішення № 0025541502 від 05.10.2011 р., яким позивачу нараховано податкові зобов'язання на суму 8305,85 грн.;
- податкового повідомлення-рішення № 0028761502 від 26.10.2011 р., яким позивачу нараховано податкові зобов'язання на суму 170,00 грн.;
- податкового повідомлення-рішення № 0000191502 від 20.02.2012 р., яким позивачу нараховано податкові зобов'язання на суму 2,78 грн.;
- податкового повідомлення-рішення № 0001021502 від 22.02.2012 р., яким позивачу нараховано податкові зобов'язання на суму 1020,00 грн.;
- податкового повідомлення-рішення № 0002121502 від 05.03.2012 р., яким позивачу нараховано податкові зобов'язання на суму на суму 170,00 грн.;
- податкового повідомлення-рішення № 0002111502 від 05.03.2012 р., яким позивачу нараховано податкові зобов'язання на суму 1020,00 грн.;
- уточнюючого розрахунку № 9008384708 від 11.10.2011 р. на суму 11 948,51 грн.;
- уточнюючого розрахунку № 506827 від 18.11.2011 р. на суму 19 932,00 грн.;
- декларації з ПДВ № 468611 від 30.10.2011 р. на суму 14 739,00 грн.;
- декларації з ПДВ № 506824 від 18.11.2011 р. на суму 13 452,00 грн..
Податкова заборгованість відповідача з податку на доходи фізичних осіб виникла на підставі:
- декларації № 21667 від 18.02.2011 р. на суму 86,76 грн.;
- декларації № 95068 від 18.03.2011 р. на суму 86,76 грн.
Податковий борг відповідача з податку на прибуток підприємств виник на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000181502 від 20.01.2012 р., яким позивачу нараховано податкові зобов'язання на суму 5 627,70 грн.
Враховуючи те, що з 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, правовідносини щодо стягнення суми боргу регулюються нормами даного Кодексу.
Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до 14.1.156. ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Пунктом 54.1. статті 54 ПК України встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно п. 56.11 ст. 56 ПК України податкове зобов'язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає.
Відповідно до підпункту 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Виходячи з наведених положень Податкового кодексу України, самостійно визначені відповідачем суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на доходи фізичних осіб вважаються узгодженими у день подання декларацій (розрахунків, уточнюючих розрахунків, тощо), оскарженню в адміністративному та судовому порядку не підлягають та повинні були сплачені протягом 10 календарних днів.
Як вбачається з матеріалів справи, самостійно визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток, податку з доходів фізичних осіб відповідачем не були сплачені в повному обсязі.
Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп.пп.54.3.1-54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню і штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення № 0025541502 від 05.10.2011 р., № 0028761502 від 26.10.2011 р., № 0000191502 від 20.02.2012 р., № 0001021502 від 22.02.2012 р., № 0002121502 від 05.03.2012 р., № 0002111502 від 05.03.2012 р. позивачем не оскаржувались, а отже суми податків, донараховані за ними, вважаються узгодженими, і підлягають сплаті у встановлені ПК України строки.
Відповідач доказів сплати податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями, суду не надав.
Згідно підпункту 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом.
Враховуючи те, що грошові зобов'язання, які були узгоджені відповідачем, не були погашені протягом граничного строку, вони відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України вони визнаються податковим боргом.
Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.
При цьому згідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги.
Податкова вимога виходячи з положень п. 58.3 ст. 58 ПК України надсилається органом податкової служби в порядку визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення. Згідно абзацу 3 п. 58.3 ст. 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
На виконання вказаних положень 03 квітня 2011 року ДПІ у Печерському районі м. Києва було направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю" № 2167 від 09.03.2011 р. на суму 127,72 грн. Вказана вимога була направлена відповідачу поштою та вручена 18 квітня 2011 року, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.11).
Доказів оскарження зазначеної вимоги в адміністративному або судовому порядку відповідач суду не надав.
Разом з тим, Податковим кодексом України та Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1037, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за № 1432/18727, передбачено направлення платнику лише першої податкової вимоги при наявності у нього податкового боргу.
У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги (п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України).
Як наголошено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 12.04.2012 № 1044/11/13-12, орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.
Позивачем надано суду документальне підтвердження того, що податковий борг збільшився після надсилання (вручення) платнику податків -відповідачу податкової вимоги.
Відповідачем не надано суду доказів на спростування доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу, натомість, позивачем надано документальне підтвердження збільшення податкового боргу ТДВ «Гулівер», про що свідчать дані облікових карток платника податків.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем було здійснено заходи по стягненню податкового боргу платника податків, передбачені діючим законодавством, однак вони не призвели до погашення в повному обсязі податкового боргу.
Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно п. 93.5. ст. 93 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Пунктом 20.1.8. п.п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Станом на момент розгляду справи загальний розмір податкової заборгованості відповідача з податку на додану вартість становить 71 760,37 грн., з податку на доходи фізичних осіб -173,52 грн., з податку на прибуток підприємств - 4 370,81 грн.
Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується витягами з карток особового рахунку платника податків -відповідача, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Наявними у справі доказами підтверджується наявність у відповідача заборгованості з податку на додану вартість становить 71 760,37 грн., з податку на доходи фізичних осіб -173,52 грн., з податку на прибуток підприємств - 4 370,81 грн., що загалом становить 76 304,70 грн., однак позивачем помилково вказано у позовній заяві загальну суму заборгованості у розмірі 76 131,18 грн.
Таким чином, у суду є всі підстави згідно ч. 2 ст. 11 КАС України для повного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог та стягнути з відповідача податковий борг у загальному розмірі 76 304,70 грн.
Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, ч. 4 ст. 94, 160-162, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Гулівер» (код ЄДРПОУ 23707529, адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 26) на користь Державного бюджету України заборгованість у розмірі 76 304,70 гривень (сімдесят шість тисяч триста чотири грн. 70 коп.), з яких:
- 71 760,37 грн. з податку на додану вартість підлягають перерахуванню на рахунок № 31112029700007, одержувач УДКС у Печерському районі м. Києва, код 38004897 в ГУ ДКС у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100;
- 4 370,81 грн. з податку на прибуток підприємств підлягають перерахуванню на рахунок № 31110009700007, одержувач УДКС у Печерському районі м. Києва, код 38004897 в ГУ ДКС у м. Києві, МФО 820019, код платежу 11021000;
- 173,52 грн. з податку на доходи фізичних осіб підлягають перерахуванню на рахунок № 33112340700007, одержувач УДКС у Печерському районі м. Києва, код 38004897 в ГУ ДКС у м. Києві, МФО 820019, код платежу 11010102.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя О.В. Патратій