Копія
Справа № 2270/5930/12
04 жовтня 2012 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіСалюка П.І.
при секретарі Розумняк О.В.
за участі: представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Вектор-А" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними скасування наказу та податкового повідомлення-рішення, -
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати наказ по державній податковій інспекції від 04.07.2012 р. №2531 "Про проведення документальної планової перевірки ПП "Вектор-А" код ЄДРПОУ 32995105", податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому форми "Р" №0008352301/2779 від 17.08.2012 р.; стягнути з Державного бюджету фактично сплачені судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, позовні вимоги підтримав та просив задоволити їх у повному обсязі.
Представники відповідача позовні вимоги не визнали, надали суду заперечення на адміністративний позов, у задоволенні позовних вимог просили відмовити.
Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи та надані докази у їх єдності, взаємному зв'язку, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задоволити частково, виходячи із наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі наказу начальника ДПІ у м. Хмельницькому від 04.07.2012 р. №2531 та направлень від 13.07.2012 року №002336, від 16.07.2012 року №002343, виданих ДПІ у м. Хмельницькому, посадовими особами податкового органу-відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку ПП "Вектор-А" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2009 р. по 31.03.2012 р.
Перевірка проводилась з 16.07.2012 року по 27.07.2012 року. За результатами перевірки складено Акт №4542/22-6/32995105 від 03.08.2012 р. "Про результати документальної планової перевірки ПП "Вектор-А", код ЄДРПОУ 32995105" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2012 р.".
Перевіркою встановлено наступні порушення:
- п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями та на порушення п. п. 14.1.36 п.14.1 ст.14, п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 352738 грн., у тому числі в розрізі звітних податкових періодів:
- за липень 2009 року в сумі 2027 грн.;
- за жовтень 2009 року в сумі 8230 грн.;
- за листопад 2009 року в сумі 3701 грн.;
- за травень 2010 року в сумі 28583 грн.;
- за червень 2010 року в сумі 4000 грн.;
- за липень 2010 року в сумі 35337 грн.:
- за серпень 2010 року в сумі 17699 грн.;
- за жовтень 2010 року в сумі 20000 грн.:
- за листопад 2010 року в сумі 2669 грн.:
- за січень 2011 року в сумі 18221 грн.;
- за лютий 2011 року в сумі 14985 грн.;
- за квітень 2011 року в сумі 6000 грн.;
- за травень 2011 року в сумі 7520 грн.;
- за червень 2011 року в сумі 8477 грн.;
- за липень 2011 року в сумі 58080 грн.;
- за серпень 2011 року в сумі 41837 грн.;
- за вересень 2011 року в сумі 33871 грн.;
- за жовтень 2011 року в сумі 20000 грн.;
- за листопад 2011 року в сумі 12501 грн.
На підставі Акта перевірки №4542/22-6/32995105 від 03.08.2012 р. Приватному підприємству "Вектор-А" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах)" за основним платежем 350711 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 73878 грн.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його у судовому порядку.
Так, перевіркою встановлено, що за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року ПП "Вектор-А" задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 1722729 грн. Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року не встановлено їх заниження або завищення.
Підставою для збільшення суми грошового зобов'язання є викладені в Акті перевірки висновки відповідача щодо неправомірного віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ. Встановлено, що на порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та на порушення п.п. 14.1.36 п.14.1 ст.14, п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України підприємством завищено податковий кредит за рахунок віднесення сум ПДВ по операціях, які не використовувались у межах господарської діяльності підприємства із наступними контрагентами: ПП БФ "ВІАЛЕКС", ТОВ "Екопласт-Львів", ТОВ "Іртас", ПП "Аеромакс-Сервіс", ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Укрзахіденерго", ТОВ "Компанія Бітіком", ПП "Олл ленд", ТОВ "Дім пива", ТОВ "Онікс".
Досліджуючи правомірність висновків відповідача, викладених в Акті перевірки, судом встановлено наступне.
08 лютого 2011 року між ТОВ "КОМПАНІЯ БІТІКОМ" (постачальник) та ПП "Вектор-А" (покупець) укладено договір поставки №08-02, договір на виконання робіт №08-03, відповідно якому, ТОВ "КОМПАНІЯ БІТІКОМ" (виконавець) та ПП "Вектор-А" (замовник).
На виконання договору №08-02 ТОВ "КОМПАНІЯ БІТІКОМ" поставила одержувачу товарно-матеріальні цінності згідно накладної №33 від 28 лютого 2011 року. Накладна засвідчена підписами осіб, які відвантажили та отримали ТМЦ, скріплена печатками підприємств.
На виконання договору №08-03, виконавцем здійснено ряд робіт, перелік яких знаходиться у Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг).
28.02.2012 року ПП "Вектор-А" складено Звіт про виконання коштів, виданих на відрядження або під звіт №АО0000002 від 28.02.2011 року.
01.07.2011 р. між вищеописаними контрагентами укладено договір поставки №01-07, договір на виконання робіт №02-07, договір на виконання робіт №51/08.
Згідно накладної №51 від 29.07.2012 р. ПП "Вектор-А", на виконання умов договору № 01-07, постачальником доставлено товарно-матеріальних цінностей на суму 243333 грн., із яких ПДВ 48666грн. 67 коп.
Перелік робіт, проведених на виконання договору №02-07 від 01.07.2012 р. визначені у Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг). 31.07.2011 року складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №АО-0000007 від 31.07.2011 р.
По виконанню умов договору №51/08 складено Акт здачі-прийняття робіт по будівельно-монтажних робіт на суму 209185 грн. (підтверджується податковою накладною №41 від 31.08.2012 р.), Акти здачі-прийняття робіт щодо робіт по встановленні світильників із люмінесцентними лампами №20 на суму 58192 грн. 61 грн., №29 на суму 108333 грн. 33 коп., Акт №21 здачі-прийняття робіт на загальну вартість робіт (послуг) без ПДВ 2828 грн., які підтверджуються відповідними податковими накладними. По завершенню робіт по даних договорах, складено Звіт про використання коштів від 31.09.2011 р.
Окрім цього, між даними контрагентами укладено договори на виконання робіт (виконання робіт технікою та механізмами) №01/09 від 01.09.2011 р. та №01/10 від 03.10.2011 р. Реальність вказаних правочинів підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковими накладними та Звітами про використання коштів.
За період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 р. складено Акт звірки взаєморозрахунків з ТОВ "КОМПАНІЯ БІТІКОМ" про те, що станом на 01.04.2012 р. виконана перевірка розрахунків між ПП "Вектор-А" та ТОВ "КОМПАНІЯ БІТІКОМ", а заборгованість за ПП "Вектор-А" складає 0,00 грн.
На виконання Наказу "Про впровадження комплексної системи запобігання та протидії процесам тінізації економіки" від 08.08.2011 р. №475 ДСК податковими органами було надіслано на адресу ДПІ у м. Хмельницькому низку Актів перевірок по контрагентах позивача.
У період з 15.03.2012 р. по 28.03.2012 р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Компанія Бітіком" з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період з 01.02.2011 р. по 31.12.2011 р., за результатами проведення якої складено Акт №75/22-6/36698188 від 02.04.2012 р. Перевіркою встановлено порушення ч.5 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків.
За результатами проведеної перевірки жодних рішень про стягнення заборгованості суду надано не було.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Екопласт - Львів" як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради 02.02.2006 року за реєстраційним номером №14151050001001158 (код ЄДРПОУ -33196220) та перебуває на обліку в ДПІ у Залізничному районі м. Львова з 03.02.2006 року за №1820.
ТОВ "Екопласт -Львів" виписані накладні №№0576/7, 0576/6, 0576/5, 0576/4, 0576/3, 0576/2, 0576/1 від 28.05.2010 р., складено Акт здачі-прийняття виконаних робіт №0576 від 28 травня 2010 року, який підписані керівниками виконавця та замовника та скріплені печатками підприємств.
ТОВ "Екопласт -Львів" виписані податкові накладні №0526, 0526/1, 0526/2, 0526/3, 0526/4, 0526/5, 0526/6,0526/7 на суми ПДВ, нараховані у складі вартості наданих послуг. За результатами виконання робіт, 31 травня 2010 року складено Звіт про використання коштів.
У відповідності до накладної №1094 ТОВ "Екопласт" відвантажено, а позивачем отримано провід перерізом 35 мм2А, загальною вартістю 16880 грн. 17 коп., ПДВ 3376 грн. 03 коп. Згідно накладної №23-24 від 30.06.2010 р., Акту №0322 здачі-прийняття (надання послуг), виконавцем було проведено ряд робіт (надано послуги) по рахунку №СФ-000011 від 03.06.2010 р. По закінченню проведених робіт, складено Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт №АО-0000006 від 30.06.2010 р.
Також було складено Акт взаєморозрахунків з ТОВ "Екопласт Львів", яким вказано, що станом на 01.04.2012 року виконана перевірка розрахунків між ПП "Вектор-А" та ТОВ "Екопласт Львів", заборгованість за ПП "Вектор-А" складає 0,00 грн.
30.12.2010 р. проведено перевірку ТОВ "Екопласт Львів" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавсвта за період з 01.01.2010 р. по 04.11.2010 р., результати якої оформлені Актом №3315/23-2/33196220 від 30.12.2010 р. Суд не бере до уваги доводи відповідача щодо відсутності ТОВ «Екопласт - Львів» за місцезнаходженням, як на підставу нікчемності договору, оскільки відсутність контрагента позивача за місцезнаходженням на дату проведення перевірки не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту на підставі податкових накладних.
Суд також вважає, що доводи відповідача щодо відсутності у ТОВ «Екопласт Львів» необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, спростовуються оскільки судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що послуги надані іншою юридичною чи фізичною особою.
Контрагентом ПП "Вектор-А" ТОВ "Дім Пива" згідно накладної б/н від 26 травня поставлено одержувачу (ПП "Вектор-А") товарно-матеріальні цінності на загальну суму 8014 грн., 04 грн., із яких ПДВ - 1602 грн. 81 коп. Актом здачі-прийняття робі від 26 травня 2011 р. засвідчено факт виконання виконавцем (ТОВ "Дім Пива"), загальна вартість яких становить 29585 грн. 96 коп.., ПДВ 5917 грн., 19 коп., що підтверджується податковою накладною №11 від 26.05.2011 р. За результатами проведених робіт складено Звіт від 31.05.2011 р. про використання коштів.
Накладна б/н від 22.06.2011 р. підтверджує факт поставки ТОВ "Дім Пива" одержувачу товарно-матеріальних цінностей (послуг) ПП "Вектор-А" на загальну суму 31447 грн., ПДВ 6289 грн. 50 коп.. Актом здачі-прийняття робіт від 224 червня 2011 року підтверджено факт проведення робіт по рахунку №СФ-0000012 від 24.06.2011 р., загальна вартість робіт 10938 грн., ПДВ 2187 грн. 77 коп., що підтверджується податковою накладною №62 від 30.06.2011 р. По закінченню описаних робіт, ПП "Вектор-А" складено Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №АО-0000006 від 30.06.2011 р. про використання коштів.
Актом взаєморозрахунків з ТОВ "Дім Пива" констатовано той факт, що станом на 01.04.2012 р. виконана перевірка розрахунків між ПП "Вектор-А" та ТОВ "Дім Пива", а заборгованість у ПП "Вектор-А" перед ТОВ "Дім Пива" відсутня.
У період з 05.09.2011 р. по 06.09.2011 р. ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено документальну перевірку ТОВ "Дім Пива" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за травень 2011 р. Даною перевіркою встановлено порушення ч.5 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків. За результатами проведеної перевірки жодних рішень про стягнення заборгованості суду надано не було. Оскільки Акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, суд критично ставиться до даного Акту перевірки.
Між контрагентом ПП "ОЛЛ ЛЕНД" та ПП "Вектор-А"укладено договір №01-03 від 01.03.2011 р. на виконання робіт. У відповідності до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкової накладної №103 від 29.04.2011 р., ПП "ОЛЛ ЛЕНД" виконано робіт (надано послуг) на загальну суму 30000 грн., ПДВ - 6000 грн. Актом звірки взаєморозрахунків з ПП "ОЛЛ ЛЕНД" зафіксовано ту обставину, що станом на 01.04.2012 р. заборгованість ПП "Вектор-А" перед ПП "ОЛЛ ЛЕНД" становить 0 грн.
Актом перевірки №297/23-61/35781166 від 23.08.2011 р. встановлено, що ПП "ОЛЛ ЛЕНД" здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб. Даний факт представниками відповідача у судовому засіданні доведений не був, оскільки жодні інші докази того, що у ПП "ОЛЛ ЛЕНД" відсутнє право на формування валових витрат по операціях з підприємствами надано не було.
01 листопада 2011 року між ТОВ "ОНІКС" та ПП "Вектор-А" укладено договір на виконання робіт №01/11 від 01 листопада 2011 року, предметом якого виступало виконання робіт технікою та механізмами.
Так, згідно Акту №430 від 30.11.2011 року, ТОВ "ОНІКС" виконано будівельно-монтажні роботи, загальна вартість яких 62505 грн. 82 коп., ПДВ 12501 грн. 16 коп., що підтверджується розгорнутою довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року, Актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 р., податковою накладною №430 від 30.11.2011 р., Звітом про використання коштів від 30.11.2011 р.
Актом звірки взаєморозрахунків з ТОВ "ОНІКС" показано, що станом на 01.04.2012 року перевірка розрахунків між ПП "Вектор-А" та ТОВ "ОНІКС", заборгованість за ТОВ "Вектор-А" по даному контрагенту складає 0,00 грн.
Документальною позаплановою невиїзною перевіркою ТОВ "ОНІКС" перевірено дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за листопад 2011 року, результати перевірки оформлено Актом перевірки №1263/23-07/19121137 від 14.02.2012 р. Перевіркою встановлено ті ж самі порушення, що й у попереднього контрагента - ч.5 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків. Із аналогічних причин, що й по попередньому контрагенту, суд критично ставиться до даного Акту як належного доказу.
Так, на виконання умов Акту №27 від 30.11.2010 р., продавцем (ЗАТ НВП "УКРЗАХІДЕНЕРГО") поставлено ПП "Вектор-А" (покупцю) товарів (послуг) на загальну суму 8616 грн. 06 коп., ПДВ - 1723 грн. 21 коп. Згідно видаткової накладної №РН-11-3023 від 30.11.2010 р., ПП "Вектор-А" надано товарів на загальну суму 4726 грн. 98 коп., ПДВ 945 грн. 40 коп., що підтверджується податковою накладною №113000010. Окрім цього, податковими накладними №1310012 від 31.01.2011 р. та №1201000047 від 01.12.2010 р., підтверджено надання ЗАТ НВП "УКРЗАХІДЕНЕРГО" ПП "Вектор-А" ТМЦ на загальну суму із ПДВ 64327 грн. 62 коп.
Актом звірки взаєморозрахунків з ЗАТ НВП "УКРЗАХІДЕНЕРГО" достовірно встановлено відсутність заборгованості позивача перед даним контрагентом по виконанню вказаних робіт.
31.03.2011 р. у приміщенні ДПІ у Сихівському районі м. Львова проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ЗАТ НВП "УКРЗАХІДЕНЕРГО". За результатами перевірки було складено Акт №580/23-408/34558872 від 31.03.2010 р. Даним Актом встановлено порушення та зроблено висновок про те, що ЗАТ НВП "УКРЗАХІДЕНЕРГО" здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вимоги для третіх осіб. Жодних інших доказів, які б стверджували даний факт надано не було, разом з тим, жодних доказів щодо порушення кримінальних справ та притягнення винних осіб до відповідальності, судом надано не було.
Актом здачі-прийняття робіт (надання) встановлено, що виконавцем (ПП "Аеромакс-сервіс") надано замовнику (ПП "Вектор-А") послуги по рахунку №СФ-000017 від 20.10.2010 р., що підтверджується податковою накладною №1020000021 від 20.10.2010 р. Згідно видаткової накладної №РН-1021012 від 21 жовтня 2010 року, підтвердженої податковою накладною №1021000039 від 21.10.2010 р., ПП "Аеромакс" (продавець) надано покупцю ПП "Вектор-А" товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 73623 грн. 43 коп., ПДВ - 14724 грн. 69 коп. Також постачальником ПП "Аеромакс-сервіс" одержувачу "Вектор-А" доставлено згідно видаткової накладної №РН-12-2201 та податкової накладної №1219000005 від 22.12.2010 р., вагончик побутовий у кількості 2 шт., ціна без ПДВ 37500 грн., ПДВ 7500 грн.
Актом звірки взаєморозрахунків з ПП "Аеромакс-сервіс" засвідчено, що за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2012 р. заборгованість ПП "Вектор-А" перед ПП "Аеромакс-сервіс" становить 0 грн.
Контрагентом позивача, ПП БФ "Віалекс" поставлено одержувачу - ПП "Вектор-А" ТМЦ по накладній №0109 від 30.10.2009 р., що відповідає податковій накладній №0406 на загальну суму 41148 грн. 93 коп., ПДВ - 8229 грн. 79 коп., про що було складено Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт №АО-0000013 від 30 листопада 2009 року. Актом звірки взаєморозрахунків з ПП БФ "Віалекс" зафіксовано той факт, що станом на 01.04.2012 року виконано перевірку розрахунків між ПП "Вектор-А" та ПП БФ "Віалекс", відповідно до якої заборгованість ПП "Вектор-А" по вказаних взаємовідносинах становить 0 грн.
Актом №0527 здачі-прийняття робіт від 02.07.2010. зафіксовано факт виконання ТОВ "ІРТАС" робіт (надання послуг) по рахунку №СФ-000013 від 02.07.2010 р. Загальна вартість робіт - 57046 грн. 24 коп., ПДВ 11409 грн. 25 коп., що також додатково підтверджується податковою накладною №1001 від 30.07.2010 р.
ДПІ у Залізничному районі міста Львова проведено позапланову виїзну перевірку ПП "БФ "Віалекс", за результатами проведеної перевірки складено Акт №3181/23-2/35528851 від 24.12.2010 року "Про результати позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства "Будівельна фірма "Віалекс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 04.11.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 04.11.2010 року". Констатація факту наявності порушень даним контрагентом не може судом розцінюватись як належний доказ, оскільки Акт є лише службовим документом.
На виконання замовлення по рахунку-фактурі №СФ-000014 від 02.07.2010 р., постачальником ТОВ "ІРТАС" продано ПП "Вектор-А" товарно-матеріальні цінності у кількості, відповідно до видаткової накладної №0535 від 30.07.2010 р., прибуткових накладних №ПН-0000315, №ПН-0000316, №ПН-0000317, що також додатково підтверджується податковою накладною №2038 від 30.07.2010 р. 31 липня 2010 року складено Звіт про використання коштів.
30-31 серпня 2010 року оформлено прибуткові накладні №ПН-000384, №ПН-0000457, № ПН-0000395, накладну №1603 про передачу товарно-матеріальних цінностей постачальником ТОВ "ІРТАС" для одержувача ПП "Вектор-А".
Також 31 серпня 2010 року представниками замовника ПП "Вектор-А" та виконавця ТОВ "ІРТАС" складено Акт №28 здачі-прийняття робіт про те, що виконавцем було проведено ряд робіт (надано послуги) на загальну суму 43142 грн. 62 коп., ПДВ - 8628 грн. 52 коп. Податковою накладною №1603 від 31.08.2010 р. та Звітом про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт №АО-0000008 від 31.08.2010 р. підтверджено вищеописані факти.
Представниками ПП "Вектор-А" та ТОВ "Іртас" складено Акт звірки взаєморозрахунків про те, що станом на 01.04.2012 року виконана перевірка розрахунків між ПП "Вектор-А" та ТОВ "ІРТАС", у відповідності до якого, заборгованість за ПП "Вектор-А" перед виконувачем робіт (надання послуг) складає 0 грн.
На запит ДПІ у м. Хмельницькому, листом №8144/7/22-416/1437 від 01.08.2012 р., ДПІ у Сихівському районі м. Львова надано відповідь про неможливість проведення зустрічної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ "ІРТАС" щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ПП "Вектор-А" за період липень-серпень 2010 року. У судовому засіданні також було досліджено Акт №117/23-2/24419121 "Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ІРТАС"". Рішення про стягнення заборгованості та/або застосування штрафних (фінансових) санкцій суду надано не було, а тому суд вважає даний Акт доказом, до якого слід ставитись критично.
Суд акцентує свою увагу на тому факту, що акт перевірки є лише службовим документом, він не породжує жодних правових наслідків, а є тільки носієм інформації, яку податковий орган може використати при прийнятті відповідного рішення, яке і підлягає оскарженню у випадку незгоди з ним, а відтак, Акт перевірки може виступати належним доказом по справі у випадку підтвердження та у комплексі з іншими матеріалами перевірки - рішенням суб'єкта владних повноважень про стягнення коштів, штрафних санкцій, матеріалами порушених кримінальних справ.
У матеріалах справи по усіх контрагентах присутні квитанції до прибуткових касових ордерів, що підтверджують сплату грошових коштів усім контрагентам ПП "Вектор-А" за проведені господарські операції.
На підставі належним чином оформлених постачальниками послуг податкових накладних, позивач включив до податкового кредиту з ПДВ податок на додану вартість, сплачений в ціні наданих послуг.
Згідно п.1.32 ст.1 Закону №334/94-ВР 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Частиною 1 статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.
Аналіз наведених норм дає підстави для визначення таких обов'язкових ознак господарської діяльності, як: провадження такої діяльності суб'єктами господарювання; здійснення її у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.
Приписами ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Частинами 1, 2 ст.9 Закону №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, враховуючи наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій позивача з його контрагентами є належні первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій.
Документальне оформлення договірних відносин між ПП "Вектор-А" та контрагентами, зокрема податкові та видаткові накладні, договори на виконання робіт, акти здачі-приймання робіт, звіти про використання коштів дозволяють зробити висновок про сутність послуг, що надавались та порядок визначення їх вартості.
Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону №168/97-ВР податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі, при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відповідно до пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
Під час перевірки посадові особи відповідача не встановили, та в судовому засіданні представниками відповідача не доведено, що податкові накладні на поставку послуг оформлені з порушенням вимог встановлених до податкових накладних. Суд вважає суттєвою ту обставину, що у судовому засіданні представником позивача визнано той факт, що податкові накладні оформлені із дотриманням вимог, передбачених чинним законодавством.
Згідно пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Із аналізу статей Закону №168/97-ВР слідує, що підставою зарахування сплаченого податку до податкового кредиту відповідного звітного періоду, та при наявності умов, визначених пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону 168/97-ВР, а також підставою бюджетного відшкодування суми ПДВ в наступному періоді, є наявність передбачених законом бухгалтерських документів, що підтверджують факти отримання товару (послуг, робіт) та його оплати, а також наявність мети отримання товару (послуг, робіт), пов'язаної із подальшим використанням отриманих товарів (послуг, робіт) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника.
Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону №168/97-ВР платника податку визначено, як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.
Згідно з п.10.2 ст.10 Закону №168/97-ВР платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.
Також, необхідно зазначити, що пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР, право платника податку на податковий кредит ставиться в залежність від отримання податкової накладної, а не від сплати його контрагентами податку до бюджету та їх знаходження за юридичними адресами після здійснення господарських операцій.
Із наведеного вбачається, що сама по собі несплата податку стороною договору (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту його контрагентом.
Судом також не встановлено та не доведено відповідачем, що укладаючи договори, позивач та його контрагенти, діяли з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства.
Натомість, досліджені судом докази свідчать про те, що сторони договору: позивач та його контрагенти: ПП БФ "ВІАЛЕКС", ТОВ "Екопласт-Львів", ТОВ "Іртас", ПП "Аеромакс-Сервіс", ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Укрзахіденерго", ТОВ "Компанія Бітіком", ПП "Олл ленд", ТОВ "Дім пива", ТОВ "Онікс" не лише вчинили всі дії, необхідні для забезпечення реального виконання договірних відносин, а й виконали їх належним чином, у строки та у порядку, обумовлені сторонами. Зазначене підтверджується первинними документами, оформленими сторонами з дотриманням вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які свідчать про отримання позивачем наданих послуг.
Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 року №755-IV установлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Отже, укладаючи договори із своїм контрагентами, позивач мав всі документальні підтвердження господарської правосуб'єктності контрагента договору (здійснювати господарську діяльність, реалізовувати господарську компетенцію, мати зобов'язання, нести за ними відповідальність, тощо).
Таким чином, суд вважає безпідставними висновки відповідача щодо порушення позивачем норм Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог статей 203, 205 в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП БФ "ВІАЛЕКС", ТОВ "Екопласт-Львів", ТОВ "Іртас", ПП "Аеромакс-Сервіс", ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Укрзахіденерго", ТОВ "Компанія Бітіком", ПП "Олл ленд", ТОВ "Дім пива", ТОВ "Онікс" по взаємовідносинах з ТОВ «Екопласт -Львів».
Суд не бере до уваги доводи відповідача щодо відсутності вищеописаних контрагентів за місцезнаходженням, як на підставу нікчемності договору, оскільки відсутність контрагента позивача за місцезнаходженням на дату проведення перевірки не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту на підставі податкових накладних.
Суд також вважає, що доводи відповідача щодо відсутності у контрагентів ПП "Вектор-А" необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, спростовуються оскільки судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що послуги надані іншою юридичною чи фізичною особою.
Відповідач не довів, а суд не встановив наявність будь яких визначених нормативно-правовими актами нормативів кількості працюючих, необхідної для укладання певних видів господарських договорів. Тому висновки відповідача щодо відсутності достатньої кількості працюючих суперечать ст.ст.6, 12 Господарського кодексу України, а тому суд критично ставиться до даних доводів відповідача.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків відмовлено у наданні податкових вигод, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Слід зазначити, що у чинному законодавстві України відсутнє визначення поняття "добросовісний платник податків". Аналогічно, що законодавство не містить певних критеріїв добросовісності платника податків. Водночас, суд вважає за необхідне визнати обґрунтованим застосування цього підходу, оскільки подібне розмежування платників податків дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку в галузі оподаткування навіть за наявності певних прогалин у законодавстві. Статті Законів №168/97-ВР та №334/94-ВР, так само як і інших законів, не ставлять в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. (ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.11.2010 р. у справі №К-23404/07, від 28.10.2010 р. у справі №К-19470/07, від 08.07.2010 р. у справі №К-23280/07).
За законом, платник податків, не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як невід'ємного елемента верховенства права (ст.8 Конституції України), індивідуальний характер відповідальності -тобто, що відповідати має саме той, хто припустився порушення (ст.61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (ст.129 Конституції України).
Несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту (рішення Верховного Суду України від 29.10.2010 року у справі № 21-14-а10).
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту (рішення Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі № 21-47а10).
Позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у зв'язку з невиконанням своїх обов'язків його контрагентами (контрагентами контрагентів позивача), в тому числі не нарахування і несплата податкових зобов'язань останніми, порушує право особи мирно володіти своїм майном, що міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20.03.1952 р. (надалі - Протокол 1 до Конвенції), яка є частиною національного законодавства згідно із ст.9 Конституції України. Зокрема, ст.1 Протоколу до конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права". Роз'яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), які згідно з ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" вiд 23.02.2006 року №3477-IV є джерелом права. Так, у п. 53 рішення в справі "Булвес" АД проти Болгарії ЄСПЛ визначив поняття власності, указавши, що "власність" може включати як існуючу власність, так і активи, включаючи вимоги стосовно яких заявник може стверджувати, що у нього чи у неї є принаймні "правомірні очікування" отримати ефективне здійснення свого майнового права. У рішенні в справі Щокін проти України (п. 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов'язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих ст.1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом. Так, у пп.50-51 згаданого рішення ЄСПЛ зазначає: "Найпершою та найбільш важливою вимогою ст.1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним: друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише "на умовах, передбачених законом" і другий параграф визначає, що Держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття (поняття "закону") вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві. Воно також посилається на якість закону, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні". Таким чином, будь-які дії, спрямовані на позбавлення особи її майна є незаконними, якщо контролюючі органи діють не у відповідності до закону. Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується численними рішеннями Європейського суду з прав людини. Так, п.71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії ЄСПЛ дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності". Вищенаведений висновок ЄСПЛ повторно підтвердив у рішенні по справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії. У п.23 даного рішення ЄСПЛ наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України", якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Таким чином, ЄСПЛ чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.
Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.
Враховуючи факт підтвердження належними первинними бухгалтерськими документами фактичного виконання договірних відносин, суд дійшов висновку про фактичне підтвердження наявності у позивача підстав для віднесення суми сплаченого останнім ПДВ до податкового кредиту.
Разом з тим, у відповідності до ч.1 п.1 ст.102 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова
декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а даний спір не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку Таким чином, на дату підписання та реєстрації наказу по ДПІ у м. Хмельницькому від 04.07.2012р. за №2531 про призначення даної перевірки, період з 01.04.2009 р. по 30.06.2009 р. перебував поза законодавчо встановленими строками позовної давності та не міг законно бути охоплений перевіркою, а тому у частині визначення періоду проведення перевірки даний наказ є протиправним та підлягає скасуванню в цій частині.
Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст.2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Так, згідно платіжного доручення від 23.08.2012 року, долученого до матеріалів справи, позивачем сплачено 2204 грн. 00 коп. у якості судового збору за звернення із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду. Жодних інших, документально підтверджених витрат позивача надано не було, а тому суд вважає, що позовна вимога ПП "Вектор-А" про стягнення із відповідача на його користь судових витрат підлягає задоволенню.
З огляду на викладені норми, відповідачем не доведено правомірність прийняття спірного наказу у частині визначення періоду перевірки та податкового повідомлення-рішення. В той же час позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства щодо визнання протиправним та скасування наказу ДПІ від 04.07.2012 р. №2531 "Про проведення документальної планової перевірки ПП "Вектор-А" (Код ЄДРПОУ 32995105)" у частині визначення періоду перевірки та визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги слід задоволити частково.
Керуючись ст.ст. 6, 7, 8, 9, 11, 14, 71, 86, 104, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задоволити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ державної податкової інспекції м. Хмельницького від 04.07.2012 року №2531 "Про проведення документальної планової перевірки ПП "Вектор-А"в частині періоду проведення перевірки.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції м. Хмельницького від 17.08.2012 року форми "Р" №0008352301/2779.
Стягнути з державного бюджету України судові витрати у розмірі 2204 грн. (дві тисячі двісті чотири грн.) шляхом списання їх з рахунка Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на користь Приватного підприємства "Вектор-А".
У решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 08 жовтня 2012 року
Суддя
"Згідно з оригіналом" Суддя П.І. Салюк