Копія
Справа № 2270/5412/12
25 вересня 2012 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіСалюка П.І.
при секретарі Козельська А.В.
за участі: представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Віньковецького відділення Дунаєвецької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Віньковецького відділення Дунаєвецької міжрайонної державної податкової інспекції, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000092308 на суму 510 грн. та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 судові витрати.
Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив задоволити їх у повному обсязі.
Представник відповідача адміністративний позов не визнав, надав пояснення, детально виклавши позицію відповідача стосовно даного спору у письмових запереченнях, які долучені до матеріалів справи.
Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази у їх взаємному зв'язку та сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити у повному обсязі виходячи із наступних підстав.
Судом встановлено, 23.04.2012 р. в.о. голови ДПС у Хмельницькій області підписано наказ про проведення фактичної перевірки з питань дотримання вимог Податкового Кодексу України та ряду інших законів.
Працівниками ДПС у Хмельницькій області спільно із працівниками ДПІ у м. Хмельницькому та Хмельницької МДПІ 24 квітня 2012 року на підставі наказу ДПС у Хмельницькій області від 23.04.2012 р. №92 та направлень від 23.04.2012 р. №17, 18 проведено фактичну перевірку складу-магазину, який розташований за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3.
На момент перевірки на господарській одиниці були присутні дві особи жіночої статі, що здійснювали розрахункові операції. Дані особи відмовились від наданні будь-якої інформації щодо їх особистих даних, що унеможливило встановлення осіб. Для перевірки не було надано жодного документа.
25.04.2012 року головними державними податковими ревізорами-інспекторами складено Акт №14/224/8173834664 про те, що після ознайомлення із змістом направлень на проведення фактичної перевірки від 23.04.2012 р. №17, 18, особа, яка здійснювала розрахункові операції відмовилась від надання інформації про особисті дані та відмовилась від підпису у направленнях на проведення фактичної перевірки.
За результатами перевірки, складено Акт (довідка) фактичної перевірки №0006/22/22/8173834664 від 24.04.2012 р., яким встановлено порушення, а саме: ненадання платником податків оригіналів документів (чи їх копій) при здійсненні податкового контролю, чим порушено п.121.1 ст. 121 Податкового Кодексу України.
Також було складено Акт №15/224/8173 834664 від 25.04.2012 р., яким зафіксовано факт відмови від підписання акта фактичної перевірки особою, що здійснювала розрахункові операції.
За результатами розгляду матеріалів перевірки, на підставі Акта перевірки №0006/22/22/8173834664 від 24.04.2012 р. Дунаєвецькою міжрайонною державною податковою інспекцією (Віньковецьке відділення) прийнято податкове повідомлення-рішення №0000092308 від 14.05.2012 р., яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового Кодексу України до ОСОБА_3 застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510 грн.
22.05.2012 р. позивачем було оскаржено у адміністративному порядку до ДПС у Хмельницькій області податкове повідомлення-рішення № 0000092308 від 14.05.2012 р. на суму 510 грн., 18.06.2012 р. також були оскаржені дії працівників податкових органів, голові Державної податкової служби України та прокурору Хмельницької області Голубу Ю.В.
07.06.2012 р. ДПС у Хмельницькій області прийнято рішення про продовження строку розгляду первинної скарги, яким вирішено продовжити строк розгляду первинної скарги до 22 липня 2012 року
13.07.2012 р. за результатами розгляду скарги прийнято рішення, яким Державна податкова служба у Хмельницькій області залишила без змін податкове повідомлення-рішення Дунаєвецької МДПІ (Віньковецьке відділення) №00000923080від 14.05.2012 р., а скаргу - без задоволення.
Державною податковою службою України 20.07.2012 р. ОСОБА_3 надіслано лист за результатами розгляду колективних скарг ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. Перевіркою встановлено, що ДПС України у зв'язку з отриманням письмового звернення покупця відповідно до вимог п.п.80.2.3 п. 80.2 ст. 80 Податкового Кодексу України організовано фактичні перевірки об'єктів торгівлі. Перевірки проведено згідно із ст.ст. 80, 81, 82, 86 податкового Кодексу України, про що складено відповідні акти. На запит про надання копії звернення покупця відмовлено, оскільки відповідно до ст. 10 Закону України "Про звернення громадян" не допускається розголошення відомостей, що містяться у зверненнях, без згоди заявника.
Згідно з п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
У зазначеному Аті перевірки позивача зафіксовано факти відмови платника податків та осіб, які фактично проводять розрахункові операції, від надання будь-яких документів (їх копій), що стосуються предмета перевірки відповідно до наказу ДПС у Хмельницькій області від 23.04.12 № 92, зокрема, свідоцтва про сплату єдиного податку, книги обліку доходів тощо.
Відповідно до листа ДПА України від 27.04.2011 р. N 11892/7/23-4017/345 "Про затвердження Методичних рекомендацій", у разі, коли при організації документальної виїзної планової чи позапланової перевірки встановлено відсутність платника податків (його посадових осіб) за місцезнаходженням або, якщо платник відмовляється від проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення, або неможливо розпочати перевірку, працівниками, що очолюють перевірку, на бланку органу ДПС вищого рівня складаються відповідні акти, які реєструються у Спеціальному журналі реєстрації актів цього органу. Копії зазначених актів, а також запити (повідомлення) та матеріали передаються відповідним підрозділам органу ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків, для вжиття ними необхідних заходів щодо встановлення місцезнаходження платника податків, прийняття рішення про застосування адміністративного арешту активів такого платника податків та інших, а також інформування про їх результати працівників органу ДПС вищого рівня, що очолюють перевірку.
Так, приписами п. 16.1.9 ст. 16 Податкового кодексу України визначено обов'язки платника податків, серед яких, зокрема, не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.
Правовий аналіз наведеного нормативного положення свідчить про те, що законодавцем чітко визначено обов'язок платника податку надавати податковим органам необхідну інформацію, документи та виконувати їх законні вимоги.
Відмова від перевірки - це комплексне поняття, яке, зокрема, може включати дії зі створення перешкод для проведення податковим органом перевірки, у тому числі шляхом відвертого ігноруванням положень п. 16.1.9 ст. 16 та п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України.
Відтак, відмова осіб, що здійснювали розрахункові операції була спрямована на ухилення від виконання зазначених законодавчих вимог.
Згідно п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового Кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно з п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України при пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
З наведених норм вбачається, що платник податків зобов'язаний розписатися та отримати копії зазначених документів, відмова від їх отримання є неправомірною.
Зі змісту положень ст. 81 Податкового кодексу України вбачається, що незгода платника податків із проведенням перевірки повинна реалізовуватись у такий спосіб.
Так, платник податків зобов'язаний отримати від представників податкового органу направлення на проведення перевірки, копію наказу про проведення перевірки та службові посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Якщо ж платник податків заперечує наявність підстав для проведення перевірки, такий платник податків може не допустити представників податкового органу до проведення перевірки.
Крім того, він не позбавлений права оскаржити у судовому порядку рішення керівника податкового органу про проведення перевірки, яке оформлене наказом.
Якщо ж платник податків недобросовісно ухилився від отримання направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службових посвідчень осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки, то на підставі абз. 2 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, податковий орган вправі приступити до проведення перевірки, незважаючи на фактичне невручення платнику податків копій необхідних для початку перевірки документів.
Аналізуючи вищезазначені норми законодавства, можна зробити висновок, що за приписами цієї статті лише непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
У відповідності до п.86.5 ст.86 Податкового Кодексу України акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні органу державної податкової служби. У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами органу державної податкової служби складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів податкового органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках органом державної податкової служби складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
Стосовно факту складання посадовими особами державної податкової служби 24.04.12 Акту №15/224/8173834664 від 25.04.2012 року про відмову від підписання акту №0006/22/22/8173834664 від 24.04.2012р., судом встановлено, що згідно із п.86.6 ст.86 ПК України відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання.
Як уже зазначалося вище, лише непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) документів, які дають право приступити до проведення фактичної перевірки або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, згідно п.81.1. ст..81 Податкового Кодексу України, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби перевірки.
Суд вважає посилання позивача на норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" безпідставним, оскільки відповідно до ч.2 ст.2 вказаного Закону, дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів контролю за дотриманням бюджетного і податкового законодавства та касових операцій, контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків, за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Стаття 10 Закону України "Про звернення громадян" передбачає, що не допускається розголошення одержаних із звернень відомостей про особисте життя громадян без їх згоди чи відомостей, що становлять державну або іншу таємницю, яка охороняється законом, та іншої інформації, якщо це ущемляє права і законні інтереси громадян. Не допускається з'ясування даних про особу громадянина, які не стосуються звернення. На прохання громадянина, висловлене в усній формі або зазначене в тексті звернення, не підлягає розголошенню його прізвище, місце проживання та роботи. В силу зазначеного, а також враховуючи, що нормами Податкового Кодексу України не передбачено надання платнику податків відомостей чи копій документів, що стали підставою для проведення фактичної перевірки, ненадання копії звернення покупця не може бути підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Позовні вимоги суд вважає недоведеними та необґрунтованими, оскільки судом встановлено, що перевірка проводилась уповноваженими представниками податкового органу, у відповідності до вимог чинного законодавства, із застосуванням методичних рекомендацій. Таким чином, вчинені посадовими особами дії по проведенню перевірки є лише активними діями, що спрямовані на ефективне та законне виконання вимог податкового законодавства, а тому не можуть розцінюватись як неправомірні. Складання актів, на підставі яких було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення передбачено законодавством. Крім цього, судом встановлено, що під час перевірки зі сторони працівників податкової інспекції не вчинялося жодних протиправних дій, або дій психологічного та фізичного тиску по відношенню до працівників позивача.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст.2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є недоведеними та належним чином не обґрунтовані, а відтак не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 186 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Віньковецького відділення Дунаєвецької міжрайоної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000092308 від 14 травня 2012 року - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 27 вересня 2012 року
Суддя
"Згідно з оригіналом" Суддя П.І. Салюк