ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01014 м.Київ, вул. К. Каменєва, 8, корп. 1
місто Київ
29 липня 2011 року Справа №2а-7844/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
судді: Пісоцької О.В.,
за участю секретаря
судового засідання Швеця О.Ю.,
розглянувши у приміщенні суду у місті Києві у попередньому судовому засіданні справу
за позовною заявою дочірнього підприємства «Енеїда»
доКиївської міської ради
прозобов'язання вчинити певні дії,
та клопотання Київської міської ради про закриття провадження у справі,
Дочірнє підприємство «Енеїда»(далі -ДП «Енеїда», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі -Київрада, відповідач), в якому просить зобов'язати відповідача видати державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,1400га, що знаходиться за адресою: м. Київ, Дарницький район, пр. Миколи Бажана.
В обґрунтування позову ДП «Енеїда»зазначило, що між ним та Київрадою 03 листопада 2010 року укладено договір купівлі-продажу, за яким позивач на підставі рішення Київради від 24 грудня 2009 року №1357/3426, придбав земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 0,1400га, що знаходиться за адресою: м. Київ, Дарницький район, пр. Миколи Бажана. Київським міським головою погоджено та підписано державний акт на право власності на землю, проте, позивачу зазначений акт не видано, що, водночас, є невиконанням умов пункту 3.2 вказаного договору.
Київрада звернулась до суду з клопотанням про закриття провадження у справі, мотивуючи його тим, що предметом даного спору є право власності на земельну ділянку, що виключає його розгляд в порядку адміністративного судочинства.
У судовому засіданні представник позивача стосовно задоволення клопотання та закриття провадження у справі в судовому засіданні заперечував, вказуючи на те, що даний спір пред'явлений до суб'єкта владних повноважень, а отже повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом встановлено наступне.
Між ДП «Енеїда»та Київрадою укладено договір купівлі-продажу від 03 листопада 2010 року (Договір), згідно з яким позивач на підставі рішення Київради від 24 грудня 2009 року №1357/3426 придбав земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 0,1400га, що знаходиться за адресою: м. Київ, Дарницький район, пр. Миколи Бажана. Київським міським головою погоджено та підписано державний акт на право власності на землю.
Водночас, пунктом 3.2 Договору передбачено, що продавець -Київська міська рада -зобов'язаний після підписання договору купівлі-продажу земельної ділянки, його нотаріального посвідчення та сплати першого платежу та пені за прострочення платежу (при наявності такої пені) організувати виготовлення, реєстрацію та видачу покупцеві в установленому порядку державного акта на право власності на земельну ділянку.
Разом з тим, відповідач відмовляється виконати пункт 3.2 договору та видачі зазначеного акту, посилаючись на необхідність виконання приписів розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27 червня 2007 року №811.
Позивач вважає безпідставним та незаконним невиконання відповідачем укладеної угоди у повному обсязі.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та клопотання про закриття провадження у справі, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України (частини 1, 2). Держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб'єктів господарювання (частина 4).
Частиною 1 статті 134 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.
Так, з вище встановленого вбачається, що ДП «Енеїда»фактично є власником вищезазначеної земельної ділянки і позивається до суду з метою відновлення свого порушеного, як зазначено, права власності на неї шляхом отримання відповідного акту та - виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Згідно з частиною 3 статті 148 Господарського кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до Земельного кодексу України та інших законів.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінський функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Разом з тим, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів (пункт 1 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України) та справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності (пункт 6 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України), за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів, підвідомчі Господарським судам.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками підготовчого провадження суд у порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відтак, враховуючи, що предметом даного спору є порушення права власності на земельну ділянку та невиконання умов договору купівлі-продажу земельної ділянки, суд дійшов висновку, що даний спір має вирішуватись місцевим судом господарської юрисдикції за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України, що передбачає задоволення клопотання відповідача та закриття провадження у даній справі.
Керуючись статтями 2, 17, 121, 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва
Клопотання Київської міської ради про закриття провадження в адміністративній справі задовольнити.
Закрити провадження у справі №2а-7844/11/2670 за позовом дочірнього підприємства «Енеїда»до Київської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити дочірньому підприємству «Енеїда», що розгляд даних позовних вимог має здійснюватися за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України, що належить до компетенції місцевого суду господарської юрисдикції.
Додатково роз'яснити, що повторне звернення тієї ж самої особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про закриття провадження в адміністративній справі, не допускається.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) О.В. Пісоцька
З оригіналом згідно.