Категорія №11.5
Іменем України
12 грудня 2012 року Справа № 2а/1270/9002/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Ковальової Т.І.
при секретарі судового засідання - Ворошило О.Є.
за участю :
представника позивача - Завальнюк С.В.
представника відповідача - Головіної О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції про визнання бездіяльності, зобов'язання провести виконавчі дії, -
16 листопада 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції про визнання бездіяльності, зобов'язання вчинити виконавчі дії.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року вищевказану справу прийнято до провадження судді Ковальової Т.І.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07.11.2012 на підставі ч. 1 ст.12 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» №2677-УІ від 04.11.2010 (далі - Закон №2677) спеціалістом управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську з відома начальника відділу Державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції Лаптінова Віталія Вікторовича проведено ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та станом примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення з ОСОБА_4 в сумі 680,00 грн., за заявою управління від 23.08.2011 за № 9546/08-42.
Державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчих документів в строки відповідно ст. 25 Закону №2677.
При ознайомленні зі станом реалізації виконавчого провадження встановлено, що відкрито виконавче провадження та станом на 07.11.2012 управлінням ПФУ копію постанови не отримано в порушення вимог ст. 25 Закону №2677.
При ознайомленні зі станом реалізації виконавчих проваджень по примусовому виконанню виконавчих листів встановлено, що державний виконавець, згідно акту від 08.11.12 виходив за адресою проживання боржника по вул. Леніна 94-84, але двері ніхто не відчинив. Ніяких інших дій, які підтверджують примусове виконання виконавчих документів, більш не здійснено.
Державним виконавцем станом на 07.11.2012 надіслано запити на виявлення автомобільного транспорту та нерухомого майна, що належить боржнику на праві власності, але і відповіді не отримано.
З моменту перебування виконавчих документів у відділі державної виконавчої служби державним виконавцем не проведено заходів щодо виявлення та звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, відповідно до ст. 52 Закону №2677, якою передбачено звернення стягнення в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржнику інше майно.
Державним виконавцем направлена постанова від 05.07.2012 про звернення стягнення на заробітну плату за місцем роботи боржника за адресою: м. Алчевськ, вул. Дунайварошская, 16, ТБ «ТЕХПРОМ», головному бухгалтеру, в сумі 680,00 грн., але поштового повідомлення про її отримання не має, що говорить про неналежне виконання ст. 31 Закону, тому було недоцільним.
Належним чином не проводяться заходи щодо виявлення майна, яке належить боржнику та на яке можливе звернення стягнення в рахунок погашення боргу.
До теперішнього часу державним виконавцем не вживаються дієві заходи, встановлені Законом №2677 та Інструкцією про проведення виконавчих дій, щодо примусового виконанні вищезазначеного виконавчого документу.
У відповідності до ч.2 ст. 30 Закону № 2677 державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішень протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Протягом строку перебування на примусовому виконанні з дня відкриття виконавчого провадження державним виконавцем не проведено всіх необхідних дій, пов'язаних з примусовим виконанням постанови про накладення адміністративного стягненні та перерахуванню суми боргу на рахунок управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську.
На підставі викладеного позивач просить суд визнати бездіяльність державного виконавця Фаріон І.О. відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції у невиконанні постанови про накладення адміністративного стягнення № 32 від 01.08.2011 та зобов'язати провести виконавчі дії згідно до вимог Закону №2677.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним у позові, просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, надала заперечення на адміністративний позов, в яких зазначила, що 25.08.11 року до ВДВС Алчевського МУЮ надійшла заява УПФУ у м. Алчевськ, про примусове виконання постанови № 32 від 01.08.2011 року видану ПФУ м. Алчевська про стягнення з ОСОБА_4 на користь УПФУ м. Алчевську штраф у сумі 680 грн.
Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 25 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем 29.08.2011 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії направлено сторонам виконавчого провадження та суду.
05.07.2012 року направлено постанову на утримання із заробітної плати штрафу у сумі 680 грн. на користь ПФУ, а саме Торговий Дім «Техпром» м. Алчевськ, вул. Дунауйварошська, 16.
12.11.2012 року державним виконавцем здійснено вихід за місцем проживання боржника а саме: АДРЕСА_1 але перевірити майновий стан боржника не виявилось можливим, оскільки двері ніхто не відчинив, залишено виклик.
14.11.2012 року державним виконавцем направлено запити до третіх осіб з метою виявлення рухомого та нерухомого боржника, а саме КП «Алчевське БТІ», ДАІ.
14.11.2012 року направлено запит до бухгалтерії Торговий Дім «Техпром» з метою виявлення розміру відрахувань із заробітної плати боржника.
16.11.2012 року державним виконавцем встановлено, що Торговий Дім «Техпром» не знаходиться за вказаною адресою.
На підставі викладеного представник відповідача просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999 № 606-ХІV "Про виконавче провадження".
У судовому засіданні встановлено, що 25.08.11 року до ВДВС Алчевського МУЮ надійшла заява УПФУ у м. Алчевськ, про примусове виконання постанови № 32 від 01.08.2011 року видану ПФУ м. Алчевська про стягнення з ОСОБА_4 на користь УПФУ м. Алчевську штраф у сумі 680 грн. (а.с.7,8).
Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 25 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем 29.08.2011 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Доказів надіслання копій постанови сторонам виконавчого провадження відповідачем не надано (а.с.27).
05.07.2012 року направлено постанову на утримання із заробітної плати штрафу у сумі 680 грн. на користь ПФУ, а саме на адресу Торгового Дому «Техпром» м. Алчевськ, вул. Дунауйварошська, 16, але поштового повідомлення про її отримання не має (а.с.28,29).
07.11.2012 на підставі ч. 1 ст.12 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» №2677-УІ від 04.11.2010 спеціалістом управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську з відома начальника відділу Державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції Лаптінова Віталія Вікторовича проведено ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та станом примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення з ОСОБА_4 в сумі 680,00 грн., за заявою управління від 23.08.2011 за № 9546/08-42 (а.с.6).
12.11.2012 року державним виконавцем здійснено вихід за місцем проживання боржника а саме: АДРЕСА_1 але перевірити майновий стан боржника не виявилось можливим, оскільки двері ніхто не відчинив, залишено виклик (а.с.30).
14.11.2012 року державним виконавцем направлено запити до третіх осіб з метою виявлення рухомого та нерухомого боржника, а саме КП «Алчевське БТІ», ДАІ (а.с.32).
14.11.2012 року направлено запит до бухгалтерії Торговий Дім «Техпром» з метою виявлення розміру відрахувань із заробітної плати боржника. Відповіді на вказані запити не отримано (а.с.28).
16.11.2012 року державним виконавцем встановлено, що Торговий Дім «Техпром» не знаходиться за вказаною адресою (а.с.31).
Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до п. п. 1,2 Положення про Пенсійний фонд України (затверджене указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/2001), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків.
Згідно з п. 1.1 Положення про Пенсійний фонд України в районах, містах і районах у містах (затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року № 8-2) управління Фонду у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.
Відповідно до п.п. 6 п.2.2 Положення про Управління Фонду воно відповідно до покладених на нього завдань контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово - бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.
Згідно з п. п. 5 п. 4 Положення про Управління Фонду Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах і районах у містах (далі - територіальні органи) щодо застосовування фінансових санкцій, передбачених законом.
На підставі ч. 5 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Згідно ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема за заявою про примусове виконання рішення.
Відповідно до ст. 25 Закону України «При виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
На підставі ст. 32 Закону заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Стаття 52 Закону визначає порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.
На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення.
Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.
Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.
У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 30 Закону державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.
Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.
На підставі оцінки викладених обставин справи та аналізу норм законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем не проведено всіх необхідних дій, пов'язаних з примусовим виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення та перерахуванню суми боргу на рахунок управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську та порушено шестимісячний строк здійснення виконавчих дій. Виконання почалося тільки в 2012 році, отже державний виконавець допустив бездіяльність, тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Суд вважає за можливе, з ціллю повного захисту позивача, застосувати ст. 11 КАС України, визнавши бездіяльність державного виконавця Фаріон І.О. відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції у невиконанні постанови про накладення адміністративного стягнення № 32 від 01.08.2011 неправомірною.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 3, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 105, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції про визнання бездіяльності, зобов'язання провести виконавчі дії задовольнити.
Визнати бездіяльність державного виконавця Фаріон І.О. відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції у невиконанні постанови про накладення адміністративного стягнення № 32 від 01.08.2011 неправомірною та зобов'язати провести виконавчі дії згідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 17 грудня 2012 року.
СуддяТ.І. Ковальова