27 листопада 2012 року 2а-5325/12/1070
приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26,
час прийняття постанови : 13 год. 10 хв.
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лиска І.Г.
при секретарі: Васковець М.С.
за участю
представника позивача - Ярмола А.Ю.
представника відповідача - Уголькова Є.О., Герасименко К.Ю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "УВК Україна" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 червня 2012 року №0000192301,
Позивач - Приватне акціонерне товариство "УВК Україна"звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 червня 2012 року №0000192301.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Дормашавто»за період з червня по грудень 2010 року та з січня по листопад 2011 року.
За результатами перевірки складено Акт від 18.05.2012 р. №122/22-6/34276081 (далі - Акт перевірки). В Акті перевірки встановлено порушення позивачем ч.5 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України та пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5. пп. 7.7.1. пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р. (далі - Закон №168/97-ВР), що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 255728, 3 грн..
Відповідач дійшов до висновку, що, нібито, господарські операції між ПрАТ «УВК України»та ТОВ «Дормашавто»не мали реального характеру, по в казаних правочинах товар не був переданий.
На підставі Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000192301 від 15.06.2012р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 255728,00 грн. та штрафні санкції в сумі 42 210,00 грн..
ПрАТ «УВК Україна»оскаржило вказане податкове повідомлення-рішення в порядку адміністративного оскарження до вищестоящих органів державної податкової служби. За результатами оскарження ДПС у Київській області було прийнято рішення від 14.09.2012р. №2282/10/10-206/484-1154 про відмову в задоволені скарги та залишення рішення відповідача без змін. Державна податкова служба України рішенням від 16.10.2012р. №3634/0/61-12/10-2115, також, відмовила в задоволені скарги та залишила рішення ДПС у Київській області та рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі без змін, а скаргу без задоволення.
Приватне акціонерне товариство "УВК Україна" звертається до суду за захистом своїх законних прав та інтересів та просить скасувати податкове повідомлення-рішення, яке є неправомірним, оскільки винесене з порушенням норм чинного законодавства та не відповідає фактичним обставинам.
У судовому засіданні представник позивача Ярмала А.Ю. підтвердив обставини, викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.
У судовому засіданні представники відповідача Угольков Є.О. та Герасименко К.Ю. позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні з підстав, зазначених у письмових запереченнях на позов, пояснили, що позовні вимоги є безпідставними, а оскаржуване податкове повідомлення -рішення є такими, що прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Приватне акціонерне товариства "УВК Україна" зареєстровано як юридичну особу 27.03.2009 року Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області, 30.03.2009 року взяте на облік у ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області .
У період 07.05.2012 року по 18.05.2012 року ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Приватного Акціонерного Товариства «УВК Україна»з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Дормашавто»за період з червня по грудень 2010 року та з січня по листопад 2011 року.
За результатами перевірки складено Акт від 18.05.2012 року №122/22-6/34276081 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки Приватного Акціонерного Товариства «УВК Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Дормашавто»(код за ЄДРПОУ 36791493) за весь період діяльності».
Перевіркою встановлено порушення позивачем:
ч.5 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків;
пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5. пп. 7.7.1. пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 255728,00 грн., в тому числі по періодам: липень 2010 року -3952 грн., серпень 2010 р. -1496 грн., вересень 2010 року -2448 грн.; жовтень 2010 року -6538грн.; листопад 2010 року - 7608 грн., січень 2011 року -10659 грн., лютий 2011 р. -4517 грн., березень 2011 року -10291 грн., травень 2011 року -47657грн., червень 2011 р. -13776грн., липень 2011 року -37850грн, серпень 2011 року 033653 грн., вересень 2011 р. -41261 грн., жовтень 2011 року -34022 грн.
Позивач не погодився з висновками Акту перевірки та подав заперечення до Акту до ДПІ у Києво-Святошинському районі вх. №5119 від 05.06.2012 року , які залишено без задоволення, згідно листа про надання відповіді до заперечень по акту перевірки від 12.06.2012 року №3017/10/22-523.
На підставі Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000192301 від 15.06.2012 р. , яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 255728,00 грн. (основний платіж) та штрафні санкції в сумі 42 210,00 грн.
ПрАТ «УВК Україна» не погодилось з податковим повідомленням -рішенням №0000192301 від 15.06.2012 року та оскаржило його в порядку адміністративного оскарження до вищестоящих органів державної податкової служби.
За результатами оскарження, ДПС у Київській області було прийнято рішення від 14.09.2012р. №2282/10/10-206/484-1154 про відмову в задоволені скарги позивача та залишення рішення відповідача без змін.
Державна податкова служба України рішенням від 16.10.2012р. №3634/0/61-12/10-2115, також, відмовила в задоволені скарги та залишила рішення ДПС у Київській області та рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області без змін, а скаргу без задоволення.
Не погоджуючись з податковим повідомленням -рішенням №0000192301 від 15.06.2012 р., позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення, звернувшись з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Між ПрAT «УВК Україна»та ТОВ «Дормашавто»було укладено Договір перевезення №119-10 від 01.06.2010р.
Згідно п.14.1 Договору строк дії договору становить 1 рік та передбачає автоматичну пролонгацію його дії на такий самий строк, якщо сторони про це не заперечують.
Предметом цього договору є надання ТОВ «Дормашавто»послуг перевезення.
ПрАТ «УВК Україна» сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за період з липня 2010 року по жовтень 2011 року при здійснені фінансово-господарських відносин з ТОВ «Дормашавто» в сумі 255728, 3 грн. у тому липень 2010 року -3952 грн., серпень 2010 р. -1496 грн., вересень 2010 року -2448 грн., жовтень 2010 року -6538грн., листопад 2010 року -7608 грн., січень 2011 року -10659 грн., лютий 2011 р. -4517 грн., березень 2011 року -10291 грн., травень 2011 року -47657грн., червень 2011 р. -13776грн., липень 2011 року -37850грн, серпень 2011 року 033653 грн., вересень 2011 р. -41261 грн., жовтень 2011 року -34022 грн., згідно податкових накладних: № 300612 від 30.06.2010 року на загальну суму 23712 грн., в тому числі ПДВ - 3952 грн.; №310703 від 31.07.2010 року на загальну суму 8976 грн., в тому числі ПДВ-1496 грн.; №311005 від 30.10.2010року на суму 20462, 40 грн., в тому числі ПДВ - 3410, 40 грн.; №310820 від 31.08.2010 року на загальну суму 14688 грн., в тому числі ПДВ -2448 грн.; №280906 від 28.09.2010 року на суму 18768 грн., в тому числі ПДВ -3128грн.; №301104 від 30.11.2010 року на суму 45650, 40 грн., ПДВ -7608, 409 грн.; №311205 від 31.12.2011 року на суму 63955, 20 грн., ПДВ -10659, 20 грн., № 310104 від 31.01.2011 року на загальну суму 27098, 90 грн., ПДВ -4516. 48 грн., №133 від 28.02.2011 року на суму 61744, 34 грн., в тому числі ПДВ -10290, 62 грн., №167 від 31.03.2011 року на суму 96885, 42 грн., в тому числі ПДВ -16147, 57 грн., №85 від 18.04.2011 року на суму 71060 грн. 34 коп., ПДВ-11843, 95 грн., №217 від 30.04.2011 року на суму 62056, 65 грн., ПДВ- 10342 грн., №54 від 14.05.2011 року на суму 55939, 06 грн. ПДВ -9323, 18 грн., №253 від 31.05.2011 року на суму 82658, 49 грн., ПДВ -13776, 42 грн., №134 від 30.06.2011 року на суму 145973, 46 грн. ПДВ 24328, 91 грн., №150 від 16.07.2011 року на суму 81127, 46 грн. ПДВ -13521, 24 грн., №196 від 30.07.2011 року на суму -67183, 26 грн. ПДВ -11197, 21 грн., №321 від 13.08.2011 року на суму 85327, 20 грн. ПДВ -14221, 20 грн., №346 від 26.08.2011 року на суму 1800 грн., ПДВ -300 грн., №347 від 27.08.2011 року на суму 47605 грн. ПДВ- 7934, 17 грн., №370 від 31.08.2011 року на суму 127017, 95 грн. ПДВ -21169, 65 грн., №368 від 31.08.2011 року на суму - 120547, 95 грн.. ПДВ -20091, 32 грн. , №398 від 16.09.2011 року на суму 104756, 24 грн. ПДВ -17459, 37 грн. , №410 від 30.09.2011 року на суму 99378, 08 грн. ПДВ -16563, 01 грн..
Підставою для нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 255728,00 грн. основного платежу та штрафних санкцій в сумі 42 210,00 грн. стало встановлене Актом перевірки порушення позивачем ч.5 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України та пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5. пп. 7.7.1. пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р., що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 255728,00 грн. Відповідач вважає, що господарські операції між ПрАТ «УВК Україна»та ТОВ «Дормашавто» не мали реального характеру по правочинам товар не був переданий.
Вказані висновки податкового органу є протиправними, у зв'язку з наступним.
Щодо порушення ч.5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України, то вказані висновки відповідача базуються на тому, що не можливо провести зустрічну звірку взаємовідносин ТОВ «Дормашавто»із його контрагентами у зв'язку з тим, що за результатами звірки встановлено, що ТОВ «Дормашавто»відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з суб'єктами господарювання без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків та враховуючи обставини, які свідчать про відсутність на ТОВ «Дормашавто»адміністративно - господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладенню угод та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, а значить і відсутність наміру реального створення правових наслідків, які обумовлюються правочинами.
Наведений висновок відповідача є необґрунтованим та не відповідає фактичним обставинам.
Так, між ПрAT «УВК Україна»та ТОВ «Дормашавто»було укладено Договір перевезення №119-10 від 01.06.2010р..
Договір укладений в письмовій формі, усі істотні умови договору були погоджені сторонами, на момент укладення договору та його виконання сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, договір укладений уповноваженими представниками юридичних осіб. Зміст договору не суперечить вимогам законодавства, жодна із сторін не оспорювала цей договір, договір не визнано недійсним.
Зокрема, ТОВ «Дормашавто»надало послуги перевезення. Підтвердженням того, що ці послуги були реально надані є товарно-транспортні накладні та карти загрузки автомобілів, які додавалися до товарного-транспортних накладних. В картках загрузки відображено, який автомобіль здійснює перевезення, державний номер автомобіля, ім'я експедитора та контактні дані, завантаженість автомобіля. Також, реальність надання послуг перевезення підтверджують вантажні квитанції. Акти виконаних робіт, реєстр здійснених рейсів згідно Актів виконаних робіт. Належним чином завірені копії вказаних документів містяться в матеріалах справи.
Факт виконання зобов'язань ПрAT «УВК Україна»за договором підтверджується банківськими виписками та наявністю податкових накладних, отриманих від ТОВ «Дормашавто», про що зазначається в Акті перевірки та не заперечується сторонами.
Таким чином, сторони договору свої зобов'язання виконали, наявні первинні документи, що підтверджують реальність виконання таких операції, а тому висновок про їх недійсність є безпідставним та не відповідає фактичним обставинам.
ТОВ «Дормашавто»(ЄДРПОУ 36791493) Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України була видана Ліцензія серії AB №530858 від 14.04.2010 на здійснення господарської діяльності за видом робіт - внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами, строк дії ліцензії необмежений.
Також, при укладені договору та виписці податкових накладних ТОВ «Дормашавто»надало позивачу копію Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та копію Свідоцтва платника ПДВ.
Зазначені документи на момент існування правовідносин з ТОВ «Дормашавто»були чинні та підтверджували спроможність ТОВ «Дормашавто»надавати послуги перевезення вантажів, дієздатність юридичної особи та можливість укладати договори, а також право виписувати податкові накладні.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р., якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, було внесено до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
З наведеного вбачається, що позивач вжив належних заходів обачності щодо виявлення дефектів в правовому статусі контрагента при укладенні тавиконанні договору перевезення.
Одним з основних аргументів відповідача, зазначених в Акті перевірки, є те, що від ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва надійшов висновок щодо ознак «фіктивності»та відсутності факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Дормашавто», який був наданий у формі службової записки від 12.03.2012р. №117/26-1/51 (с.5 Акту перевірки).
Як встановлено у судовому засіданні, в проваджені слідчого відділу податкової міліції ДПІ у Голосіївському районі м. Києва перебуває кримінальна справа №71-00217 порушена щодо директора ПП «Гранд Сервіс»ОСОБА_6 за ознаками злочинів передбачених ст. 212 ч.3, ст. 366 4.2, ст.205 4.2 КК України. В ході досудового слідства встановлено, що причетні до ОСОБА_6 невстановлені особи в 2008-2011 роках, без наміру здійснення господарської діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності, повторно вчинили дії по створенню та придбанню суб'єктів підприємницької діяльності, серед переліку яких значиться ТОВ «Дормашавто»(код ЄДРПОУ 36791493).
При цьому, в Акті перевірки не зазначається про наявність обвинувального вироку в кримінальній справі та набрання ним чинності.
Відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі (частина 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України).
Належними засобами, які б підтверджували відповідні юридичні факти, є, зокрема, відповідні судові рішення, що набрали законної сили.
Зважаючи на зміст ст.62 Конституції України (презумпція невинуватості) посилання в Акті перевірки на факти, які ще недоведені у встановленому законом порядку є недопустимим, такі факти не можуть слугувати підставою для висновків про притягнення до відповідальності третіх осіб в іншій справі.
Посилання в акті перевірки на порушену кримінальну справу, а також на те, що не можливо провести зустрічну звіру ТОВ «Дормашавто»свідчить і про те, що відповідач безпосередньо не досліджував та не встановлював наявність чи відсутність адміністративно - господарських можливостей ТОВ «Дормашавто», необхідних для виконання договору чи інших ознак, які на думку відповідача свідчать про нереальність здійснених операцій.
Основним видом діяльності ПрАТ «УВК Україна»є організація перевезень (КВЕД 2005 - 63.40.0). А тому, договір із ТОВ «Дормашавто»про надання послуг перевезення позивач укладав з конкретною господарською метою пов'язаною з основним видом діяльності. Використання послуг ТОВ «Дормашавто»мало для позивача реальну економічну доцільність.
Вищий адміністративний суд України в листі №742/11/13-11 від 02.06.2011р. сформував правову позицію, що для підтвердження права платника податку на формування витрат та/або податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання .
Із змісту норм Податкового кодексу України вбачається, що зобов'язання із сплати податків, виконання інших вимог податкового законодавства є персоніфікованими. Позивач не може нести відповідальність за невиконання вимог податкового чи іншого законодавства своїми контрагентами. Аналогічна правова позиція була неодноразово підтверджена судами України, в тому числі Верховним судом України в Постанові від 31.01.2011р. (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР - 14222189).
Щодо порушення пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р. , суд зазначає наступне.
В пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Проте, ТОВ «Дормашавто»були виписані податкові накладні, які були отримані позивачем та враховані при формування податкового кредиту. Про наявність в позивача податкових накладних зазначено в самому Акті перевірки та не заперечується відповідачем.
Згідно п.п.7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону №168/97 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Аналогічна норма передбачена Податковим кодексом України.
В п.2 Порядку заповнення податкової накладної, що був затверджений Наказом ДПА України від 30.05.97 №165 (чинний на час виписки податкових накладних) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Якщо податкова накладна складена іншою особою, ніж зазначена в цьому пункті, то така податкова накладна вважається недійсною (п.5 Порядку).
На момент виписки податкових накладних (червень-грудень 2010 року, січень-вересень 2011 року) ТОВ «Дормашавто»було зареєстровано платником податку на додану вартість, зокрема підприємству видано Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №100258316 від 08.12.2009, ІПН 367914926501. Вказане Свідоцтво протягом цього часу було дійсним, не анульованим.
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається за договірною (контрактною) вартістю товарів (послуг)… та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Як уже зазначалося, основним видом діяльності ПрАТ «УВК Україна»є організація перевезень вантажів.
Таким чином, зазначені послуги були використані позивачем в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності, а тому висновок відповідача по порушення цих норм є необґрунтованим.
Процедура визначення суми податкового кредиту, передбачена в пп. 7.7.1 та пп. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР не була порушена, арифметичних помилок під час перевірки не виявлено, а тому посилання відповідача про порушення цієї норми є безпідставним.
Крім того, в оскаржуваному податковому повідомленні-рішення зазначено, що на підставі Акту перевірки встановлено порушення п. 198.2, 198.3, 198.6, ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України, проте в самому Акті перевірки не зазначено про встановлення порушення позивачем норм ПК України.
Відповідно до пп. 6.1 п. 6 Наказу Державної податкової адміністрації України "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»від 22.12.2010 №984 (далі Порядок) у висновку акта (довідки) документальної перевірки зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.
Оскільки, в Акті перевірки не встановлено порушення позивачем норм ПК України, то відповідач не може визначати грошові зобов'язання ПрАТ «УВК Україна»в ППР на підставі порушення цих норм.
Крім того, в Акті перевірки вказано, що позивач порушив норми Закону № 168/97-ВР в період з січня по листопад 2011 року. Проте, позивач не міг порушити норми цього Закону у вказаний період оскільки з 01.01.2011 року діяли норми Податкового Кодексу України .
З огляду на вищезазначене, позивачем було правомірно включено до складу податкового кредиту за період з липня 2010 року по жовтень 2011 року суму 255728,00грн. та правомірно сформовано об'єкт оподаткування податком на додану вартість з придбання товарів( робіт, послуг) у ТОВ «Дормашавто», а порушення зафіксовані в Акті перевірки нормативно та документально не підтверджуються
Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростовували доводи позивача та достатніх і беззаперечних доказів в обґрунтування своїх заперечень відповідач суду не надав.
За таких обставин оспорюване податкове повідомлення-рішення від 15 червня 2012року №0000192301 є безпідставним і підлягає скасуванню як протиправне, отже, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Вимог про відшкодування судових витрат позивач не заявляв суду. Таким чином, судові витрати стягненню з державного бюджету на користь позивача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Приватного акціонерного товариства "УВК Україна" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 червня 2012 року №0000192301- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби від 15 червня 2012 року №0000192301.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лиска І.Г.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 30 листопада 2012 р.