ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" жовтня 2012 р. Справа № 2а-3123/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Скільського І.І.
при секретарі Бурда М.Р.,
за участю:
представника позивача -Тропець В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення податкового боргу в сумі 14819,41 грн.,
10 жовтня 2012 року Коломийська об'єднана державна податкова інспекція (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 14819,41 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 є платником податків і зборів відповідно до вимог ст.16.1.4 Податкового кодексу України. У відповідача на момент звернення до суду наявний податковий борг по сплаті податку на доходи фізичних осіб в сумі 2799,07 грн., податку на додану вартість в сумі 11091,79 грн., податку з доходів найманих працівників в сумі 390,54 грн., штрафні санкції за порушення законодавства про патентування та застосування реєстратора розрахункових операцій в сумі 538,00грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в адміністративному позові. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Правом подання письмового заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подав.
Відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За наведених обставин, суд вбачає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.
Відповідно до даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець та взятий на облік у Коломийській об'єднаній державній податковій інспекції.
Відповідач перебуває на податковому обліку у Коломийській об'єднаній державній податковій інспекції Івано-Франківської області, є платником податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість.
Підприємством станом на дату подання позову допущено утворення податкового боргу з сплати податку на додану вартість в розмірі 11091,79 гривень. На підставі акту документальної виїзної планової перевірки №71/172/2505003414 від 19.03.2012 року, податковим повідомленням-рішенням №0000251720 від 30.03.12 року відповідачу визначено податкові зобов'язання по податку на додану вартість у загальній сумі 13916,25 грн., за основним платежем 8070,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5846,25 грн.
Також, підприємством допущено утворення податкового боргу в розмірі 1778,70 грн., що виник в результаті несплати самостійно задекларованих сум з податку на доходи фізичних осіб, згідно поданої за 2011 року податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб. На підставі акту документальної виїзної планової перевірки № 71/172/2505003414 від 19.03.2012 року, податковими повідомленнями-рішеннями №0000301720 та №000261720 від 30.03.2012 року відповідачу визначено податкові зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб - штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань у сумі 414,71 грн., та 1283,63 грн. Станом на дату подання позову сума податкового боргу відповідача по податку на доходи фізичних осіб становить 2799,07 грн.
На підставі акту документальної виїзної планової перевірки № 71/172/2505003414 від 19.03.2012 року, податковими повідомленнями-рішеннями №0000331720 та №0000321720 від 30.03.2012 року до відповідача застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування та застосування реєстраторів розрахункових операцій в сумі 538,00 грн.
На підставі акту документальної виїзної планової перевірки № 71/172/2505003414 від 19.03.2012 року, податковим повідомленням-рішенням №0000311720 від 30.03.2012 року відповідачу визначено податкові зобов'язання по податку з доходів найманих працівників у сумі 390,54 грн.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно пунктів 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Статтею 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків та зборів віднесено податок на доходи фізичних осіб (підпункт 9.1.2) податок на додану вартість (підпункт 9.1.3).
Пунктом 8.2 статті 8 Податкового кодексу України встановлено, що до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4).
Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).
У відповідності до статті 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.
Відповідно підпункту 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платником податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.
Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу ( підпункт 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 54.5 статті 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу, яка відповідачем не розпочиналася, а прийняті рішення не оскаржувалися.
У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Таким чином, грошові зобов'язання відповідача по податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, по податку з доходів найманих працівників, штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування та застосування реєстраторів розрахункових операцій, є узгодженими з моменту отримання податкового повідомлення-рішення.
У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надіслано першу податкову вимогу за №1/791 від 05.05.2008 року та другу податкову вимогу за №2/1042 від 09.06.2008 року, які відповідач залишив без реагування, а податковий борг за ним, на момент виникнення вищевказаних податкових зобов'язань, не сплатив.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем в порушення вищевказаних норм Податкового кодексу України не виконано податкові зобов'язання з сплати податку на доходи фізичних осіб, по податку з доходів найманих працівників, податку на додану вартість по штрафних (фінансових) санкціях за порушення законодавства про патентування та застосування реєстраторів розрахункових операцій в загальному розмірі 14819,41 гривень.
Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.
Таким чином, узгоджене грошове зобов'язання з вказаних податків штрафних санкцій в розмірі 14819,41 гривень утворює податковий борг відповідача, який ним не сплачено.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно пункту 95.3 статті 95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ід.номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) в дохід бюджету податковий борг в сумі 14819 (чотирнадцять тисяч вісімсот дев'ятнадцять гривень) 41 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: Скільський І.І.
Постанова складена в повному обсязі 29.10.2012 року.