Категорія №8.1.5
Іменем України
11 грудня 2012 року Справа № 2а/1270/9425/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Широкої К. Ю.,
при секретарі судового засідання: Бондар Ю. М.,
за участю представників сторін: не з'явились,
розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
28 листопада 2012 року до суду звернулась Державна податкова інспекція в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби (далі - Позивач) з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 7444,74 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що ОСОБА_1 на підставі договору оренди № 17 від 27.01.2004 р. (далі - Договір) має у користуванні земельну ділянку площею 0.0621 га (сумісно с ОСОБА_2.) за адресою: АДРЕСА_2, та на підставі договору оренди № 279 від 08.10.2012р. має земельну ділянку площею 0,0024 за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою з Управління держкомзему у м. Сєвєродонецьку Луганської області № 3790 від 08.10.2012 р.
Тривалий час орендна плата Відповідачем не сплачувалась, в зв'язку з чим, ДПІ у м. Сєвєродонецьку було винесено податкове повідомлення-рішення форми „Ф" № 0113201701 від 17.04.2012 р. на суму 7444,74 грн. Станом на 28.10.2012 р. цей борг не сплачений.
З метою стягнення податкового боргу ДПІ у м. Сєвєродонецьку згідно з вимогами п.п. 6.2.1. ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, Відповідачу було виставлено першу податкову вимогу № 1/2 від 10 лютого 2010 р. та другу податкову вимогу № 2/3 від 18 березня 2010р.
Незважаючи на вжиті заходи, податковий борг ОСОБА_1 залишається несплаченим.
На підставі викладеного у позові позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму боргу.
Представники сторін у судове засідання не з'явились, про дату, місце і час судового засідання, повідомлялись належним чином, причини неявки суду неповідомили.
Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Проте, оскільки правовідносини щодо наслідків несплати платником податків - відповідачем у даній адміністративній справі - податкового боргу з орендної плати за землю в розмірі 7444,74 грн., виник до набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI, суд приходить до висновку, що в даному випадку при розгляді справи слід застосувати норми раніше діючого законодавства.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 на підставі договору оренди № 17 від 27.01.2004 р. (далі - Договір) має у користуванні земельну ділянку площею 0.0621 га (сумісно с ОСОБА_2.) за адресою: АДРЕСА_2, та на підставі договору оренди № 279 від 08.10.2012р. має земельну ділянку площею 0,0024 за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою з Управління держкомзему у м. Сєвєродонецьку Луганської області № 3790 від 08.10.2012 р.(аркуші справи 7,9,10-15).
Тривалий час орендна плата Відповідачем не сплачувалась, в зв'язку з чим, ДПІ у м. Сєвєродонецьку було винесено податкове повідомлення-рішення форми „Ф" № 0113201701 від 17.04.2012 р. на суму 7444,74 грн.(аркуш справи 20) Станом на 28.10.2012 р. цей борг не сплачений.
З метою стягнення податкового боргу ДПІ у м. Сєвєродонецьку згідно з вимогами п.п. 6.2.1. ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, Відповідачу було виставлено першу податкову вимогу № 1/2 від 10 лютого 2010 р. та другу податкову вимогу № 2/3 від 18 березня 2010 р.(аркуші справи 25, 26).
Незважаючи на вжиті позивачем заходи, податковий борг відповідача залишається несплаченим.
Згідно ст. 2 Закону України «Про плату за землю» N 2535-XII від 03.07.1992 року (далі - Закон № 2535) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. Справляння земельного податку за земельні ділянки, надані в користування у зв'язку з укладенням угоди про розподіл продукції, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Відповідно до п. 5 Закону № 2535, об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Абзац 3 ст. 14 Закону № 2535 визначає, що нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.
Підпунктом 5.3.1. п. 5.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» N 2181-III від 21.12.2000 року (далі - Закон № 2181) визначено, що, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Відповідно до абз. 3 ст. 17 Закону № 2535, земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.
Підпунктом 5.3.3. п. 5.3 Закону № 2181 закріплено, якщо останній день зазначених у цьому пункті строків припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем кожного з таких строків вважається наступний за вихідним або святковим робочий операційний (банківський) день.
Згідно абз. 2, 4 п.п. 6.2.4 п. 6.2 Закону № 2181, податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно п.п. 5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки визначені п.п. 5.3.1 цієї статті, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Судом встановлено, що заборгованість відповідача утворилась внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань із орендної плати за землю, що підтверджується розрахунком податкового богу, розрахунком розміру орендної плати за землю зворотнім боком облікової картки платника податків (аркуші справи 6, 8, 23).
Сума заборгованості зі сплати земельного податку до цього часу відповідачем не сплачена, податкове зобов'язання вважається узгодженим. Таким чином, суд вважає що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за землю в сумі 7444,74 грн.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 код НОМЕР_2) податковий борг з орендної плати за землю з фізичних осіб в сумі 7444,74 грн.(сім тисяч чотириста сорок чотири гривні сімдесят чотири копійки) на рр 33215815700080, код бюджетної класифікації 5013050500, одержувач УДКСУ у м. Сєвєродонецьку, код одержувача 37944909, банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, з рахунків у банках, які обслуговують ОСОБА_1.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 14 грудня 2012 року.
СуддяК.Ю. Широка