вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
10 грудня 2012 р. (16:36) Справа №2а-11686/12/0170/27
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Аблякимова Е.Е., суддів Маргарітова М.В., Сидоренко Д.В., за участю секретаря судового засідання Залюбовської Л.В., представників сторін
від позивача -Горохова А.К. паспорт НОМЕР_1 , довіреність № 03/Аб/2011-п від 10.08.11р.,
від відповідача 1- (Державна податкова служба України) Терещенко І. С., довіреність б/н від 21.02.12 р.,
від відповідача 2 - (Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби)- не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Абсолют"
до Державної податкової служби України Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби
про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій
Обставини справи: Акціонерне товариство закритого типу "Абсолют" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової служби України, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними дій Державної податкової служби України по неприйняттю як податкового звіту декларації АТЗТ "Абсолют" з податку на додану вартість за вересень 2012 року та зобов'язання Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби відобразити показники декларації АТЗТ "Абсолют" з податку на додану вартість за вересень 2012 року в картці особового рахунку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, Акціонерним товариством закритого типу "Абсолют" була надана в електронному вигляді податкова декларація з ПДВ за вересень 2012 року з додатками до ДПІ в м. Сімферополі, але згідно повідомлення Державної податкової служби України відмовлено в її прийнятті, оскільки позивач не являється платником податку на додану вартість. Постановою суду у справі № 2а-1986/09/11/0170 визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу "Абсолют", оформлене актом від 30.09.2009р. № 182/15-2. Зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2010р., а тому набрало чинності та повинно виконуватись податковим органом. Однак, відповідачем не внесено запису до Реєстру записів про відміну анулювання реєстрації позивача платником ПДВ, у зв'язку із цим, податкову звітність позивача з ПДВ не приймають, у тому числі декларацію за вересень 2012року.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.10.2012 року відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову, зазначивши, що він є платником податку на додану вартість, а тому відповідачу були зобов'язані прийняти декларацію.
У судовому засіданні представник Державної податкової служби України проти позову заперечувала та пояснила, що декларація не була прийнята, так як відповідач не являється платником податку на додану вартість.
Представник другого відповідача -Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби- у судове засідання не з'явився.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.п.41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Отже, враховуючи вищезазначене, Державна податкова служба України, Державна податкова інспекція в м. Сімферополі в АР Крим Державної податкової служби України у відносинах з АТЗТ "Абсолют", під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.
Акціонерне товариство закритого типу "Абсолют" 18.01.1994 року зареєстроване виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, як юридична особа, про що свідчить довідка АА № 463804, свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 432179 (а.с. 35-36, 39).
Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 00876756 АОЗТ "Абсолют" з 28.03.2003 року зареєстровано платником ПДВ.
Судом встановлено, що 12.01.2012 року між ДПІ в м. Сімферополі та АТЗТ "Абсолют" укладений договір про визнання електронних документів, згідно якого орган податкової служби визнає податкові документи ( податкову звітність, реєстри отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), що подані платником податків в електронному вигляді із застосування електронного цифрового підпису (а.с. 18-19).
Судом встановлено, що 15.10.2012 року АТЗТ "Абсолют" на адресу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі електронною поштою направлено декларацію з ПДВ із розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) за вересень 2012 року, підтвердженням чого є електронна квитанція № 1 від 15.10.2012 року (а.с.8-11).
Квитанцією №1 від 15.10.2012 року ДПС України до відома позивача доведено про неприйняття декларації за вересень 2012 року в зв'язку з тим, що позивач не значиться в Реєстрі платників ПДВ.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що подання податкової декларації з податку на додану вартість передбачено Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року. З прийняттям Податкового кодексу України Наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 N 41 затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 р. за N 197/18935 (надалі - Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість).
Згідно із п. 46.1. ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Платниками податків відповідно до п. 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно п.п. 16.1.2., 16.1.3 п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.
Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору, а саме відображати інформацію, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п.48.2 ст. 48 Податкового кодексу України).
Згідно п. 48.3. ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Відповідно до п.п. 48.5.1. п. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку; податкова звітність, складена з порушенням, не вважається податковою декларацією.
Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011 р. за № 1490/20228 затверджено форми та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ (далі -Порядок №1492).
Надана позивачем декларація із ПДВ за вересень 2012 року, копія якої наявна в матеріалах справи, не містить в собі будь-яких порушень наведених вище норм законодавства.
Декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II Порядку №1492 строк до підрозділу органу державної податкової служби, яким здійснюється приймання податкової звітності, за формою, встановленою на дату подання.
Відповідно до п. 49.1. ст.49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно довідки про взяття на облік платника податків, АТЗТ "Абсолют" перебуває на обліку в ДПІ в м. Сімферополі з 15.02.1994 за № 3009 (а.с. 37).
Пунктом 49.8. ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Згідно п. 49.9. ст. 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.
Відповідно до п.4 Розділу Ш Порядку№1492 податкова звітність у паперовій формі подається на аркушах А4, в електронній формі -згідно з порядком підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку.
Договір про визнання електронних документів надається до органу ДПС за місцем реєстрації платника податків.
З матеріалів справи вбачається, що договір №120120121 від 12.01.2012 року про визнання електронних документів позивачем було підписано із ДПІ в м. Сімферополі.
Квитанція про одержання звіту в електронній формі (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням центру обробки електронної звітності або оператора та засвідчує факт і час одержання звіту в електронній формі (Наказ Державна податкова адміністрації України , від 06.04.2009, № 168 "Про впровадження централізованої системи електронної податкової звітності платників податків в органах ДПС України").
Відповідно п. 9 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до розробки та впровадження в дію автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронної звітності" відповідно до пункту 49.17 статті 49 цього Кодексу, діє Порядок з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за N 320/15011.
Згідно із Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року N 233 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 р. за N 320/15011 "Про подання електронної податкової звітності", а саме п. 7.4 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.
Згідно п.7.5 ст.7 Наказу №233, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.
ДПС України доведено до відома позивача про неприйняття податкової декларації за вересень 2012 року 15.10.2012 року.
Повноваження податкового органу, що дозволяють відмовити в прийнятті податкової декларації встановлені п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України, який набрав чинності на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до п. 49.11. ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:
- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;
- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.
Пунктом 49.12. ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:
- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;
- оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.
Відповідно до п.22 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість податкова звітність, надана платником або його представником (у паперовому вигляді, поштою, засобами електронного зв'язку) та заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 розділу II Кодексу, вважається не поданою, про що повідомляється платник у порядку, визначеному пунктом 49.11 статті 49 розділу II Кодексу.
Згідно з п.23 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти декларацію з будь-яких причин, не визначених статтею 49 розділу II Кодексу, у тому числі висунення будь-яких, не визначених статтею 49 розділу II Кодексу передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.
Також слід зазначити, що відповідно до п. 183.12 Податкового кодексу України реєстр платників податку на додану вартість веде центральний орган державної податкової служби.
Центральним органом виконавчої влади є Державна податкова служба України (ст.4 ЗУ „Про державну податкову службу в Україні").
Крім того, згідно п.2.4. розділ Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 №1394, з числа обов'язків щодо ведення Реєстру центральний орган державної податкової служби здійснює:
- розробку організаційних та методологічних принципів ведення Реєстру;
- організацію реєстрації платників ПДВ;
- присвоєння платникам ПДВ індивідуальних податкових номерів;
- формування номерів свідоцтв про реєстрацію платників ПДВ;
- розробку технології та програмно-технічних засобів ведення Реєстру;
- виконання функцій адміністратора бази даних Реєстру (накопичення, аналіз даних, що надходять з регіональних податкових органів, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, зберіганням, захистом їх, контроль за правом доступу тощо);
- автоматизоване ведення бази Реєстру;
- розробку нормативних документів на створення, ведення та користування даними Реєстру;
- оприлюднення даних з Реєстру.
Таким чином, до обов'язків ДПС України входить автоматизоване ведення бази Реєстру, а до обов'язків ДПІ м. Сімферополя безпосередньо прийом декларацій.
Отже, до повноважень ДПС України, як до суб'єкта владних повноважень, не віднесено прийняття рішень щодо неприйняття або прийняття податкових декларацій.
Судом встановлено, що відмову в прийнятті податкової декларації АТЗТ "Абсолют" з ПДВ за вересень 2012 року, було направлено саме від ДПС України, проте, ані Податковим кодексом, ані Наказом ДПА України № 233 від 10.04.2008 року не визначено в процедурі прийняття електронної звітності можливість прийняття вказаних рішень ДПС України, відповідні дії повинні здійснювати тільки органи податкової служби, в яких перебуває на обліку платник податків.
Виходячи з системного аналізу наведених норм законодавства, підставами для неприйняття податкової звітності є: недотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 Податкового кодексу України, перелік яких є вичерпаним та не підлягає розширеному тлумаченню.
Як вбачається з матеріалів справи, неприйняття відповідачами наданої позивачем декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року викликано тим, що позивач не перебуває на обліку в ДПІ в м. Сімферополі АР Крим як платник податку на додану вартість.
Однак, наявними в матеріалах справи документами спростовуються доводи відповідачів.
Так, згідно з актом № 182/15-2 від 30.09.2009 року анульовано реєстрацію АТЗТ "Абсолют" як платника податку на додану вартість.
Не погодившись рішенням ДПІ в м. Сімферополі АР Крим щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду АР Крим за його скасуванням.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.10.2009 року по справі № 2а-11986/09/11/0170 вжито заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії акту № 182/15-2 від 30.09.2009 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість АТЗТ "Абсолют".
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.02.2010 року по справі № 2а-11986/09/11/0170 визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу "Абсолют", оформлене актом № 182/15-2 від 30.09.2009 року.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011 року постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.02.2010 року по справі № 2а-11986/09/11/0170 залишена без змін.
Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (ч. 1 ст. 255 КАС України).
Згідно з ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Аналогічне правило встановлено ч. 1 ст. 72 КАС України, а саме: обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до п. 6.2 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 N 978, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за N 1400/18695, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 255 КАС України, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Судове рішення про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платника ПДВ АТЗТ "Абсолют", набрало законної сили 24.02.2011 року.
У разі набрання законної сили судовим рішенням про задоволення зазначених позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття, як про те вказано в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 року № 1172/11/13-10.
Таким чином, правові підстави вважати позивача особою, не зареєстрованою платником ПДВ, на час подання податкової декларації із ПДВ за вересень 2012 року у ДПС України були відсутні.
У зв'язку із цим, суд дійшов висновку, що ДПС України необґрунтовано, з порушенням норм закону, без врахування дійсних обставин, було відмовлено АТЗТ "Абсолют" у прийнятті декларацій з податку на додану вартість за вересень 2012 року.
Пунктом 49.13 ст. 49 ПК України встановлено, що у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.
Вищим адміністративним судом України у листі від 15.06.2012 року № 1503/12/13-12 надано роз'яснення норм Податкового кодексу України, які регулюють порядок оскарження рішень податкових органів щодо відмови у прийнятті податкових декларацій.
Так, у відповідності до вказаного листа задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України. Тому в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.
У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними дії ДПС України по неприйняттю як податкового звіту декларації АТЗТ "Абсолют" з ПДВ за вересень 2012 року, та зобов'язати ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС відобразити за даними картки особового рахунку основні показники декларації з ПДВ за вересень 2012 року.
Згідно з ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи викладене, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача у спірних відносинах є визнання протиправною бездіяльність ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС по неприйняттю декларації АТЗТ "Абсолют" з ПДВ за вересень 2012 року та визнання податкової декларації АТЗТ "Абсолют" з ПДВ за вересень 2012 року поданою з 15.10.2012 року.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Приймаючи до уваги, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне присудити всі здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 32,19 грн., з державного бюджету.
Під час судового засідання, яке відбулось 10.12.2012 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ч.3 ст. 160 КАСУ постанову складено 17.12.2012р.
Керуючись статтями 94, 158-163 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби по неприйняттю декларації Акціонерного товариства закритого типу "Абсолют" (ідентифікаційний код 22278204) з податку на додану вартість за вересень 2012 року.
3. Визнати податкову декларацію Акціонерного товариства закритого типу "Абсолют" (ідентифікаційний код 22278204) з податку на додану вартість за вересень 2012 року поданою з 15.10.2012 року.
4. Стягнути на користь Акціонерного товариства закритого типу "Абсолют" (ідентифікаційний код 22278204) судовий збір у розмірі 32,19 із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання в рівних частинах із рахунків Державної податкової служби України та Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Аблякимов Е.Е.
Суддя Маргарітов М.В.
Суддя Сидоренко Д.В.