вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
21 травня 2012 р. Справа №2а-9431/10/0170/23
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі колегії суддів: головуючого судді Алексєєвої Т.В., суддів Радчука А.А., Москаленка С.А.,. при секретарі Гришанкові К.В.,
розглянувши заяву Державної судової адміністрації України про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі
за позовом ОСОБА_1
до Державного казначейства України (відповідач 1), Державної судової адміністрації України (відповідач 2), Міністерства фінансів України (відповідач 3),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Апеляційний суд АР Крим
про визнання незаконною бездіяльності центральних органів виконавчої влади, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості,
за участю:
від позивача - не з'явився;
від відповідачів - не з'явились;
від третьої особи - не з'явився.
До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Державної судової адміністрації України (далі - ДСА), Міністерства фінансів України (далі - другий відповідач), Головного управління Державного казначейства України (далі - третій відповідач) про визнання незаконною бездіяльності Державної судової адміністрації України з виконання з 03.12.2007 р. Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р. № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" щодо плати, встановленої законодавчими актами України; стягнення з Державної судової адміністрації України на користь позивача недоплаченої заробітної плати за період з 03.12.2007 р. по 31.05.2010 р. включно без урахування податків і обов'язкових платежів в розмірі 89040,00грн.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.11.2010 року позов задоволено частково, зобов'язано Державне казначейство України провести фінансування видатків з Державного бюджету України за бюджетною програмою "Виконання рішень судів на користь суддів" у сумі 89040 грн. для виплати коштів ОСОБА_1; стягнено з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 недоплачену суму посадового окладу за період часу з 03.12.2007 р. по 31.05.2010 р. у розмірі 89040 грн. (без урахування утримання податків та обов'язкових платежів); в іншій частині позовних вимог - у позові відмовлено.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2011р. постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.11.2010р. у справі № 2а-9431/10/2/0170 залишено без змін.
28.03.2012 року Державна судова адміністрація України звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з заявою про перегляд постанови від 08.11.2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідачів Апеляційний суд АР Крим про визнання бездіяльності незаконною та стягнення недоплаченої заробітної плати - за нововиявленими обставинами.
Учасники судового процесу явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином - рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення та під розписку.
Частиною 1 ст. 245 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Згідно зі ст. 246 КАС України особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Відповідно до ч. 2 ст.245 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
Отже, у ч. 2 ст. 245 КАС України закріплений вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, з яких зокрема є наявність істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Закон не визначає, які конкретно обставини є істотними для справи, вказане віднесене до компетенції суду, що розглядає справу. Виходячи з аналізу вказаної норми закону, істотними обставинами справи вважаються явища, події, факти або сукупність умов, які б суттєво вплинули на прийняття рішення, як би вони були відомі на той час. Адже за змістом частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що заявник як на нововиявлену обставину у даній справі посилається на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.07.2011 року, якою скасовано постанову Печерського районного суду міста Києва від 19.03.2007 року, відмовлено у вимогах про визнання протиправним та скасування п. 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005р. №865 "Про оплату праці суддів". Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 р. вказану постанову залишено без змін.
За таких обставин, враховуючи зазначені вище судові рішення по справі № 2а-7271/11/2670, прийняті за наслідками проведення провадження за нововиявленими обставинами, суд приходить до висновку, що існують підстави для перегляду постанови по справі №2а-9431/10/2/0170/ від 08.11.2010 року.
Ст. 72 КАС України встановлено, що обставини , встановлені судовим рішенням в адміністративній , цивільній або господарській справі, що набрало законної сили , не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи, або особи, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно ст. 255 КАС України Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Під час дослідження постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.05р. № 865 "Про оплату праці суддів" у системному тлумаченні з іншими законодавчими актами які регулюють фінансове забезпечення суддів, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначив наступне.
30 червня 2005 року Кабінет Міністрів України видав постанову № 514 «Про оплату праці Голови, першого заступника Голови та заступника Голови Верховного Суду України» установивши в абзаці другому пункту 1, що посадовий оклад Голови Верховного Суду України становить 15 розмірів мінімальної заробітної плати. Пунктом 3 постанови набрання чинності цього нормативно-правового акта визначено з 01 червня 2005 року.
Також встановлено, що 03 вересня 2005 року Кабінет Міністрів України видав постанову № 865 «Про оплату праці суддів» якою, зокрема, затвердив схему посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих судів (пункт 1 постанови).
Згідно з додатком 6 до згаданої Постанови посадовий оклад судді районного суду становив 7,5 розмірів мінімальної заробітної плати, а відповідно до пункту 5 постанови № 865 остання мала набирати чинності з 1 січня 2006 року.
Урядом України 31 грудня 2005 року видано постанову № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 р. № 865». Постанову доповнено пунктом 4-1 за змістом якого розміри посадових окладів встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не проводиться.
Змінено також редакцію пункту 5 де зазначено, що умовою набрання чинності постанови № 865 є втрата чинності Указів Президента України від 10 липня 1995 року № 584, від 19 вересня 1996 року № 856, від 5 березня 2002 року № 220, від 25 листопада 2002 року № 1061, статей 3 та 4 Указу Президента України від 11 грудня 2002 року № 1150, абзацу першого статті 1 Указу Президента України від 23 лютого 2002 року № 173 у частині встановлення надбавки суддям військових місцевих та військових апеляційних судів.
Отже, висновок щодо незаконності змін внесених постановою КМУ від 31.12.2005р. № 1310 є помилковим, зважаючи на наступне.
Згідно з частиною першою статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України статус суддів визначається виключно законами України, Конституція і закони України повинні гарантувати незалежність і недоторканість суддів (частина перша статті 126 Конституції), а згідно з частиною першою статті 130 Основного Закону держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
Заробітна плата судді, як складова його матеріального та соціально-побутового забезпечення, є елементом статусу судді (стаття 44 Закону України «Про статус суддів»).
За змістом частини першої згаданої статті 44 Закону України «Про статус суддів» заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.
Відповідно до частини другої цієї ж правової норми розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя.
Визначення законом саме такого співвідношення означає забезпечення справедливої оплати праці голів судів і суддів, не допускає невиправданих диспропорцій.
Як вбачається зі змісту абзацу другого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 червня 2005 р. № 514 «Про оплату праці Голови, першого заступника Голови та заступника Голови Верховного Суду України» посадовий оклад Голови Верховного Суду України з 01 червня 2005 року визначено у 15 розмірів мінімальної заробітної плати.
З огляду на приписи частини другої статті 44 Закону України «Про статус суддів» зміні підлягали й посадові оклади решти суддів судів України.
Проте лише постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці суддів», згідно з додатком 6 до неї, установлено і тільки з 1 січня 2006 року передбачалось застосування правила згідно з яким посадовий оклад судді районного суду мав становити 7,5 розмірів мінімальної заробітної плати.
В той же час, Уряд України 31 грудня 2005 року видав постанову № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 р. № 865», якою доповнив останню пунктом 4-1 про те, що розміри посадових окладів встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не проводиться.
Відповідно, постановою Кабінету Міністрів Україні від 03.09.2005р. № 865 не скасовуються і не змінюються надбавки та доплати, а встановлюються за виконання особливо важливої роботи, за науковий ступінь, для вирішення соціально-побутових питань, отже оскаржувані постанови не містять обмеження прав суддів на забезпечення державою благоустроєним житлом, додатковою житловою площею, надання безоплатного користування усіма видами транспорту, обов'язкового страхування життя та здоров'я за рахунок коштів державного бюджету.
В силу викладеного, приймаючи до уваги факти, встановлені при розгляді Окружним адміністративним судом м. Києва справи № 2а-7271/11/2670, суд приходить до висновку, що п. 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.05р. № 865 "Про оплату праці суддів" в період з грудня 2007 року по грудень 2010 року, не втрачав чинності, правомірно застосовувався був здійснений розрахунок посадового окладу позивача, заробітна плата йому сплачена у повному обсязі відповідно до вказаної норми, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 160-163, 253 КАС України, суд
1. Заяву Державної судової адміністрації України про перегляд постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.11.2010р. у адміністративній справі № 2а-9431/10/2/0170 за нововиявленими обставинами задовольнити.
2. Скасувати Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.11.2010р по справі №2а-9431/10/2/0170
3. Прийняти нову постанову.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Головного управління Державного казначейства України про визнання незаконною бездіяльності центральних органів виконавчої влади, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості - відмовити.
У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі - з дня отримання нею копії постанови).
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя підпис Алексєєва Т.В.
Суддя підпис Радчук А.А.
Суддя підпис Москаленко С.А.