вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
05 червня 2012 р. (11:40) Справа №2а-4582/12/0170/23
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі
головуючої судді Алексєєвої Т.В., при секретарі Юзефович Г.В.
за позовом Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим Державної податкової служби
до Кримського Республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" м. Сімферополь
про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій
від позивача - Кирюхіна Я.М., довіреність № 3308/9/10 від 18.05.2012 року
відповідач - не з'явився
Обставини справи: позивач - Державна податкова інспекція в м. Алушта АР Крим Державної податкової служби звернулась до суду з адміністративним позовом до Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» м. Сімферополь в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у реєстрації права власності з видачею Свідоцтва на право власності нежитлових приміщень (незакінчене будівництво боксів для автомобілів), розташованих на 2-км від траси Ялта-Сімферополь ліворуч від дороги, що веде з смт. Партеніт , а також про зобов'язання відповідача зареєструвати право власності на видати Свідоцтво на право власності нежитлових приміщень (незакінчене будівництво боксів для автомобілів), розташованих на 2-км від траси Ялта-Сімферополь ліворуч від дороги, що веде з смт. Партеніт
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, раніше надав заперечення на позов та клопотання про розгляд справи без участі представника.
Суд, приймаючи до уваги надання відповідачем клопотання про розгляд справи без участі представника, керуючись ч.6 ст. 71 та ч.4 ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
У серпні 2005 року Перший заступник прокурора АР Крим в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим звернувся до Господарського суду АР Крим з адміністративним позовом до виконавчого комітету Партенітської селищної ради, Приватного підприємства "Укргазпром", Багатогалузевого комунального підприємства житлово-комунального господарства, третя особа - Алуштинське бюро реєстрації та технічної інвентаризації, про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Партенітської селищної ради за № 180 від 23 жовтня 2001 року про затвердження договору оренди нежитлових приміщень у с. Партеніт, 2-й км. від траси Алушта-Ялта та договору оренди від 01.11.2001 року, укладеного між виконавчим комітетом Партенітської селищної ради та підприємством "Укргазпром"щодо зобов'язання підприємства "Укргазпром" повернути майно власнику - державі в особі Державної податкової інспекції у місті Алушта.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.11.2007 р. позовні вимоги задоволено, визнано нечинним рішення виконавчого комітету Партенітської селищної ради № 180 від 23.10.2011 р. про затвердження договору оренди нежитлових приміщень у с. Партеніт, 2-й км. від траси Алушта-Ялта.
Визнано недійсним договір оренди від 01.11.01 р. укладений між виконкомом Партенітської селищної ради та підприємством "Укргазпром".
Зобов'язано Приватне підприємство "Укргазпром"повернути нежитлові приміщення, розташовані на 2-му км. від траси Ялта-Сімферополь ліворуч від дороги, що веде до мст. Партеніт, власнику - Державі в особі Державної податкової інспекції в м. Алушта.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.10.2008 р. постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.11.2007 р. скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 21.04.2010 р. постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.10.08 р. скасована, постанова Господарського суду АР Крим від 13.11.2007 р. залишена в силі. Рішення суду набрало законної сили 21.04.2010 року.
11.11.2011 р. Державна податкова інспекція у м. Алушті звернулась с заявою до Окружного адміністративного суду АР Крим щодо внесення змін до п.4 результативної частини постанови господарського суду АР Крим від 13.11.2007 р., а саме: зобов'язати Приватне підприємство "Укргазпром"повернути нежитлові приміщення, розташовані на 2-км від траси Ялта-Сімферополь ліворуч від дороги, що веде з смт. Партеніт, власнику - Державі в особі ДПІ в м. Алушта.
28.11.2011 р. Окружний адміністративний суд задовольнив клопотання ДПІ в м. Алушті.
Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що: йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
При виконанні своїх прав та виконання зобов'язань власник зобов'язаний сумлінно здійснювати встановлені діючим законодавством норми. Власник несе відповідальність перед суспільством за неналежне використання свого майна.
Згідно до ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші майнові права на нерухоме майно, обмеження зазначених прав, їх виникнення перехід та припинення підлягають державної реєстрації.
13.03.2012 р. ДПІ у м. Алушті АР Крим ДПС звернулась до Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації"м. Сімферополь з проханням зареєструвати та безоплатно видати Свідоцтво на право власності на нежитлові приміщення незакінчене будівництво боксів для автомобілів), розташованих на 2-му км від траси Алушта-Ялта на підставі умов договору № 1579-Б->298976, підписаного між КРП СМ БРТІ в м. Алушті, діючого з 12.09.2010 р. до повного виконання сторонами зобов'язань.
Листом вихідний № 3594/4 від 28.03.2012 р. КРП СМБРТІ відмовило реєстрації права власності з видачею Свідоцтва на право власності.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Закон України "Про державну реєстрацію речових на нерухоме майно та їх обмежень"визначає правові, економічні, організаційні засади створення у складі державного земельного кадастру єдиної системи державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно, обмежень цих прав. Закон спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових прав на нерухомість, створення сприятливих умов для забезпечення розвитку ринкових відносин, активізації інвестиційної діяльності, збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів.
Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації
Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (далі - Положення), що затверджено наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. N 7/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за N 157/6445, визначає порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні і спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності.
Пунктом 1.2. Тимчасового положення встановлено, що положення діє на всій території України і є обов'язковим для виконання громадянами, міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності.
Згідно до п. 1.3. Тимчасового положення Державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Пунктами 1.4, 1.5 Положення встановлено, що Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.
Обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.
Відповідно до положень ст. 331 Цивільного кодексу України Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.
Як було вказано раніше рішенням Господарського суду АР Крим від 13.11.2007 року, яке залишено в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.04.2010 року, з урахуванням ухвали Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.22.2011 року про виправлення описки у п. 4 резолютивної частини постанови Господарського суду, зобов'язано Приватне підприємство "Укргазпром"повернути нежитлові приміщення, розташовані на 2-му км. від траси Ялта-Сімферополь ліворуч від дороги, що веде з мст. Партеніт, власнику - Державі в особі Державної податкової інспекції в м. Алушта.
Тобто, з моменту набрання законної сили вказаним рішенням суду Держава в особі Державної податкової інспекції в м. Алушта є власником вказаних нежитлових приміщень.
Отже, суд зазначає, що у позивача є усі підстави щодо звернення до відповідача відносно реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва боксів для автомобілів- нежитлові приміщення, розташовані на 2-му км. від траси Ялта-Сімферополь ліворуч від дороги, що веде з мст. Партеніт, власнику - Державі в особі Державної податкової інспекції в м. Алушта.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом досліджені доводи відповідача, викладені у листі № 3594/4 від 28.03.2012 р. КРП СМБРТІ щодо відмови в реєстрації права власності з видачею Свідоцтва на право власності.
Як передбачено Тимчасовим положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно від 07.02.2002 р. N 7/5 підставою для державної реєстрації права власності на нерухоме майне є:
- рішення суду про визнання права власності на об'єкти
нерухомого майна,
- рішення суду про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна,
- рішення суду, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.
Оскільки рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.11.2007 р. не містить прямої вказівки на те, що за позивачем визнано право власності на нерухоме майно - об'єкт незавершеного будівництва боксів для автомобілів - нежитлові приміщення, розташовані на 2-му км. від траси Ялта-Сімферополь ліворуч від дороги, що веде з мст. Партеніт, власнику - Державі в особі Державної податкової інспекції в м. Алушта, або встановлено факт права власності на об'єкти нерухомого майна за позивачем, або позивачу передано безхазяйне нерухомого майно, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови в реєстрації вказаного нерухомого майна біли здійснені на підставі діючого законодавства, у зв'язку з чим вимоги позивача щодо визнання протиправними дій відносно відмови відповідача у реєстрації права власності не підлягають задоволенню.
Згідно положень ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
Відповідно до положень ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Як було вказано раніше досліджені матеріали свідчать про те, що Держава в особі Державної податкової інспекції в м. Алушта є власником об'єкту незавершеного будівництва боксів для автомобілів - нежитлові приміщення, розташовані на 2-му км. від траси Ялта-Сімферополь ліворуч від дороги, що веде з мст. Партеніт.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Оскільки відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, суд зазначає, що вимоги позивача щодо зобов'язання Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації"м. Сімферополь зареєструвати право власності на видати Свідоцтво на право власності нежитлових приміщень (незакінчене будівництво боксів для автомобілів), розташованих на 2-му км. від траси Ялта-Сімферополь ліворуч від дороги, що веде з мст. Партеніт.
Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає необхідним визнати прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо реєстрації права власності за Державною податковою інспекцію в м. Алушта АР Крим Державної податкової служби на видачі Свідоцтва на право власності на нежитлові приміщення (незакінчене будівництво боксів для автомобілів) розташованих на 2-му км. від траси Ялта-Сімферополь ліворуч від дороги, що веде з мст. Партеніт.
У судовому засіданні 05.06.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено та підписано 08.06.2012 року.
Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Зобов'язати Кримське республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" м. Сімферополь вчинити дії щодо реєстрації права власності за Державною податковою інспекцію в м. Алушта АР Крим Державної податкової служби та видачі Свідоцтва на право власності на нежитлові приміщення (незакінчене будівництво боксів для автомобілів), розташовані на 2-му км. від траси Ялта-Сімферополь ліворуч від дороги, що веде з мст. Партеніт.
3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Алексєєва Т.В.