14 грудня 2012 року місто Київ № 2а-5624/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого -судді Шевченко А.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу
за позовомВасильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби
доПідприємства «Васильківський ринок»київської регіональної спілки споживчої кооперації
простягнення заборгованості, -
Позивач, Васильківська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби, звернувся до суду з адміністративним позовом до Підприємства «Васильківський ринок»київської регіональної спілки споживчої кооперації про стягнення заборгованості в сумі 249 726, 02 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість та з податку на прибуток.
Відповідачу за адресою його місцезнаходження (08600, Київська область, місто Васильків, вулиця Володимирська, будинок 37), відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, направлялася копія ухвали про відкриття скороченого провадження (копія позовної заяви з доданими до неї матеріалами відповідачу направлялася позивачем, що підтверджується відповідними доказами в матеріалах справи).
Згідно зі статтею 18 Закону №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до
Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними, а в силу частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо: стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.
06.12.2012 року від відповідача до суду надійшли заперечення на адміністративний позов. Однак, з вищевказаних заперечень судом встановлено, що відповідач фактично не оспорює суми податкового боргу перед бюджетом у відповідності до даних, наведених у позовній заяві, а просить суд прийняти рішення про стягнення суми вказаної заборгованості з відповідача з розстроченням згідно запропонованого графіку погашення суми боргу.
Всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідач, Підприємство «Васильківський ринок»київської регіональної спілки споживчої кооперації, зареєстроване Виконавчим комітетом Васильківської міської ради Київської області, ідентифікаційний код: 01560221.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач має заборгованість перед бюджетом в сумі 249 726, 02 гривень, яка складається з наступного.
Заборгованість відповідача з ПДВ складається з наступного.
Відповідачем до Васильківської ОДПІ Київської області були подані наступні податкові декларації:
- декларація № 9013776362 від 18.01.2012 року (з урахуванням сплати 29095) -сума заборгованості складає 4832, 95 гривень;
- декларація № 9006165891 від 17.02.2012 року -сума заборгованості складає 18606, 00;
- декларація № 9012682848 від 19.03.2012 року -сума заборгованості складає 23351, 00;
- декларація № 9019968562 від 18.04.2012 року -сума заборгованості складає 24876, 00;
- декларація № 9027921776 від 18.05.2012 року -сума заборгованості складає 32473, 00;
- декларація № 9035275382 від 20.06.2012 року -сума заборгованості складає 47881, 00;
- декларація № 9042335777 від 20.07.2012 року -сума заборгованості складає 34241, 00;
- декларація № 9050139746 від 17.08.2012 року -сума заборгованості складає 21188, 00.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами камеральної перевірки в частині своєчасності сплати ПДВ, до відповідача були застосовані штрафні санкції згідно наступних податкових повідомлень-рішень:
- податкове повідомлення-рішення № 0027341530 від 27.08.2012 року на суму 7187, 97 гривень;
- податкове повідомлення-рішення № 0027351530 від 27.08.2012 року на суму 30758, 14 гривень.
Відповідачу була нарахована пеня на суму 4132, 26 гривень.
Заборгованість відповідача перед бюджетом з податку на прибуток складається з пені на суму 198, 70 гривень.
У зв'язку з непогашенням відповідачем податкової заборгованості в добровільному порядку, позивачем була виставлена податкова вимога форми «Ю»№ 73 від 02.03.2011 року на суму 26549, 05 гривень, яка отримана останнім 02.03.2011 року, про що свідчить підпис про одержання.
Податкова заборгованість відповідача перед Державним бюджетом України складає 249 726, 02 гривень.
Отже, на день судового розгляду заборгованість відповідачем до Державного бюджету України не сплачено.
Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Порядок проведення камеральної перевірки визначений статтею 76 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 76.1 статті 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Відповідно до пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг -сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідач неодноразово повідомлявся Васильківською ОДПІ Київської області про виникнення у нього заборгованості, але належним чином не відреагував, тому позивач змушений був звернутися до суду з даним позовом.
На день розгляду справи заборгованість відповідачем перед Державним бюджетом України не погашена та складає 249 726, 02 гривень.
Також слід звернути увагу щодо пояснень відповідача, в яких фактично мова йде про розстрочення (відстрочення) сплати суми заборгованості у зв'язку з тяжким матеріальним становищем.
Підстави та порядок відстрочення і розстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі з метою створення оптимальних умов для належного та якісного його виконання у процесі виконавчого провадження визначені у статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
В силу положень частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Тобто, питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення за правилами положень статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України відбувається за наявності отримання стягувачем виконавчого листа та, відповідно, відкриття виконавчого провадження.
За таких обставин, у суду відсутні правові підстави щодо задоволення заяви відповідача про розстрочення (відстрочення) судового рішення в адміністративній справі № 2а-5624/12/1070, оскільки вона є передчасно поданою.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.
Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Підприємства «Васильківський ринок» київської регіональної спілки споживчої кооперації заборгованість з рахунків в розмірі 249 726 (двісті сорок дев'ять тисяч сімсот двадцять шість) гривень 02 копійки на користь Державного бюджету України в особі Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на розрахунковий рахунок 34124999700006, одержувач: ГУДКСУ в Київській області, ЗКПО 24074109, Банк: ГУДКУ в Київській області МФО 821018, призначення платежу 140 (код платежу 11021000).
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя Шевченко А.В.