вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
27 листопада 2012 р. (14 год. 35 хв.) Справа №2а-12503/12/0170/19
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю., секретар судового засідання Устінова І.В., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача (Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим) Сиротина А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим, Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим
про спонукання до виконання певних дій
Обставини справи: ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом (з урахуванням уточнень від 27.11.2012р.) до Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим, Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим про зобов'язання Київський відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим зняти арешт з майна ОСОБА_1 235/600 часток домоволодіння АДРЕСА_1 Позовні вимоги ґрунтуються на Законі України «Про виконавче провадження» та мотивовані тим, що відповідач не здійснив передбачені вказаним Законом заходи для зняття арешту з майна позивача, накладеного постановою від 16.11.2005р.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позові, та просила їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача (Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим) надав письмові пояснення на адміністративний позов, в яких вимоги позивача не визнав (а.с. 29-31). У судовому засіданні 27.11.2012р. по суті позовних вимог про зобов'язання Київський відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим зняти арешт з майна ОСОБА_1 235/600 часток домоволодіння АДРЕСА_1 не заперечував.
Відповідач (Залізничний відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим) у судове засідання явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - судовою повісткою, яка направлена рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, але конверт повернулася з відміткою пошти "за зазначеною адресою не проживає". Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними у справі матеріалами за відсутності не з'явившегося представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Матеріали справи свідчать про те, що 20.12.2004р. ОСОБА_1 вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим у кримінальній справі № 1-733/2004р. признано винною у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України та призначено їй покарання по вказаній статті у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. (а.с.6).
10.02.2005р. Залізничним районним судом м. Сімферополя був виданий виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави суми штрафу у розмірі 3400,00 грн., на підставі якого було відкрите виконавче провадження. 16.11.2005р. була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ст. 37 Закону № 606, та виконавчий документ був направлений на адресу Залізничного ВДВС Сімферопольського міського управління юстиції в АР Крим, про що зазначено у листі Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим за № 03-50/6576 від 22.05.2012р. (а.с. 11).
В матеріалах справи є постанова Залізничного районного суду м. Сімферополя від 21.10.2005р. у справі № 5-1084/05, якою ОСОБА_1 звільнено від покарання,призначеного за вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя від 20.12.2004р. (а.с.7).
16.11.2005р. при здійсненні виконавчого провадження відповідачем (Київським відділом державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим) була прийнята постанова про накладення заборони АА 219513 від 16.11.2005р., об'єктом обтяження за якою є домоволодіння, 235/600 часток, АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_1, про що свідчить Витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про арешти № 35893555 від 03.05.2012р. (а.с.8).
У листі Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим від 22.05.2012р. № 3481/03-21, адресованому позивачу, зазначено, що на примусовому виконанні знаходився виконавчий лист № 1-733/04, виданий Залізничним районним судом м. Сімферополя про стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави грошові кошти в розмірі 3400,00 грн. 18.11.2005р. було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження, 08.12.2005р. на підставі п. 4 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження.
03.05.2012р. позивач отримав Витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про арешти № 35893555 від 03.05.2012р., з якого вбачається, що 16.11.2005р. була зареєстрована постанова про накладення заборони АА 219513 від 16.11.2005р. Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим. Об'єктом обтяження є домоволодіння, 235/600 часток, АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_1 (а.с. 8).
14.05.2012р. позивач звернувся до Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим із заявою про зняття арешту з майна, що належить позивачу, - 235/600 часток домоволодіння АДРЕСА_1 яка була отримана останнім 14.05.2012р. за вх. 03-34/4406 (а.с.9-10).
22.05.2012р. Київський відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим надав відповідь за № 03-50/6576, в якій зазначено, що на виконанні у Київському відділі ДВС Сімферопольського міського управління юстиції в АРК у 2006 році перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №1-733/04, виданого 10.02.2005 Залізничним районним судом м. Сімферополя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави суми штрафу у розмірі 3400,00 грн. 16.11.2005 державним виконавцем на підставі вимог п. 10 ст.37 Закону України „Про виконавче провадження" була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження та виконавчий документ був направлений на адресу Залізничного ВДВС Сімферопольського міського управління юстиції в АРК. При цьому повідомлено, що відповідно до вимог п. 9.9-9.15 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 №2274/5, із змінами та доповненнями, внесеними наказами Міністерства юстиції України №2392/5 від 08.12.2009 та №1699/5 від 28.07.2010 завершені виконавчі провадження зберігаються 3 роки. Таким чином, вказане виконавче провадження, що було закінчено у 2005 році, було знищено. За наслідками перевірки журналів обліку виконавчих проваджень, переданих державним виконавцям та бази даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, будь-які виконавчі документи про стягнення коштів з ОСОБА_1 станом на 22.05.2012 на виконанні у Київському відділі ДВС Сімферопольського міського управління юстиції в АРК відсутні. У зв'язку з тим, що у Київському відділі ДВС Сімферопольського міського управління юстиції в АРК відсутнє вказане виконавче провадження, з вказаним питанням позивачу необхідно звертатися до Залізничного відділу ДВС Сімферопольського міського управління юстиції в АРК (а.с. 11).
Не погодившись із діями Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом (з урахуванням уточнень від 27.11.2012р.) про зобов'язання Київський відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим зняти арешт з майна ОСОБА_1 235/600 часток домоволодіння АДРЕСА_1
Законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України"Про виконавче провадження"), від 21.04.1999р. № 606-XIV (в редакції на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 606).
Згідно із ст. 1 Закону № 606 виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до цього Закону підлягають виконанню вироки, ухвали і постанови судів у кримінальних справах у частині майнових стягнень (п.2 ч. 1 ст. 3 Закону № 606).
Заходами примусового виконання рішень згідно із ст. 4 закону № 606 є поміж іншого, звернення стягнення на майно боржника.
Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 5 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець зокрема здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право поміж іншого накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.
Випадки, коли виконавче провадження підлягає закінченню наведені у ст. 37 Закону № 606, Серед яких передбачені: скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа (п.4 ч. 1 ст. 37 Закону № 606); направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби (п. 10 ч. 1 ст. 37 закону № 606).
Відповідно до ст. 38 Закону № 606 у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 401 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.
За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, вказаної у частині другій цієї статті, для її пред'явлення до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження для зняття арешту з майна.
З аналізу наведених вище норм Закону № 606 впливає, що при закінченні виконавчого провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 37 Закону № 606 при направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби чинність арешту майна боржника не припиняється.
Разом з цим, чинність арешту майна боржника припиняється, у разі припинення виконавчого провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону № 606. В цьому випадку, державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника.
Згідно із п. 2.1.3. п. 2.1 розділу 2 «Унесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна» Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.99 N 31/5 (в редакції Наказу Міністерства юстиції України від 18.08.2004, № 85/5 "Про внесення змін та доповнень до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України") підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна є постанови органів державної виконавчої служби про арешт (звільнення з-під арешту) майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, складені відповідно до Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 N 74/5, зареєстрованої в Мін'юсті 15.12.99 за N 865/4158 (із змінами та доповненнями).
Отже, виконавче провадження за виконавчим листом № 1-733/04, виданим Залізничним районним судом м. Сімферополя 10.02.2005р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави суми штрафу в розмірі 3400,00 грн. закінчено згідно із постановою Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим від 08.12.2005р. на підстав п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону № 606, проте державний виконавець Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим в рамках цього виконавчого провадження не накладав арешт на майно позивача.
Згідно із Витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на запит органу державної влади № 38862402 від 20.11.2012р. підставою для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна - домоволодіння, 235/600 часток, АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_1, є постанова Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим від 16.11.2005р., тобто обтяжувачем майна, що належить позивачу, станом на 20.11.2012р. є Київський відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню повністю, в зв'язку з чим, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача буде зобов'язання Київський відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим вчинити дії щодо зняття арешту, накладеного на майна ОСОБА_1 на підставі постанови про накладення заборони АА 219513 від 16.11.2005р. ВДВС Київського району м. Сімферополя згідно реєстраційному запису в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 2598810 16.11.2005р.
Вступну та резолютивну частину постанови проголошено у судовому засіданні 27.11.2012 року.
У повному обсязі постанова виготовлена та підписана 30.11.2012 року.
Керуючись ст. ст. 9, 11, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
2. Зобов'язати Київський відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим вчинити дії щодо зняття арешту, накладеного на майна ОСОБА_1 на підставі постанови про накладення заборони АА 219513 від 16.11.2005р. ВДВС Київського району м. Сімферополя згідно реєстраційному запису в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 2598810 16.11.2005р.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кузнякова С.Ю.