вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
08 червня 2012 р. 10:30 Справа №2а-4665/12/0170/23
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючої судді Алексєєвої Т.В.,
при секретарі судового засідання Гришанкові К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління внутрішньої безпеки в АРК Департаменту внутрішньої безпеки міністерства внутрішніх справ
про визнання рішень недійсними,
за участю:
позивач: не з'явився
від відповідача - Тіхонов О.О.
Обставини справи: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим та просить визнати рішення Управління внутрішньої безпеки ДВБ МВС України недійсними .
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не в повному обсязі та необгрунтовано розглянуті скарги позивача на дії працівників міліції, у зв'язку з чим позивач просить скасувати вказані рішення.
Позивач, у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини не явки не повідомив.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у запереченнях на позов.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, судом встановлено наступне.
22.03.2012 р. до Управління внутрішньої безпеки ДВБ МВС України з прокуратури Роздольненського району надійшло звернення позивача у якому він вказує, що працівник Роздольненського РВ старший лейтенант міліції ОСОБА_3 відмовився викликати швидку медичну допомогу потерпілому ОСОБА_4, який отримав тілесні ушкодження 12.03.2012 від громадянина ОСОБА_5 в результаті пострілів з пристрою по відстрілу патронів Флобера.
Також, 22.03.2012 до УВБ в АР Крим ДВБ МВС України з прокуратури Роздольненського району надійшло звернення ОСОБА_6, з проханням притягти до відповідальності за перевищення службових повноважень старшого слідчого СВ Роздольненського РВ майора міліції ОСОБА_7
Законом, що регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення є Закон України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року393/96-ВР.
У відповідності до ст. 1 цього Закону громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно положенням ст. 4 відповідного закону до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Як стверджує позивач у зверненні від 22.03.2012 р. старший лейтенант міліції ОСОБА_3 своїми протиправними діями порушив вимоги ст.3 Конституції України та п. 1,15,24 ст.10 та ст.25 Закону України "Про міліцію".
Судом встановлено, що за даним зверненням позивача УВБ в АР Крим ДВБ МВС України було проведено службову перевірку, в ході якої було встановлено, що по прибуттю на місце зазначеної пригоди слідчо-оперативної групи був встановлений гр. ОСОБА_4, якій повідомив, що в нього стріляв з пістолету сусід ОСОБА_5 При цьому ОСОБА_4 вказав на ліву частину свого обличчя. Як повідомив ОСОБА_3, на обличчі ОСОБА_4 було видно садно. ОСОБА_3 поцікавився, чи потрібна останньому медична допомога, нащо він від допомоги відмовився. Також ОСОБА_3 повідомив, що ОСОБА_4 під час проведення дослідчої перевірки вів себе адекватно, жваво, нормально реагував на поставлені питання і по зовнішньому вигляду було видно, що він не потребує невідкладної медичної допомоги. Однак останньому з боку ОСОБА_3 було ще раз запропоновано звернутися в лікарню, на що також ОСОБА_4 відповів відмовою.
Згідно п.24 ст. 10 "Закону України про міліцію" працівник міліції зобов'язаний надавати в межах можливостей невідкладну в тому числі медичну допомогу особам, які постраждали від правопорушень та нещасних випадків, знаходяться в безпорадному або небезпечному для життя та здоров'я стані.
Таким чином, в результаті проведеної службової перевірки, ураховуючи те, що ОСОБА_4 проігнорував пропозицію надати йому медичну допомогу, у безпорадному або небезпечному стані на момент прибуття слідчо-оперативної групи не знаходився, у невідкладній медичній допомозі не мав потреби, в діях працівника Роздольненського РВ ОСОБА_3 порушень діючого законодавства не встановлено. Позивачу була надана відповідь на його заяву у встановлений законом строк.
Стосовно звернення ОСОБА_6, що надійшло до УВБ в АР Крим ДВБ МВС України 22.03.2012 з прокуратури Роздольненського району слід зазначити наступне.
З матеріалів справи вбачається, що в ході проведення службової перевірки було встановлено, що 07.03.2012 майор міліції ОСОБА_7 у складі слідчо-оперативної групи прибув на територію колишнього консервного заводу, розташованого в с. Ручьї Роздольненського району за викликом ОСОБА_8 на телефон "102". Останній заявив, що в приміщення комори, де зберігається його майно проникла група осіб, які незаконно виносять речі, які їм не належать. Також ОСОБА_8 повідомив, що серед зазначених осіб на місці події знаходився ОСОБА_1 Оглядом місця події слідчо-оперативною групою було встановлено, що замок разом із закриваючим пристроєм на вхідної двері даного приміщення було зрізано автогеном. На момент перевірки документи на право користування приміщенням комори, а також майна, що розташовано в даному приміщенні вищезазначеними особами надано не було. Під час проведення- огляду місця події вищезазначені особи, у тому числі ОСОБА_1 припинили будь-які дії, але відмовились добровільно покинути приміщення комори. Опитаний майор міліції ОСОБА_7 повідомив, що як старший слідчо-оперативної групи, з метою запобігти конфлікту та фізичному насиллю між сторонами, прийняв рішення не втручатись у сферу цивільно-правового спору щодо прав на власність та вирішив закрити і опечатати комору, як предмет спору.
Згідно п.20 ст.11 "Закону України про міліцію" - працівники органів внутрішніх справ мають право, відповідно до своєї компетенції, тимчасово обмежувати, або забороняти доступ громадян на окремі ділянки місцевості чи об'єкти, з метою забезпечення громадського порядку, громадської безпеки, охорони життя і здоров'я людей.
Також розглядом скарги позивача на відмову майора міліції ОСОБА_7 ознайомити його з протоколом огляду місця події проведеною службовою перевіркою порушень діючого законодавства не встановлено. Огляд місця події був проведений у присутності двох понятих, протокол був складений слідчим у відповідності до вимог КПК України. Запрошувати для участі у огляді місця події будь-яких інших осіб і знайомити їх зі змістом протоколу діюче законодавство не вимагає.
Таким чином, в результаті проведеної службової перевірки порушень діючого законодавства в діях майора міліції ОСОБА_7 встановлено не було.
Суд зазначає, що заявнику була надана обґрунтована відповідь у встановлені законом строки.
Отже, Управлінням внутрішньої безпеки в АР Крим ДВБ МВС України були всебічно та об'єктивно розглянуті всі звернення позивача.
За таких обставин, з урахуванням зазначеного, суд не має підстав для задоволення позовних вимог.
У судовому засіданні 08.06.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст постанови складено і підписано 13.06.12 р.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні позову - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Алексєєва Т.В.