04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"10" грудня 2012 р. Справа№ 05-5-49/5361
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Іоннікової І.А.
Чорної Л.В.
при секретарі Помаз І.А.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства «Росава»
на ухвалу господарського суду м. Києва
від 08.10.2012р.
у справі №05-5-49/5361 (суддя - Митрохіна А.В.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Росава»
до Товариства з обмеженою відповідальністю
«Фундамент»
про повернення майна та стягнення заборгованості.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.10.2012р. №05-5-49/5361 (суддя - Митрохіна А.В.) позовну заяву і додані до неї документи повернуто позивачу без розгляду на підставі п.п. 1, 4, 6 ч.1 ст.63 ГПК України.
Не погоджуючись із винесеною ухвалою і заперечуючи встановлені судом першої інстанції обставини , за яких суд не знайшов підстав для відкриття провадження у справі , ВАТ «Росава» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу місцевого господарського суду від 08.10.2012р. про повернення його позовної заяви скасувати, а матеріали направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.
У доводах апеляційного оскарження Відкрите акціонерне товариство«Росава» вказувало , що судом першої інстанції невірно і безвідносно до позовних матеріалів зазначено на недотримання вимог господарського процесуального законодавства при подачі позову, а саме: підписання позовної заяви особою, повноваження якої належним чином не підтверджені, неподання позивачем доказів сплати судового збору в установленому законом порядку і розмірі, а також ненадання доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів На думку заявника апеляційної скарги, допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права, зокрема, ст.63 ГПК України, призвели до прийняття неправомірного судового акту, який підлягає скасуванню з направленням позовних матеріалів до господарського суду м. Києва для розгляду по суті.
Разом з тим, апелянт просив поновити пропущений з поважних причин строк на подання апеляційної скарги.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2012р. (колегія суддів у складі: головуючого судді - Кропивна Л.В. (доповідач), суддів: Іоннікової І.А., Чорної Л.В.) ВАТ «Росава» відновлено процесуальний строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу прийнято до провадження, судовий розгляд справи призначений на 10.12.2012р.
У призначене судове засідання представники сторін не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги ВАТ «Росава», в силу чого вказана обставина не розглядалася апеляційним господарським судом в якості підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги по суті.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.5 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
При перевірці законності та обґрунтованості прийнятого судом першої інстанції судового акту судова колегія погоджується з апелянтом у тому, що встановлені судом першої інстанції обставини для повернення позовних матеріалів без розгляду , як-от : підписання позовної заяви особою, повноваження якої належним чином не підтверджені, та ненадання доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів не відповідали дійсності і спростовувалися документально.
Так, апеляційним господарським судом встановлено, що позовну заяву від імені ВАТ «Росава» підписано виконавчим директором - Руденко М.Г., а не начальником відділу юридичної роботи ТзДВ «Інтер-Ріск Україна» Я.С. Кіпчук, як про це зазначено в ухвалі місцевого господарського суду від 08.10.2012р.
Серед доданих до позовної заяви документів наявна належним чином завірена копія довіреності №05-06 від 13.02.2012р., виданої ВАТ «Росава» на ім'я виконавчого директора Руденка М.Г., згідно якої останньому, зокрема, надано право від імені Товариства здійснювати всі необхідні дії, пов'язані з представництвом підприємства в господарських судах, в тому числі підписувати позови і скарги.
Посилання на вказану копію довіреності міститься також у п.32 переліку доданих до позовної заяви документів.
Не відповідали дійсності доводи місцевого господарського суду про неподання позивачем доказів надсилання на адресу відповідача - ТОВ «Фундамент» копії позовної заяви і доданих до неї документів, вимоги щодо необхідності подання яких уміщені до ст. ст. 56 та 57 ГПК України .
Натомість , доданими до позовної заяви квитанціями поштових відправлень від 02.10.2012р., реєстрами відправлених рекомендованих листів від 02.10.2012р. та описами вкладення у цінні листи підтверджується виконання позивачем вимог ч.1 ст.56 та п.2 ч.1 ст.57 ГПК України при поданні позовних матеріалів до місцевого господарського суду.
Поряд з цим, місцевим господарським судом при прийнятті ухвали допущено ряд помилок фактологічного порядку.
Як вбачається зі змісту оскарженої ухвали, обґрунтовуючи наявність підстав для повернення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції припустився помилки у визначенні реквізитів позовної заяви ВАТ «Росава» у той час, як вона заява насправді була датована 02.10.2012р. за вих.. №411 і надійшла до господарського суду м. Києва 05.10.2012р. за вх. №19295.
Умотивовуючи, серед іншого, підстави повернення позовної заяви без розгляду , суд першої інстанції вказував на невідповідність доданого до позовної заяви платіжного доручення №5728 від 10.08.2012р. про сплату судового збору вимогам закону у зв'язку з відсутністю у ньому коду класифікації доходів бюджету - 22030001.
Судовою колегією встановлено , що при подачі позовної заяви ВАТ «Росава» сплачено судовий збір у розмірі 1 697,33 грн., що підтверджувалося доданим до його позову платіжним дорученням №303 від 02.10.2012р. , тоді як місцевий господарський суд безпідставно послався на платіжне доручення №5728 від 10.08.2012р.
Крім того чинним процесуальним законодавством не встановлено спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
Визначальним у випадку прийняття рішення про відкриття провадження у справі є факт надходження судового збору до Державного бюджету України.
За наявності сумнівів у здійсненні сплати суми судового збору до Державного бюджету України і зарахування його до спеціального фонду цього бюджету господарський суд вправі витребувати у платника відповідне підтвердження (довідку) органу Державної казначейської служби України, якому судовий збір перераховано, про що зазначається в ухвалі про порушення провадження у справі або про прийняття скарги (заяви) до провадження.
Аналогічна позиція викладена Вищим господарським судом України в Інформаційному листі від 17.09.2012р. №01-06/1260/2012 «Про оформлення платіжних документів на перерахування судового збору».
Як випливало зі змісту позовної заяви, заявлені до відповідача вимоги носили як майновий характер - про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 86 866,34 грн., так і немайновий характер - про зобов'язання ТОВ «Фундамент» повернути позивачу орендоване майно.
Згідно роз'яснень Вищого господарського суду України, наданих у п.7 Інформаційного листа від 21.11.2011р. №01-06/1625/2011 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір», якщо в одній позовній заяві об'єднано вимоги немайнового та майнового характеру, судовий збір підлягає оплаті за ставками, встановленими для позовів як майнового, так і немайнового характеру.
Підпунктом 2 частини 2 статті 4 цього Закону встановлено, що із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, сплачується 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
При цьому, частиною першою ст.4 названого Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом станом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст.13 Закону України «Про державний бюджет на 2012 рік» розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2012р. становив 1 073,00 грн.
Отже, при подачі позовної заяви ВАТ «Росава» повинно було сплатити судовий збір у розмірі 1 697,33 грн. за вимогами майнового характеру та 1 073,00 грн. за вимогами немайнового характеру.
Між тим , як вбачається із платіжного доручення №303 від 02.10.2012р. , ВАТ «Росава» сплатило судовий збір у розмірі 1 697,33 грн. тільки за вимогами майнового характеру. Судовий збір за вимогами немайнового характеру залишись неоплаченими позивачем.
Таким чином, повернення позовних матеріалів заявнику мало здійснюватися лише за однією з підстав, вказаних судом першої інстанції, а саме: за п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України - неподання позивачем доказів сплати судового збору в установленому законом порядку і розмірі.
Інші наведені судом першої інстанції підстави залишення без розгляду позовних матеріалів ВАТ «Росава» , як - от : пункти 1 та 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України , слід виключити з мотивувальної частини ухвали господарського суду м. Києва від 08.10.2012р. №05-5-49/5361 про повернення позовної заяви ВАТ «Росава» без розгляду.
В силу ч.3 ст.63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі повернення заяви або скарги сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду.
У зв'язку з наведеним, судова колегія вважає за необхідне повернути заявнику - Відкритому акціонерному товариству «Росава» сплачений ним згідно платіжного доручення №303 від 02.10.2012р. судовий збір у розмірі 1 697,33 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-106, п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Росава» на ухвалу господарського суду м. Києва від 08.10.2012р. №05-5-49/5361 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду м. Києва від 08.10.2012р. №05-5-49/5361 змінити, виключивши з її змісту посилання на п п.1, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України .
3. Повернути Відкритому акціонерному товариству «Росава» (09112, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 91, код ЄДРПОУ - 00152269) з Державного бюджету України 1 697,33 грн. судового збору, сплаченого ним згідно платіжного доручення №303 від 02.10.2012р.
4. Матеріали №05-5-49/5361 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.
Головуючий суддя Кропивна Л.В.
Судді Іоннікова І.А.
Чорна Л.В.