Справа № 0909/6156/2012
07 грудня 2012 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
у складі: головуючого-судді Хільчука І.І.,
секретаря Олексюк Г.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -
27 листопада 2012 року позивачка звернулася з даним позовом до суду, мотивуючи його тим, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1, належав на праві власності колгоспного двору, головою якого була її матір - ОСОБА_3.
Станом на 01 липня 1990 року у даному житловому будинку проживали: голова двору - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року і її дочка ОСОБА_2. Таким чином, кожному із них належить по 1/2 частині житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помирає її матір - ОСОБА_3. Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з 1/2 частини житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Померла залишила заповіт, який 20 липня 1984 року посвідчений Першою Коломийською районною державною нотаріальною конторою та зареєстрований в реєстрі за № 1660, яким все своє майно, заповіла їй. Інших спадкоємців, які б претендували на обов'язкову частку у спадщині померлої, немає.
Вона прийняла спадщину після смерті матері в порядку ст. 1269 ЦК України, подавши заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори у термін, визначений ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини.
Відповідачка відмовляється від своєї частки в майні колгоспного двору на її користь та не заперечує проти оформлення права власності на вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в цілому за нею.
З метою оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 вона звернулася до державного нотаріуса в Першу Коломийську районну державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини. У відповідності до п. 4.18 Глави 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус витребувала подати правовстановлюючий документ на будинковолодіння та витяг із Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Однак отримати свідоцтво про право на спадщину вона не взмозі, в зв'язку з із тим, що право власності зареєстровано за померлою головою колгоспного двору, а іншим членам двору їх частки не виділено, а тому просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок та господарські будівлі і споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Позивачка подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, але подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає повністю.
З'ясувавши обставини, на які позивачка посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1, належав на праві власності колгоспного двору, головою якого була - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про право особистої власності, виданим виконкомом Коломийської районної ради 17 квітня 1991 року та довідкою Семаківської сільської ради № 19/02-24 від 23.01.2012 року.
Станом на 01 липня 1990 року у даному житловому будинку проживали: голова двору - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року і відповідачка ОСОБА_2, що підтверджується довідкою Семаківської сільської ради № 19/02-24 від 23.01.2012 року.
Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 із змінами "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" передбачено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після його припинення, мають ті члени двору, котрі станом до 15 квітня 1991 року не втратили частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Таким чином, кожному із них належить по 1/2 частині житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помирає ОСОБА_3, про що в книзі реєстрації актів про смерть від 19 серпня 2008 року зроблено актовий запис за № 17. Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з 1/2 частини житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Померла залишила заповіт, який 20 липня 1984 року посвідчений Першою Коломийською районною державною нотаріальною конторою та зареєстрований в реєстрі за № 1660, яким все своє майно, заповіла позивачці. Інших спадкоємців, які б претендували на обов'язкову частку у спадщині померлої, немає, оскільки її чоловік ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
Позивачка прийняла спадщину після смерті матері в порядку ст. 1269 ЦК України, подавши заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори у термін, визначений ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини, що підтверджується копією заяви про прийняття спадщини № 1443 від 10.12.2008 року (спадкова справа 1192/2008).
Відповідно до ст. 346, 347 ЦК України особа може відмовитись від права власності на майно, заявивши про це, або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності.
Відповідачка відмовляється від своєї частки в майні колгоспного двору на користь ОСОБА_1 та не заперечує проти оформлення права власності на вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в цілому за позивачкою.
З метою оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 позивачка звернулася до державного нотаріуса в Першу Коломийську районну державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини. У відповідності до п. 4.18 Глави 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус витребувала подати правовстановлюючий документ на будинковолодіння та витяг із Реєстру прав власності на нерухоме майно. Однак отримати свідоцтво про право на спадщину вона не взмозі, в зв'язку з із тим, що право власності зареєстровано за померлою головою колгоспного двору, а іншим членам двору їх частки не виділено, а тому згідно ст. 346 ЦК України право власності на частку померлої голови двору припинилося з моменту її смерті.
Оскільки позивачка фактично прийняла спадщину, а відповідачка не заперечує проти задоволення позову та визнання за нею права власності на дане будинковолодіння, то суд приходить до висновку, що необхідно визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок та господарські будівлі і споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Наведене стверджується: свідоцтвом про право власності на будинковолодіння /а.с.5/, довідкою Коломийського МБТІ № 39685 від 13.02.2012р. /а.с.6/, довідкою Семаківської сільської ради 19/02-24 від 23.01.2012р. /а.с.7/, копіями свідоцтв про смерть /а.с.8, 11/, копією заповіту /а.с.9/, копією заяви про прийняття спадщини /а.с.10/, копією свідоцтва про смерть /а.с.13/, копіями свідоцтв про одруження /а.с.14, 17/, копією свідоцтва про народження /а.с.16/, копією технічного паспорта /а.с.18-20/, листом Першої Коломийської районної державної нотаріальної контори № 1358/02-14 від 27.09.2012 року /а.с.21/.
На підставі ст.,ст. 16, 328, 346, 347, 392, 1222, 1234, 1268 ЦК України, ст.,ст. 256, 257 ЦПК України, п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" від 22.12.1995р. №20 із змінами та керуючись ст.,ст. 130, 214-216, 218, 294 ЦПК України, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок та господарські будівлі і споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення встановлених строків апеляційного оскарження.
Суддя: ХільчукІ. І.