Ухвала від 17.12.2012 по справі 2-332/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/9243/12 Справа № 2-332/11 Головуючий у 1 й інстанції - Нізік О.В. Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів - Лисичної Н.М., Калиновського А.Б.

при секретарі - Горлаковій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, що діють в інтересах ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом вселення та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 та ОСОБА_8 до ОСОБА_2, комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Південне»Дніпропетровської міської ради, Дніпропетровської міської ради про визнання розпорядження органу приватизації про передачу житла у приватну власність незаконним та визнання свідоцтва про право власності на житло недійсним, а також визнання права постійного користування житловим помешканням, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, що діють в інтересах ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом вселення задоволено частково, зобов'язано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом передання ОСОБА_2 одного екземпляру ключів від квартири АДРЕСА_1; вселено ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 та ОСОБА_8 до ОСОБА_2, КЖЕП «Південне»Дніпропетровської міської ради, Дніпропетровської міської ради про визнання розпорядження органу приватизації про передачу житла у приватну власність незаконним та визнання свідоцтва про право власності на житло недійсним, а також визнання права постійного користування житловим помешканням задоволено частково, визнано незаконним та скасовано розпорядження № П-1493 від 25.01.199 року ВАТ «Будівель-монтажний трест № 17» про передачу у приватні власність ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1; визнано недійсним свідоцтво про право власності на житло від 25 січня 1999 року на квартиру АДРЕСА_1, виданого на ім'я ОСОБА_2, згідно розпорядження від 25 січня 1999 року № П-1439 ВАТ «Будівельно-монтажний трест № 17».

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині визнання незаконним та скасування розпорядження № П-1493 від 25.01.199 року ВАТ «Будівель-монтажний трест № 17»про передачу у приватні власність ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1; визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло від 25 січня 1999 року на квартиру АДРЕСА_1, виданого на ім'я ОСОБА_2, згідно розпорядження від 25 січня 1999 року № П-1439 ВАТ «Будівельно-монтажний трест № 17».

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ч.5 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою оплатою один раз.

Пунктом 2 ст.8 вказаного Закону передбачена передача займаних квартир здійснюється в спільну сумісну або часткову власність, за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно проживають у цій квартирі, в том числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло.

Згідно п.п.18, 20, 21 Положення Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15.09.1992 р. № 56 «Про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян», що діяло на той час, передбачалось, що громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру, звертається в орган приватизації або до створеного ним підприємства по оформленню документів. При оформленні заяви на приватизацію квартири громадянин бере на підприємстві, що обслуговує житловий будинок, довідку про склад сім'ї та займані приміщення. У довідці вказуються члени сім'ї наймача, які прописані та мешкають разом з ним, а також тимчасово відсутні особи, за якими зберігається право на житло.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для задоволення позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування розпорядження № П-1493 від 25.01.1999 року ВАТ «Будівель-монтажний трест № 17»про передачу у приватні власність ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1; визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло від 25 січня 1999 року на квартиру АДРЕСА_1, виданого на ім'я ОСОБА_2, згідно розпорядження від 25 січня 1999 року № П-1439 ВАТ «Будівельно-монтажний трест № 17», що оскаржується, є приховування з боку ОСОБА_2 під час приватизації спірної квартири відомостей про наявність у ОСОБА_3 також права на приватизацію цієї квартири, яке він набув, як особа, яка постійно проживала в цій квартирі, а на час приватизації був тимчасово відсутній, мав охоронне свідоцтво на житлову площу № 17/1-329 від 10.10.1990 р., № 17/1-473 від 03.12.1992 р., № 17/1-552 від 05.08.1997 р. та надав ОСОБА_2 доручення на приватизацію спірної квартири на його ім'я.

Встановивши обставини справи, правовідносини, що склалися між сторонами, суд першої інстанції, надав їм правильну правову оцінку та застосувавши ст. 392 ЦК, Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду»ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.213, 214 ЦПК.

Доводи апелянта щодо відсутності ОСОБА_3 на території України, ніби то відсутність громадянства, одруження на громадянки ОСОБА_9, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки останній мав право на проживання в спірній квартирі та мав охоронне свідоцтво на житлову площу. Щодо доводів апелянта про сплив строку позовної давності, то про ці обставини сторона повинна була заявити до винесення рішення по справі, як того вимагає ч.3 ст. 267 ЦК.

Таким чином, колегія судді на встановила підстав для зміни або скасування рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст.309 ЦПК, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду -залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду чинна з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: