Справа № 1510/7860/12
Провадження № 1/1510/626/12
Іменем України
17 грудня 2012 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого -судді Яковенка І.І.,
за участю: секретаря судового засідання Ткачової В.В.,
прокурора Воробйової І.В.,
потерпілого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в м. Ізмаїлі Одеської області кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_2, що народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Кайракрія Тараклійського району Республіки Молдова, громадянки України, болгарки, із середньою освітою, не заміжньої, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
встановив:
04 серпня 2012 року, приблизно о 01:00 годині, більш точний час встановити не надалось можливим, ОСОБА_2, з метою вчинення крадіжки чужого майна, знаходячись у приміщенні бару «Добрич», розташованому по вул. 28 Червня в м. Ізмаїлі Одеської області, умисно, із барсетки, що належить ОСОБА_1, таємно, із корисливих мотивів викрала мобільний телефон марки «Нокіа Х1-01»вартістю 359 грн., в якому була сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар»вартістю 25 грн., на рахунку якої були грошові кошти в сумі 18 грн., гроші в сумі 193 грн., що належали ОСОБА_1, завдавши йому шкоду на загальну суму 595 грн., після чого з викраденим з місця злочину зникла, розпорядившись ним на власний розсуд.
В судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 повністю визнала себе винною в обсязі пред'явленого їй обвинувачення. В ході судового слідства вона детально розповіла про обставини злочину та щиро розкаялася в його вчиненні, не піддавши сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному висновку та пояснила, що в ніч з 03.08.2012 р. на 04.08.2012 р. в барі «Добрич»в м. Ізмаїлі Одеської області, вона та її знайомі, серед яких був потерпілий ОСОБА_1 вживали алкогольні напої. Потерпілий ОСОБА_1 був у нетверезому стані і, скориставшись цим викрала з його барсетки мобільний телефон та гроші, потерпілий не бачив як вона вкрала у нього мобільний телефон та гроші. Також підсудна ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що шкодує про вчинене.
Відповідно до п. 11 Розділу ХІ «Перехідні положення»Кримінального процесуального кодексу України, кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій і Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Кодексом. Таким чином, враховуючи, що наявна кримінальна справа надійшла до суду до набрання чинності КПК України, то суд вважає за необхідне у цій справі керуватися положенням КПК України 1960 р.
Приймаючи до уваги повне визнання підсудною ОСОБА_2 своєї вини в обсязі пред'явленого їй обвинувачення, а також те, що вона не піддавала сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному висновку, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності та істинності позиції підсудної. У зв'язку з цим, згідно ч. 3 ст. 299 КПК України 1960 р., суд, за згодою учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом підсудної ОСОБА_2, допитом потерпілого ОСОБА_1, а також дослідженням доказів, що стосуються особи підсудної. При цьому судом роз'яснено учасникам судового розгляду, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Крім повного визнання своєї вини підсудною ОСОБА_2, її вина також підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_1, який в судовому засіданні пояснив, що 03.08.2012 р. він з компанією був у барі «Добрич». Він не бачив, як підсудна ОСОБА_2 пішла, а потім подивився у барсетку і виявив відсутність мобільного телефону та грошей. Також потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що претензій матеріального та морального характеру до підсудної не має, просить суд не карати її суворо.
Таким чином, суд вважає, що зазначені докази є належними, допустимими та достовірними, а в сукупності вони є достатніми та взаємопов'язаними для постановлення обвинувального вироку.
Тому суд вважає доведеною винність ОСОБА_2 у вчиненні нею злочину, та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
При призначенні покарання підсудній ОСОБА_2, суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Підсудна ОСОБА_2 вчинила злочин середньої тяжкості.
ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується негативно (а.с. 88).
До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_2, суд відносить з'явлення із зізнанням, щире каяття, а також активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_2, суд не вбачає.
З урахуванням вказаних обставин, суд у відповідності до вимог кримінального закону та передбачених цим законом санкцій вважає, що для виправлення підсудної та запобігання нових злочинів достатнім і необхідним є призначення їй покарання у вигляді позбавлення волі у нижніх межах санкції. Суд вважає, що таке покарання повністю досягне мети його застосування.
Крім того, враховуючи зазначені обставини у справі, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудної ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим суд на підставі ст. 75 КК України вважає можливим звільнити її від відбування покарання з випробуванням.
Керуючись п. 11 Розділу ХІ «Перехідні положення»КПК України,
ст. ст. 321 -324, 332 КПК України 1960 р., суд -
засудив:
ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України, та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на один рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на один рік.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін -підписку про невиїзд.
Строк покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту виконання вироку, іспитовий строк -з моменту проголошення вироку, а саме з 17 грудня 2012 року.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Ізмаїльського міськрайонного суду І.І. Яковенко