Справа № 429/10952/12
іменем України
12 грудня 2012 року Павлоградский міськрайонний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого судді -Юдіної С.Г.
при секретарі -Воротник В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині відновлення межі земельної ділянки, суд -
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про відновлення межі. В обґрунтування заявленого позову позивач зазначила що 26.03.1998 року вона купила житловий будинок НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 Відповідач є її сусідкою та проживає за адресою АДРЕСА_1. Межа між їхніми домоволодіннями зруйнувалася а відповідачка намагається зайняти належну їй земельну ділянку та періодично будує на межі господарчі будівлі при цьому суттєво зменшує її частку земельної ділянки. Вона неодноразово зверталася до відповідачки з вимогою поновити межу, однак остання не погодилася. Згідно акту комісії від 22.12.2011 року належна їй земельна ділянка зменшилася, а саме ширина в городній частині складає 13 м. 10 см., а повинна складати 16 м. 50 см., відстань від житлового будинку до межі повинна складати 90 см. а фактично її будинок вже стоїть на межі. Просила відновити межу що поділяє земельні ділянки по АДРЕСА_1 у відповідності з даними земельно-кадастрової документації, та технічної документації із землеустрою, зобов'язавши відповідачку встановити та погодити межові знаки між земельними ділянками, про що скласти відповідний акт.
Треті особи відділ Держкомзему у м. Павлограді Дніпропетровської області та Павлоградської міської ради Дніпропетровської області в судове засідання не з'явилися, надали суду заяву про розгляд справи без їх участі у прийнятті рішення покладаються на розсуд суду.
Суд вислухав думку учасників процесу ухвалив: розглянути справу без участі представників третіх осіб.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги посилаючись на доводи наведені в позовній заяві та на свої пояснення надані в судовому засіданні.
Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що межа між їх домоволодіннями не зруйнувалася вона як була так і є на даний час. Її земельна ділянка приватизована і її розмір повністю відповідає зазначеному розміру в технічній документації. Всі будівлі, що знаходяться на її земельній ділянці знаходяться на відстані від межі - 80 см.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підставах.
Так, в судовому засіданні було встановлено, що на підставі договору купівлі - продажу від 26 березня 1998 року укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, позивачці на праві власності належить житловий будинок НОМЕР_2 з прибудинковими спорудами по АДРЕСА_1 Розмір земельної ділянки договором не визначено (а.с. 11).
Згідно п.п. «ґ» п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при вирішенні цивільних справ», при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими договорами, укладеними до 01.01.2002 року, згідно з положеннями чинної до цієї дати ст. 30 Земельного кодексу України до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 07 січня 1975 року відповідачці на праві власності належить житловий будинок НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, що є суміжним домоволодінням з домоволодінням позивачки ( а.с. 27)
Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку відповідачці на підставі рішення сесії Павлоградської міської ради № 787-40/У від 02.12.2008 року належить земельна ділянка площею 0,0587 га. що розташована за адресою : АДРЕСА_1 ( а.с. 24)
За ч. 2 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
За ч. 3 ст. 158 ЗК України органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
Крім того, наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686, затверджено Інструкцію про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, якою визначено механізм відновлення меж земельних ділянок на місцевості.
Згідно ст. 22 ЗК України, в редакції чинній на час укладання договору купівлі-продажу жилого будинку позивача, право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Відповідно до ч. 5 ст. 158 ЗК України суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу влади з питань земельних ресурсів.
Сільські, селищні, міські ради при здійсненні повноважень, передбачених пунктами "а-г" ст. 12 ЗК України по розпорядженню землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надані земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення землі із земель комунальної власності, виступають як суб'єкти владних повноважень, що реалізують надані їм законом розпорядчі функції у галузі земельних відносин.
Питання щодо встановлення (відновлення) межі земельних ділянок віднесено до компетенції органу місцевого самоврядування, на час розгляду справи рішення з приводу відновлення межі, що поділяє земельні ділянки, органом місцевого самоврядування не приймалося.
Таким чином заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 131, 137, 212 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині відновлення межі земельної ділянки -відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя С.Г. Юдіна