Справа № 1527/2-5622/11
"04" грудня 2012 р.
Суворовський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді -Кисельова В.К.
при секретарі -Дзюба Г.І.
за участю позивачки -ОСОБА_1,
представника позивача -ОСОБА_2, ОСОБА_3
представників відповідачів -ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ТОВ „Аркс-Групп" про стягнення в солідарному порядку суми авансу, трьох відсотків річних, неустойки, моральної шкоди, витрат на правову допомогу, а також за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_1, треті особи -ОСОБА_6, ТОВ „Аркс-Групп" про визнання угоди дійсною, -
ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ТОВ „Аркс-Групп" про стягнення в солідарному порядку суми авансу, трьох відсотків річних, неустойки, моральної шкоди, витрат на правову допомогу. Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.04.2008р. між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_7, а також ТОВ «АРКС-Груп»укладено договір № 1, відповідно до п. 1.1 якого „Власник" та „Набувач" приймають на себе обов'язки у майбутньому (в строк, вказаний в п.п 2.3 Договору) здійснити всі юридично дії для укладення між собою в нотаріально посвідченій формі договору купівлі-продажу об'єкту, згідно якого „Власник" передає „Набувачу" (або вказаному йому особі) у власність ділянку 0,100 га, розташовану за адресою ГО «СТ «Поляна»ділянка НОМЕР_1, далі - Об'єкт, а „Набувач „(або особа, що вказана ним, яке буде виступати покупцем) у свою чергу сплатить Власнику ціну Об'єкту у розмірі та на умовах, передбачених цим договором». Земельна ділянка знаходиться у Новодолинській сільській раді, Овідіопольского району Одеської області, кадастровий номер 5123783200:01:003:1116.
Відповідно до п. 2.1 Договору ціна Об'єкту, узгоджена Сторонами, складає грошову суму у гривнях, яка еквівалентна 51 745 (п'ятдесяти одній тисячі сімсот сорок п'ять) доларів США по курсу продажу на день укладення та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу Об'єкту.
Згідно п. 2.3 укладеного договору договір купівлі-продажу мав бути укладений у строк до 16.10.2008р.
Проте 15.10.2008р., за день до спливу зазначеного строку виконання зобов'язання, позивачку повідомили, що у власника земельної ділянки виникли певні труднощі і їй було запропоновано продовжити цей строк до 21.12.2010р.
Проте протягом продовженого терміну а ні власник, а ні компанія своїх зобов'язань не виконали: про час і місце для укладення договору купівлі-продажу не повідомляли, іншим шляхом договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки укласти не пропонували.
Позивачка направила телеграми відповідачам про повернення коштів, проте відповідачі відмовились їх приймати, що підтверджується відповідними повідомленнями.
На підставі викладеного, позивачка просить стягнути солідарно з відповідачів суму у розмірі 51 745 (п'ятдесят одна тисяча сімсот сорок п'ять) доларів США.
Крім того, позивачка вважає, що на підставі п. 4.3 договору № 1 від 16.04.2008р. вона має право на отримання штрафу у розмірі у розмірі 100% отриманого авансу, тобто в сумі 51 745 (п'ятдесят одна тисяча сімсот сорок п'ять) доларів США.
Позивачка також просить стягнути з відповідачів три відсотки річних в розмірі 7761.75 доларів США (сім тисяч сімсот шістдесят один долар США 75 центів), що передбачено ст. 625 ЦК України.
Крім того, позивачка вважає, що діями відповідачів їй було заподіяно моральну шкоду, яка вона оцінує у розмірі 80000 гривень.
Позивачкою також заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу у розмірі 8000 гривень.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та пояснила, що вона бажала придбати у власність ділянку 0,100 га, розташовану за адресою ГО «СТ «Поляна»ділянка НОМЕР_1, у Новодолинській сільській раді, Овідіопольского району Одеської області, кадастровий номер 5123783200:01:003:1116. З цією метою вона уклала договір з відповідачами, відповідно до якого передала ОСОБА_6, як представнику ОСОБА_7 суму у розмірі 51 745 (п'ятдесят одна тисяча сімсот сорок п'ять) доларів США. В свою чергу, відповідачі зобов'язались оформити всі необхідні документи для посвідчення в нотаріальному порядку договору купівлі-продажу земельної ділянки. Договір був повинний був укладений в строк до 16.10.2008р., проте їй повідомили, що документи на земельну ділянку не підготовлені, а тому строк укладення договору був продовжений до 21.12.2010р.. Однак після сплину вищевказаної дати, договір не був нотаріально посвідчений, а тому вона вважає, що відповідачі порушили договірні зобов'язання.
Представник ОСОБА_6 та ОСОБА_7 позовні вимоги не визнали, та, в свою чергу, ОСОБА_7 звернулась з позовом до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу дійсним. Вищевказані позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 заплатила повну вартість земельної ділянки, а також отримала всі правовстановлюючі документи на земельну ділянку. Крім того, договір купівлі-продажу земельної ділянки не був посвідчено нотаріально, оскільки ОСОБА_1 просила його не оформлювати. ОСОБА_7 вважає, що вона виконала всі дії пов'язані з передачею у власність ОСОБА_1 земельної ділянки та між ними були узгоджені всі суттєві умови договору купівлі-продажу. При цьому саме ОСОБА_1 ухилилась від нотаріального посвідчення договору.
Представники ОСОБА_6А та ТОВ «Аркс-Групп»вважав також безпідставним позовні вимоги, оскільки ОСОБА_6 був представником ОСОБА_7, а ТОВ «Аркс-Групп»здійснювало лише посередні функції.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, їх представників, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ТОВ „Аркс-Групп" про стягнення в солідарному порядку суми авансу, трьох відсотків річних, неустойки, моральної шкоди, витрат на правову допомогу підлягають частковому задоволенню, а позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_1, треті особи -ОСОБА_6, ТОВ „Аркс-Групп" про визнання угоди підлягають залишенню без задоволення..
Так судом встановлено, що 16.04.2008р. між позивачкою ОСОБА_1 та ОСОБА_6, який діяв від імені ОСОБА_7 на підставі довіреності, посвідченої державним нотаріусом Першої Одеської державної нотаріальної контори -ОСОБА_8 у реєстрі за № 7-4353 від 21.12.2007р., а також ТОВ «АРКС-Груп»укладено договір № 1.
Відповідно до п. 1.1 якого „Власник" та „Набувач" приймають на себе обов'язки у майбутньому (в строк, вказаний в п.п 2.3 Договору) здійснити всі юридично дії для укладення між собою в нотаріально посвідченій формі договору купівлі-продажу об'єкту, згідно якого „Власник" передає „Набувачу" (або вказаному йому особі) у власність ділянку 0,100 га, розташовану за адресою ГО «СТ «Поляна»ділянка НОМЕР_1, далі - Об'єкт, а „Набувач „(або особа, що вказана ним, яке буде виступати покупцем) у свою чергу сплатить Власнику ціну Об'єкту у розмірі та на умовах, передбачених цим договором». Земельна ділянка знаходиться у Новодолинській сільській раді, Овідіопольского району Одеської області, кадастровий номер 5123783200:01:003:1116.
Відповідно до п. 2.1 Договору ціна Об'єкту, узгоджена Сторонами, складає грошову суму у гривнях, яка еквівалентна 51 745 (п'ятдесяти одній тисячі сімсот сорок п'ять) доларів США по курсу продажу на день укладення та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу Об'єкту».
Згідно п. 2.3 укладеного договору договір купівлі-продажу мав бути укладений у строк до 16.10.2008р., проте згідно додаткової угоди укладення договору було продовжено в строк до 21.12.2010р..
Крім того, ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_1 суму кошів у розмірі 258725 гривень.
Суд вважає, що вищевказаний договір, який був укладений між сторонами є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Частиною 1 ст. 210 ЦК України встановлено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Так, ч. 2 ст. 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 216 ЦК України суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 не укладали між собою нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Відповідно до ст. 132 Земельного кодексу України, ст. 657 ЦК України договори купівлі-продажу земельних ділянок укладаються у письмовій формі і підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Згідно до ст.635 ч.1 ЦК України попередній договір, тобто договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором, укладається у формі, встановленій для основного договору.
В даному випадку, попередній договір укладено з недодержанням вимог закону, тому, кошти, отримані відповідачем від позивача за договором, є авансом і підлягають поверненню у зв'язку з тим, що основний договір (купівлі-продажу земельної ділянки) між сторонами не було укладено.
Частиною 1 ст. 220 ЦК України встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
В той же час, суд вважає, в даному випаду неможливо застосувати до виниклих правовідносин ч. 2 ст. 220 ЦК України, оскільки попередній договір який був укладений є нікчемний, крім того, сторони не домовились, що всіх суттєвих умов договору купівлі-продажу земельною ділянки. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦК України договір не є вчиненим.
Таким чином позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_1, треті особи -ОСОБА_6, ТОВ „Аркс-Групп" про визнання угоди дійсною не підлягають задоволенню.
Статтею 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Частиною 1 ст. 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У відповідно до ч. 2 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
На підставі викладеного, суд вважає, з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути суму авансу у розмірі 258725 (двісті п'ятдесят вісім тисяч сімсот двадцять п'ять) гривень.
В той же час, суд вважає безпідставними позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_6, ТОВ „Аркс-Групп", ОСОБА_7 сумі коштів у розмірі у розмірі 51 745 (п'ятдесят одна тисяча сімсот сорок п'ять) доларів США, а також трьох відсотків річних, неустойки, моральної шкоди.
Так ОСОБА_6 був представником ОСОБА_7 на підставі на підставі довіреності, посвідченої державним нотаріусом Першої Одеської державної нотаріальної контори -ОСОБА_8 у реєстрі за № 7-4353 від 21.12.2007р., Вищевказана довіреність уповноважила ОСОБА_6 на вчення дії пов'язаних з купівлею-продажем спірної земельної ділянки, а також отримання коштів за її продаж.
Відповідно до ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
Таким чином, належним відповідачем по заявленим позовним вимогам є ОСОБА_7, а не ОСОБА_6, а також ТОВ «Аркс-Групп». На підставі викладеного, суд вважає, що оскільки позов був поданий до неналежних відповідачів та такі заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Суд також вважає, що виниклих правовідносини неможливо застосувати положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, ст.ст. 549-550 ЦК України, оскільки зазначені норми не можуть застосуватись як наслідки укладення нікчемного договору.
Крім того, суд вважає, що відсутні підстави для застосування положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України щодо вимог про відшкодування моральної шкоди.
Суд також вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення витрати на правову допомогу.
Так, ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»20 грудня 2011 року N 4191-VI розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може
перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Позивачкою наданий розрахунок з якою не вбачається кількості годин, які були витрачені представником під час надання правової дороги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 209,210,220, ,215,216,549-550,625, 657,1212,1167 ЦК України, ст. 132 ЗК України ст. ст. 10, 11, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ТОВ „Аркс-Групп" про стягнення в солідарному порядку суми авансу, трьох відсотків річних, неустойки, моральної шкоди, витрат на правову допомогу -задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 суму авансу у розмірі 258725 (двісті п'ятдесят вісім тисяч сімсот двадцять п'ять) гривень, державне мито у розмірі 1700 гривень, витрати за інформаційне-технічне забезпечення у розмірі 120 (сто двадцять) гривень, а всього стягнути суму у розмірі 260545 (двісті шістдесят тисяч п'ятсот сорок п'ять) гривень.
3. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ТОВ „Аркс-Групп" про стягнення трьох відсотків річних у розмірі 7761, 75 доларів США, неустойки у розмірі 51745 доларів США, моральної шкоди у розмірі 80000 гривень, витрат на правову допомогу у розмірі 8000 гривень -залишити без задоволення.
4. Позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_1, треті особи -ОСОБА_6, ТОВ „Аркс-Групп" про визнання угоди дійсною -залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя