"15" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/70134/11
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів: Васильченко Н.В., Черпіцької Л.Т., Розваляєвої Т.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 жовтня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 07 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому про перерахунок пенсії, -
В липні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 жовтня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 07 травня 2010 року, позов задоволено.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому призначити пенсію ОСОБА_1 у відповідності до положень ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову. Касаційна скарга мотивована невірним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам 2 групи у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 54 цього Закону визначені підстави та умови призначення державних пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для 2 групи інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Задовольняючи позовні вимоги, суди дійшли до висновку, що відповідача слід зобов'язати призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2011 року заяву позивача про роз'яснення судового рішення задоволено та роз'яснено, що відповідно до ст.ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54, ч.3, ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року пенсії особам, віднесених до першої категорії осіб постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлюються у виді державної пенсії не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема для інвалідів другої групи -75% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Однак, судами попередніх інстанцій не виконано вимоги чинного процесуального законодавства, що призвело до ухвалення ними рішень із порушенням норм матеріального права.
Зокрема, вирішуючи спір, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, в резолютивній частині зазначив про зобов'язання відповідача призначити пенсію позивачу, однак не зазначив початкову дату здійснення призначеної позивачу пенсії з урахуванням норм діючого законодавства, що означає недотримання вимоги визначеності судового рішення щодо дати зазначеного нарахування.
Також, згідно матеріалів справи, адміністративний позов ОСОБА_1 не містить вимоги щодо дати, з якої слід призначити йому перерахунок пенсії, а встановлювати нові обставини та давати їм належну правову оцінку, що відповідно до частини першої статті 220 КАС України не може зробити суд касаційної інстанції, тому дану справу слід направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд. При цьому суду слід врахувати, що відповідно до ст.11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Крім того, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідно до статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд визнає такі дії незаконними і зобов'язує відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону.
Однак, суд першої інстанції встановивши, що суб'єктом владних повноважень порушено норми права, які регулюють спірні правовідносини і встановлено факт протиправності відмови відповідача у здійсненні перерахунку розміру пенсій згідно з положеннями статей 50, 54 вказаного Закону, з метою повного захисту порушеного права повинен був визнати такі дії відповідача протиправними. Зазначений недолік судового рішення не усунув і суд апеляційної інстанції.
Таким чином, оскаржені судові рішення відповідно до вимог
статті 227 КАС України підлягають скасуванню, а справа в цій частині -направленню до суду першої інстанції на новий судовий розгляд. При новому розгляді судам слід врахувати наведене та у відповідності із вимогами закону вирішити цей спір.
Керуючись статтями 220, 222, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому задовольнити частково.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 жовтня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 07 травня 2010 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: підписи