"15" листопада 2012 р. м. Київ К-9933/10
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів: Васильченко Н.В., Розваляєвої Т.С., Черпіцької Л.Т.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2008 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2009 р. у справі №2-а-10277/08/2070 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив суд визнати дії відповідача неправомірними та стягнути недоплачену щомісячну соціальну допомогу за період з січня 2006 року по 01 вересня 2008 року у сумі 4021,70 грн. з нарахуванням компенсації витрат частини доходів та заподіяну моральну шкоду в розмірі 1000 грн., а всього 5021,70 грн.; зобов'язати відповідача нараховувати щомісячну соціальну державну допомогу відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни" при нарахуванні пенсії; визнати не порушеним строк звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2008 р. визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за 2008 рік з 22.05.2008 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2009 р. постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2008 р. скасовано в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за 2008 рік з 22.05.2008 року.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій позивач перебуває на обліку у відповідача та відноситься до категорії громадян, яким встановлений статус «дитини війни», що підтверджується відповідною копією пенсійного посвідчення, яка знаходиться в матеріалах справи та не заперечується відповідачем. Таким чином, він має право на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно зі статтею шостою Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема пунктом 12 статті 71, знову було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону про соціальний захист дітей війни та статтею 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рн/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону.
За таких обставин обґрунтованим та законним є висновок про протиправність бездіяльності відповідача в період із липня по грудень 2007 року щодо не здійснення підвищення пенсії позивачу в цей період на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Крім того, підставою для часткового задоволення позовних вимог правомірно зазначено Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, яким були визнані такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів».
Після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 6 Закону про соціальний захист дітей війни. Тобто з часу прийняття цього рішення у позивача відновилось право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Судами попередніх інстанцій установлено, що відповідач, ігноруючи зазначені норми матеріального права, не здійснив це підвищення пенсії, чим порушив указане право позивача.
Водночас, скасовуючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд дійшов помилкового висновку про вихід судом першої інстанції за межі позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за 2008 рік, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач просив суд визнати дії відповідача неправомірними та стягнути недоплачену щомісячну соціальну допомогу в тому числі за 2008 рік.
Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до закону і помилково скасоване апеляційним судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 226, 230, 231 КАС України, колегія суддів -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2009 р. у справі №2-а-10277/08/2070 скасувати, залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2008 р.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: