ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
06 грудня 2012 року 13:02 № 2а-4820/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Свистун Ю.Я. (довіреність від 27.03.2012 р.)
від відповідача: не з'явився, просив розглядати справу за відсутності відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»
доУправління Пенсійного фонду України у місті Броварах та Броварському районі Київської області
про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу № Ю-63 від 05.03.2012,-
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»з позовом до Управління Пенсійного фонду України у місті Броварах та Броварському районі Київської області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ю-63 від 05.03.2012, яка прийнята відносно філії позивача.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що відносно позивача ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.09.2011 р. порушено провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а отже зобов'язання зі сплати єдиного внеску за серпень 2011 року, початок строку сплати яких починається з 01.09.2011 р., мають погашатися у процедурі банкрутства з урахування черговості задоволення визнаних господарським судом вимог кредиторів.
За всі наступні місяці, за які надалі виникли поточні зобов'язання та на які, як зазначає позивач, не поширюється дія мораторію, як зазначає позивач, ним було своєчасно сплачені зобов'язання перед пенсійним фондом.
Однак, як зазначає позивач, відповідач зарахував суми сплачених за вересень 2011 року зобов'язань з єдиного внеску в рахунок погашення боргу за серпень 2011 року у зв'язку з чим, всі наступні платежі також зараховувались у рахунок зобов'язань попереднього періоду, що крім прийняття вимоги про наявність недоїмки із сплати єдиного внеску (як простроченого виконанням зобов'язання) призвело також і до нарахування штрафних санкцій.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.04.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.05.2012 було зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 2а-3481/12/2670 за позовом ДП «Київське обласне дорожнє управління»до УПФУ у місті Броварах та Броварському районі Київської області про визнання протиправним і скасування рішення від 07.02.2012 № 175 про застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, на підставі якого прийнята оскаржувана у даній справі вимога про сплату боргу. Згідно із зазначеною постановою суду у задоволенні позову було відмовлено.
У той же час, згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2012 вказана вище постанова Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 2а-3481/12/2670, скасована, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 07.02.2012 р. № 175.
У зв'язку з цим, ухвалою суду від 08.11.2012 р. поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 06.12.2012 р. відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання у зупиненні провадження у справі.
Беручи до уваги клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності та положення ч. 4 ст. 122 КАС України (щодо права особи заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності), відсутність підстав для відкладення розгляду справи, справу розглянуто за відсутності відповідача на підставі наявних у справі матеріалів.
Відповідач, погоджуючись у раніше поданих поясненнях з помилковістю визначення у спірній вимозі суми внеску, як недоїмки (простроченої виконанням суми зобов'язань із сплати єдиного внеску), у той же час заяви про визнання позову не подавав. При цьому, у наявних у справі запереченнях відповідач зазначав про правильність нарахування штрафу та пені.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 06.12.2012 р. року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши пояснення відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.
Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»в особі філії «Броварське районне дорожнє управління»перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у місті Бровари та Броварському районі Київської області.
У відповідності до вимог ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»(далі -Закон № 2464-VI) філія є платником єдиного внеску.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
Відповідно до ч. 15 ст. 25 цього Закону суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.
Таким чином, вимога створює правові наслідки у вигляді виникнення обов'язку щодо сплати у десятиденний строк визначених у ній сум недоїмки, штрафу та пені.
05 березня 2012 року відповідачем прийнято вимогу № Ю-63 відповідно до якої станом на 01.03.2012 р. визначено суму недоїмки зі сплати єдиного внеску, суми штрафів і пені.
В контексті наведеного, слід зазначити, що згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 недоїмкою є своєчасно не сплачена сума єдиного внеску.
Тобто, за загальним правилом у вимозі визначається прострочена виконанням сума єдиного внеску.
Із зазначеної вимоги вбачається, що визначені в ній суми сформовані на підставі картки особового рахунку, рішення № 175 від 07.02.2012 р.
Згідно із зазначеним рішенням позивачу нараховано штраф у розмірі 17618,42 грн. та нараховано пеню у розмірі 672,91 грн. за період з 20.12.2011 р. по 23.12.2011 р., за період з 20.01.2012 р. по 25.01.2012 р.
Зазначені суми, з урахуванням даних особового рахунку, включені до оскаржуваної вимоги у відповідних сумах.
Окрім того, до зазначеної вимоги включена сума недоїмки 51195,62 грн., яка, як визнається сторонами та підтверджується матеріалами справи, є сумою зобов'язань позивача із сплати єдиного внеску за серпень 2011 року.
Щодо зазначеної суми зобов'язань із сплати єдиного внеску, відповідач у своїх поясненнях від 21.05.2012 р. № 3065/09, зазначив, що «…у березні 2012 року було остаточно сформовано картку банкрута Позивача, а тому борг по єдиному внеску за серпень 2011 року було знято з недоїмки, що підтверджується вимогою від 04.05.2012 р. № Ю-99 (станом на 01.05.2012 р.), оскільки відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(Далі-Закон № 2343) зупиняється виконання боржником зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін яких настав до дня введення мораторію».
В контексті наведеного, суд зазначає, що відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2012, яка набрала законної сили, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 07.02.2012 р. № 175, яким визначено вище зазначені штраф та пеня, які визначені в оскаржуваній вимозі.
У взаємозв'язку з наведеним, суд зазначає, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 2. ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до приписів ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Відтак, оскільки судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено безпідставність нарахування позивачу у рішенні Управління ПФУ № 175 від 07.02.2012 р. штрафу і пені, які також визначені в оскаржуваній вимозі, та беручи до уваги скасування судом зазначеного рішення, суд, відповідно, приходить до висновку про безпідставність визначення відповідачем в оскаржуваній вимозі тих самих сум штрафу і пені, а відтак і до висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.
Щодо визначення у вимозі сум зобов'язань із сплати єдиного внеску за серпень 2011 року, суд зазначає наступне.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2011 (справа № 44/258-б) порушено провадження про банкрутство Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління».
Пунктом 5 даної ухвали визначено, що з моменту порушення провадження у справі:
- вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника;
- зупиняється виконання боржником грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів, строк виконання яких настав до введення мораторію);
- зупиняються заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію;
- мораторій на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагородимо кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язанням боржника в процедурах розпорядження майном боржника та санації;
- мораторій діє на весь час провадження справи про банкрутство.
Частиною 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»(далі -Закон № 2464-VI) в редакції на час виникнення спірних відносин) передбачено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим в даному випадку, як також визнається сторонами, є календарний місяць, тобто в контексті спірних відносин -серпень 2011 року.
З наведеної вище норми вбачається, що платник внеску повинен виконати зобов'язання із сплати єдиного внеску не пізніше 20 числа місяця, наступного за базовим (звітним), тобто протягом (в період) 20 днів наступного місяця, який, відповідно, розпочинається з 1 числа місяця, тобто, в даному випадку з 01.09.2011 р.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Відповідно до частини 4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;
- не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів, що ж стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Таким чином, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань, які виникли після введення мораторію, але зупиняє виконання тих грошових зобов'язань, що виникли до моменту введення мораторію.
При цьому, як вбачається з визначення терміну «мораторій», його режим поширюється на ті зобов'язання, термін виконання яких (за визначенням ч. 2 ст. 251 ЦК України, термін - певний момент у часі) настав (розпочався строк виконання) до дня введення мораторію, тобто якщо початок строку виконання зобов'язань припадає на дату, яка передує введенню мораторію.
Відтак, визначена у спірній вимозі сума, є сумою зобов'язань позивача за серпень 2011 року, строк виконання якого (період сплати) розпочався з 01.09.2011 р., тобто до дня введення мораторію (09.09.2011 р.), а отже на ці зобов'язання, строк виконання яких розпочався до дня введення мораторію, поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, а відтак станом на дату прийняття спірної вимоги у відповідача не було правових підстав для прийняття рішення про сплату грошових зобов'язань, які виникли до дня введення мораторію, що в свою чергу зумовлює висновок суду про протиправність оскаржуваної вимоги про сплату боргу, як такої, що покладає на позивача фінансові зобов'язання всупереч вимогам законодавства про банкрутство, що, по суті, визнається і відповідачем у його поясненнях до позовної заяви.
У вищезгаданій постанові Київського апеляційного адміністративного суду також зазначено та встановлено, що враховуючи запроваджений мораторій на задоволення вимог кредиторів, позивач не сплачував єдиний внесок за серпень 2011 року, а виплату заробітної плати за серпень 2011 року здійснив без сплати єдиного соціального внеску. В подальшому позивач сплатив єдиний внесок за вересень 2011 року, жовтень 2011 року, листопад 2011 року та грудень 2011 року. При цьому, суми сплаченого позивачем єдиного внеску за вересень 2011 року відповідачем були зараховані в рахунок погашення недоїмки за серпень 2011 року, суми єдиного внеску, сплаченого за жовтень 2011 року - в рахунок недоїмки за вересень 2011 року, суми єдиного внеску, сплаченого за листопад 2011 року - в рахунок недоїмки за жовтень 2011 року, а суми єдиного внеску, сплаченого за грудень 2011 року - в рахунок недоїмки за листопад 2011 року. Суд також дійшов висновку, що погашення наявної недоїмки за серпень 2011 року буде здійснюватися позивачем в межах процедури банкрутства позивача.
Під час розгляду справи встановлено та не заперечується сторонами, що зобов'язання позивача зі сплати єдиного внеску визнані на користь відповідача господарським судом у справі про банкрутство та включені до складу кредиторських вимог, а отже спірна вимога про виконання цих зобов'язань поза межами процедури банкрутства прийнята всупереч наведеним положенням законодавства з питань банкрутства, є безпідставною.
Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску має право оскаржити вимогу про сплату єдиного внеску у судовому порядку.
Відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відтак, виходячи із встановлених судом обставин та наведених вище вимог законодавства, беручи також до уваги те, що спірна вимога не скасована та не відкликана відповідачем, а вимога від 04.05.2012 р. № Ю-99 9 (про відсутність боргу станом на 01.05.2012 р.) не є рішенням про скасування спірної вимоги або ж рішенням про її відкликання, спірна вимога всупереч вимогам законодавства з питань банкрутства містить припис щодо обов'язку позивача виконати поза межами процедури банкрутства прострочені виконанням фінансові зобов'язання із сплати єдиного внеску (недоїмки за серпень 2011 р.), суд прийшов до висновку про невідповідність спірного рішення наведеним вище вимогам законодавства, яке прийнято без врахування фактичних обставин, пов'язаних із виникненням спірних сум зобов'язань та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову з урахуванням положень п.1 ч. 2 ст. 162 та ч. 2 ст. 11 КАС України, а саме - шляхом визнання протиправною та скасування оскаржуваної вимоги.
Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу № Ю 63 від 05.03.2012, прийняту Управлінням Пенсійного фонду України у місті Броварах та Броварському районі Київської області.
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.А. Кармазін
Повний текст постанови складено та підписано 12.12.2012.