"27" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/44349/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючої - судді-доповідача Васильченко Н.В.
суддів Розваляєвої Т.С., Черпіцької Л.Т.
при секретарі Крушеніцькому В.М.
за участю представників прокуратури Чубенка В.В., позивача Сьомочкіної О.С. та відповідача Глобенко Л.В.,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2012 р. по справі № 2а-11130\11\2670 за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів до Київської міської ради, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Гроссвіль»про визнання протиправним та скасування рішення № 748\748 від 27 листопада 2008 р. -
Заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів в листопаді 2010 року звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення № 748/748 від 27.11.2008 року «Про передачу ТОВ «Гроссвіль»земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування накриття відкритої частини Святошинсько-Броварської лінії метро з обладнанням пішохідними містками, створенням приміщень торгівельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на проспекті Броварському (перетин з вул. Будівельників) у Дніпровському районі м. Києва».
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправним рішення № 748/748 від 27.11.2008 року про «Про передачу ТОВ «Гроссвіль»земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування накриття відкритої частини Святошинсько-Броварської лінії метро з обладнанням пішохідними містками, створенням приміщень торгівельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури по проспекту Броварському (перетин з вул. Будівельників) у Дніпровському районі м. Києва». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що вказане рішення радою прийняте не у відповідності до норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а тому є протиправним. Щодо позовної вимоги про скасування цього рішення, суд в задоволенні позову відмовив, оскільки вказане рішення 14.07.211 р. було скасоване на пленарному засіданні Київської міської ради за протестом прокурора.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2012 р. вказана постанова суду першої інстанції скасована та ухвалене нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову за його безпідставністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням апеляційної інстанції, заступник прокурора міста Києва подав касаційну скаргу, в якій просить це рішення скасувати, залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2011 р. Скарга обґрунтована невірним застосуванням судом норм матеріального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів знаходить підстави до її задоволення.
Відповідно до ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Відповідача від 27.11.2008 року № 748/748 ТОВ "Гроссвіль" відведено земельні ділянки загальною площею 4,2 га для будівництва, експлуатації та обслуговування накриття відкритої частини Святошинсько-Броварської лінії метро з обладнанням пішохідними містками, створенням приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури по просп. Броварському у Дніпровському районі м. Києва.
Вищевказаним рішенням внесено зміни до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, вилучено вищевказану земельну ділянку із зони зелених насаджень загального користування та переведено за функціональним призначенням до території громадських будівель і споруд, внесено зміни до Програми комплексного розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та виключено з переліку озеленених територій загального користування м. Києва земельні ділянки загальною площею 4,20 га вздовж вул. Андрія Малишка та вул. Попудренка у Дніпровському районі м. Києва, а також виключено з переліку розподілу лісових площ по землекористуваннях Дарницького лісопаркового господарства земельні ділянки загальною площею 1,08 га в кварталі №67 Дніпровського лісництва у Дніпровському районі м. Києва.
Київському комунальному об'єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" припинено право користування частиною земельних ділянок загальною площею 2,96 га, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 23.02.1965 № 230 "Про відвід Управлінню зеленої зони міста Києва земельних ділянок для влаштування парків - скверів в Дарницькому районі м. Києва" та віднесено вказані земельні ділянки до земель запасу житлової та громадської забудови.
Оскаржуване рішення № 748/748 від 27.11.2008року прийнято Відповідачем відповідно до ст.ст. 93, 123, 124 Земельного кодексу України. Стаття 93 Земельного кодексу України, визначає право на оренду земельної ділянки, ст. 123 цього кодексу встановлює порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, а ст. 124 визначає порядок передачі земельних ділянок в оренду.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги в частині визнання спірного рішення протиправним виходив з того, що відповідно до наявних в матеріалах справи пояснювальної записки до проекту землеустрою; висновку щодо використання земельної ділянки, наявних містобудівних обмежень та умов, які мають враховуватись при затвердженні проекту відведення земельної ділянки Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 09.11.2007 року № 19-12950; висновку № 05/2323 Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві від 07.12.2007 року № 05-08/9843 земельні ділянки, що відведені ТОВ "Гроссвіль" входять до земель лісового фонду та зеленої зони та їх цільове призначення не може бути змінено.
Крім того, як зазначив суд першої інстанції, при прийнятті спірного рішення міськради, було відсутнє погодження землекористувача земельної ділянки -Комунального підприємства «Дарницьке лісопаркове господарство».
Відмовляючи в задоволенні позову, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність такого погодження, мотивуючи це тим, що приписами чинного законодавства не передбачено повноваження природоохоронного підприємства здійснювати відкликання раніше наданого останнім висновку про погодження проекту землеустрою Також суд апеляційної інстанції зазначив, що лист КП «Дарницьке лісопаркове господарство»від 06.03.2008 р. № 249 не може породжувати для сторін спірних правовідносин жодних правових наслідків, оскільки не є за своєю природою нормативним актом.
Вказаний висновок суду апеляційної інстанції не ґрунтується на вимогах матеріального права.
Судами встановлено та ніким із учасників процесу не заперечується , що спірна земельна ділянка, що передана у користування ТОВ «Гроссвіль»відноситься до земель лісового фонду та зеленої зони.
Використання земель лісогосподарського призначення регламентовано, в тому числі, ст. 57 Земельного кодексу, згідно з якою земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним та комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.
Відповідно до п. 10.4 Державних будівельних норм 360-92** «Містобудування, планування і забудова міських і сільських поселень» на землях зелених зон міст не допускається розміщення будівель, споруд та комунікацій, що не передбачені для відпочинку, занять спортом, обслуговування лісового господарства.
Статтею 57 Лісового кодексу України зазначено, що зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства.
Листом від 06.03.2008 р. № 249 КП «Дарницьке лісопаркове господарство»повідомило Головне управління земельних ресурсів КМДА, що прокуратурою міста Києва опротестований висновок КП на погодження щодо відведення ТОВ «Гроссвіль»земельної ділянки для реконструкції відкритої частини Святошинсько-Броварської лінії метрополітену між станціями «Дарниця»- «Лівобережна»в Дніпровському районі міста Києва, як такий що не відповідає нормам земельного та лісового законодавства. Тому КП«Дарницьке лісопаркове господарство»відкликало та скасувало свій висновок про погодження на відведення ТОВу «Гроссвіль»земельної ділянки орієнтовною площею близько 2,3 га в кварталі № 67 Дніпровського лісництва для вищезазначених цілей.
Отже, суд першої інстанції підставно дійшов висновку про відсутність погодження землекористувача на момент прийняття спірного рішення.
Застережень щодо неможливості відкликати або скасувати раніше дане погодження на відведення земельної ділянки вказані норми права не містять.
Суд першої інстанції обґрунтовано послався на лист Київського обласного управління лісового господарства та мисливського господарства від 09.04.2008 р., адресований ТОВу «Гроссвіль»про недоцільність зміни цільового призначення земельної ділянки лісового призначення для не лісогосподарських потреб.
На підставі встановлених та досліджених доказів, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про не відповідність прийнятого спірного рішення Київської міської ради нормам Земельного та Лісового кодексу України, а відтак про його протиправність.
Колегія суддів дійшла думки, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, вірно встановив характер спірних правовідносин та обґрунтовано застосував норми матеріального права до їх вирішення.
Суд апеляційної інстанції помилково скасував рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону.
Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 226, 230, 231 КАС України, колегія суддів -
Касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2012 р. по справі № 2а-11130\11\2670 скасувати.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2011 р. залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 -238, 239-1 КАС України.
Судді :