Справа № 2а/1770/4095/2012
20 листопада 2012 року 16год. 06хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. за участю секретаря судового засідання Любежаніної Т.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Волошин І.В.,
відповідача: представник Ситай М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Приватного підприємства "Укр-Буд-Захід-Схід"
до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Приватне підприємство «Укр-Буд-Захід-Схід» (далі - ПП «Укр-Буд-Захід-Схід») звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби (далі - Кузнецовська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.09.2012 р. №5323412340 та №5323422340.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. В обґрунтування позову зазначив, що позивач не погоджується з висновками відповідача, котрі стали підставою для прийняття спірних рішень, про нікчемність господарських операцій позивача з ПП «Хімінвест-2012», що відображені в первинних документах, наданих до перевірки. Стверджує, що господарські операції з вказаним контрагентом є такими, що фактично виконувалися, в підтвердження названих обставин позивач надав первинні і облікові документи, податкові накладні по спірним господарським операціям, на підставі яких здійснював формування сум валових витрат та податкового кредиту. Крім того, зазначив, що висновок про нікчемність операцій, базується на припущеннях посадових осіб податкового органу про відсутність у ПП «Хімінвест-2012» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладених угодах та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.
У зв'язку з наведеним представник позивача вважає висновки акта перевірки про порушення ПП «Укр-Буд-Захід-Схід» вимог Податкового кодексу України безпідставними та такими, що ґрунтуються на припущеннях перевіряючих, а податкові повідомлення-рішення від 07.09.2012 р. №5323412340 та №5323422340 такими, що підлягають скасуванню. З таких підстав, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача надав суду письмові заперечення на позовну заяву, позов не визнав. В обґрунтування заперечень пояснив суду, що за результатами проведення перевірки складно акт №683/22-33953050 від 27.08.2012 р., яким встановлено порушення п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пп.185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, пп.198.1 ст.198 Податкового кодексу України.
Даний висновок зроблено відповідачем на підставі аналізу фінансово-господарських операцій позивача з ПП «Хімінвест-2012». Зокрема, вказує на те, що Володимирецьким відділенням Кузнецовської ОДПІ отримано від ДПІ у Оболонському районі м. Києва акт від 17.07.12р. № 417/22-6/37310596 «Про неможливість проведення позапланової виїзної перевірки ПП «Хімінвест-2012» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.02.2012 по 29.02.2012 р.». Зі змісту акта перевірки від 17.07.12 р. вбачалося, що фінансово-господарська діяльність «Хімінвест-2012» здійснювалась поза межами правового поля, так взаємовідносини між ПП «Хімінвест-2012» та його контрагентами є фіктивними правочинами, які не несуть на меті настання реальних наслідків, а також вчинені без наміру створення правових наслідків.
Таким чином, правочини укладені по операціям з поставки по ланцюгу ПП «Хімінвест-2012» - ПП «Укр-Буд-Захід-Схід» порушують ст.228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними.
Враховуючи викладене податкова інспекція вважає, що правомірно визначено суму податкового зобов'язання ПП «Укр-Буд-Захід-Схід» . У зв'язку з наведеним, просив суд в задоволені позовних вимог відмовити, а податкові повідомлення-рішення залишити без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що з 13.08.2012 р. по 17.08.2012 р. на підставі наказу Кузнецовської ОДПІ від 10.08.2012 р. №221 та направлень на перевірку від 10.08.2012 року №98, 99 було проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Укр-Буд-Захід-Схід» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток за період з 01.01.2012 р. по 31.03.2012 р. та податку на додану вартість за період з 01.02.2012 по 29.02.2012 р. при проведенні фінансово-господарських відносин з ПП «Хімінвест-2012», за результатами якої складено акт №683/22-33953050 від 27.08.2012 р. (а.с.19-31).
В акті перевірки відповідач вказує на порушення позивачем вимог п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139, пп.185.1 ст. 185, пп.188.1 ст.188, пп.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження підприємством податку на прибуток на суму 13 039 грн., а саме за І квартал 2012 р. та податку на додану вартість на загальну суму 11 000 грн.
До такого висновку відповідач дійшов, трактуючи фінансово-господарську діяльність позивача з ПП «Хімінвест-2012», як фіктивні правочинами, які не мають на меті настання реальних наслідків, а також вчинені без наміру настання правових наслідків.
При цьому, відповідач посилається на акт перевірки у ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 17.07.12р. № 417/22-6/37310596 «Про неможливість проведення позапланової виїзної перевірки ПП «Хімінвест-2012» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.02.2012 по 29.02.2012». Зі змісту цього акта вбачається, що у ПП «Хімінвест-2012» відсутні первинні та бухгалтерські документи, що засвідчують здійснення господарської операції. Також відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.
Керуючись інформацією наведеною в акті перевірки ДПІ у Оболонському районі м. Києва акт від 17.07.12 р. № 417/22-6/37310596, відповідач дійшов висновку, що правочини укладені позивачем з ПП «Хімінвест-2012» порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства і є нікчемними відповідно до ч.1, ч.5 ст. 203, ч.1, ч.2 ст. 215, ст..228 Цивільного кодексу України.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №5323412340 від 07.09.2012 р., яким ПП «Укр-Буд-Захід-Схід» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 13 750 грн., у тому числі за основним платежем - 11 000 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями - 2750 грн. (а.с.17);
- №5323422340 від 07.09.2012 р., яким ПП «Укр-Буд-Захід-Схід» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 16 299 грн., у тому числі за основним платежем - 13 039 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями - 3260 грн.
Надаючи правову оцінку податкову повідомленню-рішенню №5323422340 від 07.09.2012 р., суд виходить з наступного.
Дане податкове повідомлення-рішення базується на висновках відповідача про заниження підприємством податку на прибуток на суму 13 039 грн., а саме за І квартал 2012 року.
Вказані висновки зроблені відповідачем на підставі аналізу фінансово-господарських відносин позивача з ПП «Хімінвест-2012», висновків ДПІ у Оболонському районі м. Києва, викладених в акті перевірки від 17.07.12р. № 417/22-6/37310596 та ґрунтуються на порушенні позивачем вимог п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України.
Зі змісту акта перевірки вбачається, що у ПП «Хімінвест-2012» відсутні первинні та бухгалтерські документи, що засвідчують здійснення господарської операції, а також відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.
Поряд з цим, актом перевірки відповідач засвідчує, що позивачем для проведення перевірки було надано первинні документи (податкові накладні, платіжні доручення, акти приймання виконаних робіт), що підтверджують взаємовідносини позивача з ПП «Хімінвест-2012».
За таких обставин, на підставі акта перевірки ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 17.07.12 р. № 417/22-6/37310596 відповідач прийшов до висновку, що відповідно до ст.. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України правочини позивача з ПП «Хімінвест-2012» мають ознаки нікчемності і не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.
З вказаними висновками відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між ПП «Укр-Буд-Захід-Схід» (Генпідрядчик) та ПП "Хімінвест-2012" (Субпідрядчик) укладено договір субпідряду №01 від 01 лютого 2012 року, згідно умов якого Генпідрядчик доручає, а Субпідрядчик приймає на себе виконання наступних робіт: цегляна кладка стін і перегородок, стяжка полів на об'єкті житловий будинок по вул. Центральній, 33 В в м.Буча, Київської області. Вартість виконаних робіт складає: цегляна кладка за 1 м.кв. - 55,00 грн., стін за 1 м.кв. - 235,00 грн., гіпсоблок за 1 м.кв. - 43,00 грн. Термін виконання робіт з 01 лютого 2011 року до повного закінчення робіт. (а.с 32-35). Згідно акта приймання виконаних робіт №1 за лютий 2012 року (а.с.37) ПП "Хімінвест-2012" виконало будівельні роботи на об'єкті: житловий будинок по вул. Центральній, 33 В в м.Буча, Київської області на загальну суму 23 460,00 грн. (в т.ч. ПДВ 3910,00 грн.).
На вищевказані роботи виписано податкову накладну від 28.02.2012 р. №356 «Виконання будівельних робіт по вул. Центральній, 33 В» на суму 23 460. 00 грн., в тому числі ПДВ 3 910,00 грн.(а.с.38).
03 жовтня 2011 року між ПП «Укр-Буд-Захід-Схід» та ПП "Хімінвест-2012" заключено договір субпідряду №03, згідно якого Генпідрядчик - «Укр-Буд-Захід-Схід» доручає, а Субпідрядчик - ПП "Хімінвест-2012" приймає на себе виконання наступних робіт: цегляна кладка стін і перегородок, стяжка полів на об'єкті житловий будинок по вул.Борщагівській, 152а, 152в у м.Києві (а.с.39-42). Вартість виконаних робіт складає: цегляна кладка перегородок за 1 м.кв. - 100,00 грн., стін за 1 м.куб. - 340,00 грн., гіпсоблок за 1 м.кв. - 80,00 грн., піноблок 1 м.куб. - 250 грн. Строк виконання робіт з 01 лютого 2011 року до повного закінчення робіт. Згідно акта приймання виконаних робіт №1 за лютий 2012 року ПП "Хімінвест-2012" виконало будівельні роботи на об'єкті: житловий будинок по вул. Борщагівській, 152а, 152в у м. Києві на суму 42 540, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 7090,00 грн.) (а.с.51).
На вищевказані роботи виписано податкову накладну від 28.02.2012 р. №357 «Виконання будівельних робіт по вул. Борщагівській, 152а, 152в» на суму 42 540, 00 грн., в тому числі ПДВ 7090, 00 грн.(а.с.43).
Зауважень до форми та змісту перелічених вище первинних документів в акті перевірки податковим органом не зазначено. Вказані податкові накладні були включені позивачем до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2012 р. (а.с.69-71) та на підставі них здійснювалося формування витрат.
Згідно з пп.14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
У відповідності до п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, інших витрат, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно з пп.138.1.1 п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку та витрати банківських установ.
Відповідно до вимог п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст. 3, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Наявні в матеріалах справи податкові накладні, платіжні доручення, в силу Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинними документами та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що зазначені первинні документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано.
Крім того, судом встановлено і представником відповідача не заперечується, що на момент існування господарських правовідносин між позивачем та ПП «Хімінвест-2012», останнє мало цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію, було платником податків та не було позбавлене права укладати угоди у відповідності до вимог законодавства.
Відтак, віднесення позивачем до складу витрат в 1 кварталі 2012 року сум, сплачених на оплату послуг, отриманих від ПП «Хімінвест-2012», відповідає вимогам ст. 138 Податкового кодексу України.
Пункт 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України встановлює вичерпний перелік витрат платника податку, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.
Крім того, відповідно до п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України встановлення додаткових обмежень щодо складу витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому розділі, не дозволяється.
Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Враховуючи викладене, суд вважає протиправним виключення відповідачем зі складу витрат позивача сум, сплачених ним на користь ПП «Хімінвест-2012» в оплату виконаних робіт.
Суд критично оцінює висновок відповідача про те, що договори, укладені між позивачем та ПП «Хімінвест-2012» є нікчемними з огляду на наступне.
Відповідно до ст..228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
При кваліфікації правочину за ст.. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Жодних доказів, того що позивач та/або ПП «Хімінвест-2012» під час укладення договору завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяли всупереч інтересам держави і суспільства, суду відповідачем не надано, як і не надано відповідного вироку суду щодо посадових осіб позивача чи ПП «Хімінвест-2012», постановленого у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Враховуючи встановлені в ході судового розгляду справи обставини, суд вважає висновки відповідача про нікчемність правочинів укладених позивачем з «Хімінвест-2012», безпідставними та такими, що суперечать матеріалам справи.
Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №5323412340 від 07.09.2012 р. не відповідає вказаним критеріям правомірності.
З урахуванням наведи обставин не знайшли свого підтвердження висновки відповідача про порушення позивачем вимог п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, а відтак податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку податкову повідомленню-рішенню №5323412340 від 07.09.2012 р., суд виходить з наступного.
Дане податкове повідомлення-рішення ґрунтується на висновках відповідача про про заниження податку на додану вартість на загальну суму 11 000 грн., в тому числі за лютий 2012 року.
Вказані висновки зроблені відповідачем на підставі аналізу фінансово-господарських відносин позивача з ПП «Хімінвест-2012», висновків ДПІ у Оболонському районі м. Києва, викладених в акті перевірки від 17.07.12р. № 417/22-6/37310596 та ґрунтуються на порушенні позивачем вимог пп.185.1 ст. 185, пп.188.1 ст.188, пп.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України.
Підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п.198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.
Вичерпний перелік операцій, що не є об'єктом оподаткування, визначений ст.. 196 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податковий кредит за отриманим від ПП «Хімінвест» послугами підтверджено відповідними податковими накладними, що не заперечується відповідачем.
Зауважень щодо форми та змісту податкових накладних, виписаних ПП «Хімінвест» для позивача, в акті перевірки відповідачем не зазначено.
Судом встановлено, податкові накладні №356 (а.с.38) та №357 (а.с.43), які виписані ПП «Хімінвест-2012» для позивача містить всі необхідні обов'язкові реквізити. Крім того, зобов'язання за договором виконані сторонами в повному обсязі, заборгованість відсутня.
ПП «Хімінвест-2012» на момент здійснення господарської операції з позивачем був зареєстрований платником податку на додану вартість. Зазначена обставина сторонами не заперечується та підтверджується відомостями, відображеними на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України (http://sta.gov.ua/control/uk/vat/search), про реєстрацію платниками податку на додану вартість.
Судом встановлено достовірність підтвердження фактичності здійснення позивачем господарських операцій та правомірність віднесення сум податку, сплаченого у зв'язку з придбанням послуг, до складу податкового кредиту.
З огляду на реальний характер господарських операцій позивача з ПП «Хімінвест-2012», безпідставність доводів відповідача про нікчемність правочинів, суд вважає, що у відповідача відсутні підстави для виключення зі складу податкового кредиту позивача суми податку, сплаченої у зв'язку з придбанням у ПП «Хімінвест-2012» послуг.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
Відповідачем не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.
Тому, можливі порушення з боку у ПП «Хімінвест-2012» податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності (відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів тощо) не можуть бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків (позивача) права на податковий кредит з податку на додану вартість.
За таких обставин, суд вважає висновок відповідача про порушення позивачем вимог пп. 185.1 ст.185, пп.188.1 ст.188, п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України безпідставним, а податкове повідомлення-рішення №5323412340 від 07.09.2012 року - протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень №5323412340 та №5323422340 від 07.09.2012 р.
Враховуючи викладене, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.09.2012 р. №5323412340 та №5323422340 винесені Кузнецовською об'єднаною державною податковою інспекцією Рівненської області Державної податкової служби.
Присудити на користь позивача Приватного підприємства "Укр-Буд-Захід-Схід" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 300,49 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Сало А.Б.