"15" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/52024/11
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів: Васильченко Н.В., Черпіцької Л.Т., Розваляєвої Т.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську Донецької області про перерахунок пенсії,-
В квітні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську Донецької області про перерахунок пенсії у зв'язку із втратою годувальника відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17 травня 2011 року позов задоволено частково.
Визнано дії протиправними та зобов'язано відповідача провести ОСОБА_1 перерахунок і виплату пенсії з 01.02.2011 року у зв'язку із втратою годувальника із розрахунку 50% пенсії, встановленої законом для ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії інваліда З групи: державної пенсії - не менше 6 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії -50% мінімальної пенсії за віком, при цьому мінімальну пенсію за віком обчислювати у розмірі прожитковому мінімуму для осіб, що втратили працездатність, а також з врахуванням щомісячної компенсації за втрату годувальника із розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. В решті позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов'язано провести ОСОБА_1 перерахунок і виплату пенсії з 01.02.2011 року по 17.05.2011 року, у зв'язку із втратою годувальника із розрахунку 50 % пенсії, встановленої законом для ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії інваліда 3 групи. У інший частині позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, позивач звернулася з касаційною скаргою, у якій просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Касаційна скарга мотивована невірним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, позивач є донькою померлого ОСОБА_3, інваліда 3 групи, смерть якого пов'язана з виконанням обов'язків військової служби та з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Вирішуючи спір по суті позовних вимог та задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, батько якої визнаний інвалідом 3 групи і як особа, яка втратила годувальника, має право на підвищення до пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що відповідно до норм діючого законодавства позивач як член сім'ї померлого годувальника має право тільки на щомісячну компенсацію згідно ст. 52 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»пенсія в зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі на одного непрацездатного члена сім'ї 50 % пенсії за віком померлого годувальника.
Таким чином, отримання пенсії в зв'язку з втратою годувальника безпосередньо залежить від виду та розміру пенсійного забезпечення, що отримувала померла особа, тобто, нарахування пенсії відбувається з фактичного її розміру.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»щомісячна компенсація в разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї який був на його утриманні, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.
Згідно ч. 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено мінімальний розмір пенсії по інвалідності (6,8,10 мінімальних пенсій за віком), розмір мінімальної пенсії у разі втрати годувальника не передбачений.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач має право на отримання щомісячної компенсації в розмірі 50% пенсії, призначеної її померлому батькові.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: підписи