"15" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/76047/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів: Васильченко Н.В., Розваляєвої Т.С., Черпіцької Л.Т.,
провівши попередній розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Першотравневого районного суду Донецької області від 20 липня 2011 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2011 р. у справі №2а-67/11/0525 за позовом ОСОБА_2 до Мелекінської сільської ради, терті особи -ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про скасування рішення, -
Постановою Першотравневого районного суду Донецької області від 20 липня 2011 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2011 р., задоволено позов ОСОБА_2 до Мелекінської сільської ради.
Визнано протиправними та скасовано рішення Мелекінської сільської ради Першотравневого району Донецької області: від 19.06.2008р. в частині щодо «надання згоди ОСОБА_3 на розробку проекту відведення земельної ділянки, площею 0,01 га в АДРЕСА_1 для будівництва гаража»; від 12.05.2010р. № 5/35-2189 «про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,01 га у АДРЕСА_1 під будівництво індивідуального гаражу ОСОБА_3 та передачі ОСОБА_3 земельної ділянки, площею 0,01 га у АДРЕСА_1 безоплатно у власність під будівництво індивідуального гаражу із земель житлової та громадської забудови».
Не погоджуючись із прийнятими по справі судовими рішеннями, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з мотивів невірного застосування судами норм матеріального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав до її задоволення.
Задовольняючи позовні вимоги, суди вірно виходили з положень ст. 83 Земельного Кодексу України, за змістом якої землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності. До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваними рішеннями відповідача № 889 від 19.06.2008р. надана згода ОСОБА_3 на розробку проекту відведення земельної ділянки, площею 0,01 га в АДРЕСА_1 для будівництва гаража, № 5/35-2189 від 12.05.2010р. затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,01 га у АДРЕСА_1 під будівництво індивідуального гаражу ОСОБА_3 та передана ОСОБА_3 земельна ділянка , площею 0,01 га у АДРЕСА_1 безоплатно у власність під будівництво індивідуального гаражу із земель житлової та громадської забудови.
Водночас, судами попередніх інстанцій на підставі листа першого заступника голови Першотравневої райдержадміністрації від 01.12.2010р. № 01-3773-17/01, акта обстеження комісією від 15.06.2011р., висновку судової будівельно-технічної експертизи № 35 встановлено, що спірна земельна ділянка, надана у власність ОСОБА_3, є вулицею і єдиним проїздом до земельної ділянки позивача. Іншого реального та фактичного варіанту проїзду, крім вулиці Набережна, до земельної ділянки АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2, не має.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що відповідач оскаржуваними рішеннями всупереч ст. 83 Земельного кодексу України передав у приватну власність земельну ділянку, що належала до земель загального користування, колегія суддів погоджується з висновком про існування підстав для задоволення позовних вимог.
Таким чином, судами вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено. Твердження касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.
Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі наведеного , керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Першотравневого районного суду Донецької області від 20 липня 2011 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2011 р. у справі №2а-67/11/0525 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: