"15" листопада 2012 р. К/9991/52299/11
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів -Васильченко Н.В., Черпіцької Л.Т., Розваляєвої Т.С.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя про перерахунок пенсії, -
Постановою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 07 грудня 2010 р. задоволено позов ОСОБА_1. Визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя щодо перерахунку пенсії, додаткової пенсії позивачу відповідно до ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 22.05.2008 року по 07.12.2010 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя провести перерахунок та виплату позивачу пенсії по третій групі інвалідності відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановивши її на рівні 6 мінімальних пенсій за віком виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановивши її на рівні 50 % від мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством, за період з 22.05.2008 року по 07.12.2010 року.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2011 р. скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги за період з 22.05.2008 року по 08.05.2010 року залишено без розгляду на підставі ст. 99, 100 КАС України у зв'язку із пропуском строку звернення до суду, а також задоволено вимоги за період з 09.05.2010 року.
Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та задовольнити позов у повному обсязі. Скарга мотивована невірним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав до її задоволення з огляду на наступне.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У статті 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно зі статтею 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам 3 групи - у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, інвалідам 2 групи -у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Відповідно до частини четвертої статті 54 цього Закону, якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 3-ї групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком, для інвалідів 2-ї групи - 8 мінімальних пенсій за віком.
Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок виплат позивачу, передбачених Законом № 796-XII, визначалися згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи»та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зазначеними постановами, всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі.
Таким чином, правильним є висновок судів, що виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню статті 50, 54 Закону № 796-ХІІ (Аналогічна думка з цього приводу викладена в Інформаційному листі ВАСУ від 17.06.2009р. №910/13/13-09).
Водночас, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про порушення позивачем встановленого ст. 99 КАС України строку звернення до суду в частині вимоги про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, додаткової пенсії відповідно до ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 22.05.2008 року по 08.05.2010 року.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2011 р. залишити без змін
Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав в порядку та у строки, встановлені КАС України.
Судді :