Справа № 1570/2224/2012
04 грудня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Андрухіва В.В.
при секретарі Белан М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУМВС України в Одеській області, Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області, третя особа -ОСОБА_2, про визнання неправомірними наказів про звільнення, зобов'язання поновити на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГУМВС України в Одеській області, Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати накази ГУМВС України в Одеській області від 08.02.2012 року № 141 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників ОМУ ГУМВС України в Одеській області"та від 05.03.2012 року № 89 о/с - в частині звільнення з органів внутрішніх справ оперуповноваженого ВКР ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_1, поновити його на посаді оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом зброї та вибухівки відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в Одеській області, стягнути з Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення на посаді оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом зброї та вибухівки відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в Одеській області.
Позивач обгрунтував свої вимоги тим, що приблизно 16-20 січня 2012 року в приміщенні ГУМВС України в Одеській області він був опитаний посадовими особами інспекції по особовому складу УКЗ ГУМВС України в Одеській області в зв'язку з проведенням службового розслідування за фактами, викладеними у заяві громадянки ОСОБА_3 щодо, нібито неправомірних на її думку, дій з боку позивача, які мали місце в серпні 2011 року. 01.03.2012 року від співробітників відділу кадрового забезпечення він дізнався про те, що звільнений із органів внутрішніх справ на підставі наказу ГУМВС України в Одеській області від 08.02.2012 року № 141 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників ОМУ ГУМВС Украши в Одеській області». З зазначеним наказом був ознайомлений в цей же день, 01.03.2012 року. 16.03.2012 року позивача було запрошено до відділу кадрового забезпечення Одеського міського управління де його ознайомили з наказом ГУМВС України в Одеській області від 05.03.2012 року № 89 о/с, згідно з яким у відповідності до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України його звільнено у запас Збройних Сил за п. 66 (за дискредитацію) з 07.03.2012 року. В цей же день, тобто 16.03.2012 року, йому видали витяг з зазначеного наказу і трудову книжку. Позивач вважає, що накази ГУМВС України в Одеській області від 08.02.2012 року № 141 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників ОМУ ГУМВС Украши в Одеській області»та від 05.03.2012 року № 89 о/с про його звільнення із органів внутрішніх справ України за п. 66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України видано з суттєвими порушеннями чинного законодавства. Позивач зазначив, що дійсно, десь в липні 2011 року у вільний від служби час він відвідав за місцем проживання в с. Нова Долина свого дядька ОСОБА_4, від якого дізнався, що 30.04.2011 року в АДРЕСА_1 його побили, спричинивши тілесні ушкодження середньої тяжкості. Після отримання ушкоджень він втратив пам'ять та не пам'ятав подій, які з ним відбулися. По мірі покращення стану здоров'я він почав згадувати осіб, які його побили, та вказав позивачу на громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Знаходячись у с.Нова Долина, позивач та ОСОБА_7 запросили ОСОБА_5, ОСОБА_6 та матір останнього - ОСОБА_8 до дільничного пункту міліції, де дільничний інспектор лейтенант міліції ОСОБА_9 прийняв у вказаних громадян пояснення за фактом спричинення тілесних ушкоджень громадянину ОСОБА_4, що викладено у тексті наказу ГУМВС від 08.02.2012 року № 141. Таким чином, позивач стверджував, що він не проводив будь-які оперативно-розшукові заходи. Позивач також зазначав, що не скоював вчинку, який дискредитує звання працівника міліції. У звя"язку з викладеним позивач вважав, що його звільнення із органів внутрішніх справ було проведено безпідставно та незаконно.
У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали у повному обсязі з наведених вище підстав та просили його задовольнити.
Представник відповідача - ГУМВС України в Одеській області у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, надав заперечення, зазначаючи, що в липні 2011 року ОСОБА_1 спільно із колишнім співробітником ОВС ОСОБА_7, грубо порушуючи вимоги ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ (далі - ДС ОВС), самовільно виїхав до с.Нова Долина Одеської області, де незаконно провів оперативно-розшукові заходи, в ході яких встановив, що до спричинення тілесних ушкоджень його родичу громадянину ОСОБА_4 можливо причетні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 В подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_7 запросили ОСОБА_5 із рідною сестрою ОСОБА_3 та ОСОБА_6 разом із матір'ю ОСОБА_8 до дільничного пункту міліції в с.Нова Долина. При цьому, ОСОБА_1 почав вимагати від вказаних осіб 5000 доларів США, які нібито необхідно було витратити на ліки його родичу. Того ж дня ОСОБА_10 та ОСОБА_3 (спільно із двоюрідним братом ОСОБА_11) зібрали гроші в сумі 20 тис.грн. та 1 тис. доларів США, які передали ОСОБА_1, після чого працівники міліції відпустили ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Також встановлено, що на момент вчинення вказаних вище неправомірних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_7 згідно розпорядження ГУМВС України в Одеській області від 21.06.2011р. № 743 були відряджені до Управління карного розшуку ГУМВС, де входили до складу робочої групи по розкриттю незаконних заволодінь автотранспортом. Представник відповідача стверджував, що звільнення позивача здійснено у відповідності до норм чинного законодавства, а тому просив у позові відмовити в повному обсязі.
Представник відповідача - Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області у судовому засіданні позов не визнав, вважаючи його необгрунтованим, оскільки звільнення позивача відбулося згідно вимог чинного законодавства за встановленою процедурою.
Третя особа - ОСОБА_2, якого призначено на посаду, що до звільнення обіймав позивач, позов ОСОБА_1 підтримав, в подальшому надав заяву, згідно якої просив розглядати справу за його відсутності.
Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, допитавши в якості свідків ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_7, дослідвши матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи № 17пр2012 прокуратури Овідіопольського району Одеської області, матеріали службової перевірки № 35 ГУМВС України в Одеській області, суд встановив наступні обставини.
Згідно з п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, що згідно п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України, підпадає під визначення публічної служби, спори щодо проходження якої, відповідно до п. 2 ч. 1 ст.17 КАС України відносяться до компетенції адміністративних судів та повинні розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
Судом встановлено, що службу в органах внутрішніх справ ОСОБА_1 розпочав у серпні 2002 року, на останній займаній посаді оперуповноваженого сектора боротьби з незаконним обігом зброї та вибухівки ВКР ОМУ ГУМВС України в Одеській області перебував з жовтня 2011 року.
Як вбачається з матеріалів службового розслідування, 13.01.2012 року до Головного управління МВС України в Одеській області звернулася громадянка ОСОБА_3 із заявою щодо дій працівників Одеського міського управління, які 11.08.2011 року вимагали та отримали від неї гроші в сумі 20000 гривень та 1000 доларів США за не притягнення її брата - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до кримінальної відповідальності за злочин, якого він не скоював. В ході службового розслідування з"ясувалося, що 30.04.2011 року близько 01:00 год. навпроти будинку АДРЕСА_1 Овідіопольського району Одеської області, між охоронцем приватного підприємства «ОСОБА_16»ОСОБА_4 та громадянами ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_6 виник конфлікт, який в подальшому перейшов у бійку. В ході бійки, отримавши удар у потилицю, ОСОБА_4 впав на землю та знепритомнів.
30.04.2011 ОСОБА_4 був доставлений до Одеської обласної клінічної лікарні, де йому встановили діагноз: закритий косо-спіральний перелом нижньої третини правої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків, закритий перелом верхньої третини правої малогомілкової кістки зі зміщенням уламків. При цьому, під час заповнення медичної картки ОСОБА_4 через часткову втрату пам'яті повідомив лікарям, що травму він отримав під час падіння у каналізаційний люк у с. Нова Долина.
З 30.04.2011 по 12.05.2011 ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні в ортопедо - травматологічному відділенні клінічної лікарні, після чого був виписаний на амбулаторне лікування в поліклініку за місцем мешкання.
Через деякий час після виписки ОСОБА_4 згадав, що 30.04.2011 року його побили та звернувся до свого родича - ОСОБА_1, та попросив останнього допомогти розібратись в ситуації з отриманням ним тілесних ушкоджень. Старший лейтенант міліції ОСОБА_1 пояснив ОСОБА_4, що не може приймати участь у вирішенні вказаного питання, так як він є співробітником Одеського міського управління, а вказана подія сталася за межами м. Одеси. Разом з тим, ОСОБА_1 порадив ОСОБА_4 звернутися з відповідною заявою до Овідіопольського РВ ГУМВС.
11.07.2011 року ОСОБА_4 за порадою ОСОБА_1 звернувся до Овідіопольського РВ ГУМВС із заявою про вжиття заходів до осіб, які 30.04.2011 року у АДРЕСА_1 побили його, спричинивши вказані вище тілесні ушкодження.
20.07.2011 року була прийнята постанова про відмову в порушенні кримінальної справи (відмовний матеріал № 2450/2011).
10.08.2011 року прокуратурою Овідіопольського району Одеської області було скасовано постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та матеріали направлено до Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області для проведення додаткової перевірки.
Згідно з висновками службового розслідування, проведеного ГУМВС України в Одеській області за заявою ОСОБА_3, 11.08.2011 року старший лейтенант міліції ОСОБА_1 разом з колишнім оперуповноваженим СКР Таїровського ВМ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області капітаном міліції ОСОБА_7, грубо порушуючи вимоги ст.7 ДС ОВС, самовільно виїхав до с.Нова Долина Одеської області, де незаконно провів оперативно-розшукові заходи, в ході яких встановив, що до спричинення тілесних ушкоджень його родичу ОСОБА_4 можливо причетні громадяни ОСОБА_5 та ОСОБА_6 В подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_7 запросили ОСОБА_5 із рідною сестрою ОСОБА_3, та ОСОБА_6 разом із матір'ю ОСОБА_8 до дільничного пункту міліції в с.Нова Долина. При цьому, ОСОБА_1 почав вимагати від вказаних осіб 5000 доларів США, які нібито необхідно було витратити на лікування його родича. Того ж дня ОСОБА_10 та ОСОБА_3 (спільно із двоюрідним братом ОСОБА_11) зібрали гроші в сумі 20 тис.грн. та 1 тис. доларів США, які передали ОСОБА_1, після чого працівники міліції відпустили ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Також службовим розслідуванням було встановлено, що на момент вчинення вказаних вище неправомірних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_7 згідно розпорядження ГУМВС від 21.06.2011р. № 743 були відряджені до УКР ГУМВС, де входили до складу робочої групи по розкриттю незаконних заволодінь автотранспортом.
Наказом ГУМВС України в Одеській області від 08.02.2012р. №141 на старшого лейтенанта ОСОБА_1 було накладене дисциплінарне стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ за п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Наказом ГУМВС України в Одеській області від 05.03.2012 року № 89 о/с оперуповноваженого ВКР ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Суд не погоджується з висновками службового розслідування відповідача з наступних підстав:
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», оперативно-розшукова діяльність - це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів.
Як встановлено в ході розгляду справи, дійсно, 11 серпня 2011 року у вільний від служби час, пісдя 18.00 години, позивач відвідав за місцем проживання в с. Нова Долина свого дядька ОСОБА_4, від якого дізнався, що 30.04.2011 року в АДРЕСА_1 його побили ОСОБА_5 та ОСОБА_6, спричинивши тілесні ушкодження середньої тяжкості. Позивач та ОСОБА_7 запросили ОСОБА_5, ОСОБА_6 та матір останнього - ОСОБА_8 до дільничного пункту міліції, де дільничний інспектор лейтенант міліції ОСОБА_9 прийняв у вказаних громадян пояснення за фактом спричинення тілесних ушкоджень громадянину ОСОБА_4 Дані обставини також підтверджені поясненнями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_4, допитаних в судовому засіданні.
При цьому, позивач, отримавши від свого дядька інформацію про осіб, які нанесли йому тілесні ушкодження, лише запросив їх до найближчого міліцейського відділку, тобто діяв так, як передбачено Інструкцією "Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються",затвердженою наказом МВС України від 14.04.2004 року № 400. Зокрема, пунктом 2.3 Інструкції передбачено, що за межами дислокації органу внутрішніх справ працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про злочин, або у разі безпосереднього виявлення такого, зобов'язаний вжити заходів щодо його припинення, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили злочин, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.
Окрім того, згідно ст. 2 ДС ОВС , затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Згідно ст. 1 ДС ОВС, службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно висновку службового розслідування та наказу ГУМВС від 08.02.2012 року № 141, в діях позивача, за вчинення яких його звільнено, фактично вбачаються порушення декількох статей Кримінального кодексу України, а саме: вимагання та отримання хабара за не притягнення до кримінальної відповідальності, а також інших злочинів в сфері службової діяльності: перевищення та зловживання службовими повноваженнями.
Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про міліцію»звільнення працівників міліції зі служби у зв'язку з обвинуваченням у вчиненні злочину допускається тільки після набуття обвинувальним вироком законної сили.
Відповідно до ст. 67 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС Української РСР», затвердженого постановою Кабінету міністрів Української РСР від 29.07.1991 року №114, особи рядового і начальницького складу, засуджені за вчинення злочину, підлягають звільненню зі служби в органах внутрішніх справ після вступу в законну силу вироку суду.
Вина позивача у вчиненні діянь, за які передбачена кримінальна відповідальність, судом в порядку кримінального судочинства не встановлена та не доведена, у зв"язку з чим у відповідача не було жодних правових підстав вважати, що позивач скоїв вчинок, який дискредитує звання працівника міліції, та звільняти його на цій підставі з органів внутрішніх справ.
Окрім того, як вбачається з матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи № 17пр2012, постановою прокуратури Овідіопольського району Одеської області від 18.02.2012 року відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст.ст. 364, 365, 368 КК України у відношенні ОСОБА_15, ОСОБА_1, ОСОБА_7
Суд також не бере до уваги твердження свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_11 про те, що вони передали ОСОБА_1 гроші у сумі 20 тис. грн. та 1 тис. доларів США, оскільки ці дані спростовуються матеріалами про відмову в порушенні кримінальної справи № 17пр2012, а також показаннями інших свідків -ОСОБА_7 та ОСОБА_13, які також були присутні на місці подій в с. Н.Долина 11.08.2011 року та стверджували, що ОСОБА_1 грошей від вказаних осіб не отримував.
При цьому суд критично ставиться до показань свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_11 також з наступних причин.
Із заяви ОСОБА_12 від 13.01.2012 року до правоохоронних органів вбачається, що вона передала ОСОБА_1 гроші фактично за непритягнення її брата ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4, а у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 стверджувала, що передавала ОСОБА_1 гроші на лікування родича останнього.
Крім того, як з"ясувалося у судовому засіданні, ОСОБА_11, брат ОСОБА_12, раніше працював в органах внутрішніх справ, в Управлінні по боротьбі з організованою злочинністю, і вочевидь обізнаний у кримінальному законодавстві. Проте ані його сестра ОСОБА_12, ані він сам, передаючи ОСОБА_1, як стверджували свідки, гроші на лікування ОСОБА_4, не попросили у ОСОБА_1 розписки про відшкодування шкоди потерпілому, розуміючи, що ОСОБА_4 в подальшому може вимагати в судовому порядку такого відшкодування.
При цьому суд також враховує ту обставину, що свідок ОСОБА_4 показав суду, що будь-яких коштів на лікування, нібито переданих ОСОБА_12, від ОСОБА_1 він не отримував. Також свідок пояснив, що у вересні 2011 року йому телефонувала невідома особа з вимогами забрати заяву з міліції про його побиття, однак про повернення грошей, нібито переданих на його лікування, взагалі не йшлося.
Крім того, як показали суду свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_11, про непричетність їх брата ОСОБА_5 до побиття ОСОБА_4 їм стало відомо наступного дня, тобто 12.08.2011 року, і вже через тиждень ОСОБА_11 почав звертатися до ОСОБА_1 за поверенням грошей. Проте, до правоохоронних органів з заявою ОСОБА_12 з незрозумілих причин звернулася лише в січні 2012 року, тобто через 5 місяців.
За викладених обставин, суд вважає, що відповідачем ГУМВС України в Одеській області було безпідставно встановлено факт вимагання та отримання ОСОБА_1 грошових коштів.
Щодо звинувачень позивача у порушенні службової дисципліни та виїзді у с. Н. Долина в робочий час, суд бере до уваги ті обставини, що відсутність ОСОБА_1 11.08.2011 року на робочому місці жодним чином зафіксована не була (ані рапортом відповідного начальника, ані у табелі обліку робочого часу, ані актом про відсутність на робочому місці), свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_13 підтвердили суду, що вони разом з ОСОБА_1 виїждали до с. Н. Долина 11.08.2011 року вже після 18.00 години, тобто по закінченні робочого часу, а не о 15-16 годині, як стверджувала свідок ОСОБА_12, показання якої за викладених вище обставин, та з урахуванням того, що вона, як заявник, є зацікавленою особою у звільненні ОСОБА_1 з ОВС з причини подання ОСОБА_4 заяви на її брата до правоохоронних органів, - суд не бере до уваги.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушень службової дисципліни не допускав, і підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності суд не вбачає.
Окрім того, при проведенні службового розслідування посадовими особами відповідача допущено порушення ст. 14 Інструкції «Про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України»(далі - Інструкція), а саме: позивачу не було роз'яснено його права, чим не виконано вимоги п. 14.3; позивача не ознайомлено з затвердженим висновком службового розслідування від 31.01.2012 року, чим не виконано вимоги п. 14.8 Інструкції.
Відсутність інформації про результати проведення службового розслідування призвели до порушення прав позивача, передбачених статтею 15 Інструкції «Про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України». Зокрема, пункт 17.4 Інструкції вимагає від особи, яка проводить службове розслідування, у висновку за результатами службового розслідування вказати пропозиції про застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення. Виходячи з положень наказу ГУМВС України в Одеській області від 08.02.2012 року № 141 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників ОМУ ГУМВС України в Одеській області», відносно позивача було внесено пропозицію вжити заходи, передбачені не Дисциплінарним статутом, а п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, тобто звільнити з ОВС за дискредитацію. Так як внесена пропозиція позивачу не була відома, він не міг скористатися своїм правом оскаржити затверджений висновок службового розслідування, як це передбачено п. 15.4 Інструкції, ще до видання наказу про його звільнення.
Окрім того, відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 27.04.1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників»Міністерством праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України видано спільний наказ № 58 від 29.07.1993 року, яким затверджено Інструкцію «Про порядок ведення трудових книжок працівників». Зазначений наказ зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за № 110.
Відповідно до п. 4.1. зазначеної інструкції власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.
Тобто, позивач повинен був отримати в день звільнення належним чином оформлену трудову книжку.
Наказом ГУМВС України в Одеській області від 05.03.2012 року № 89 о/с позивача звільнено у запас Збройних Сил за п. 66 Положення (за дискредитацію) з 07.03.2012 року.
В порушення вищевказаної Інструкції, з наказом ГУМВС України в Одеській області від 05.03.2012 року № 89 о/с позивач був ознайомлений лише 16.03.2012 року, в цей же день йому було видано трудову книжку, що підтверджується відповідними підписами на оригіналі наказу про звільнення та в особовій справі позивача
Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність наказів ГУМВС України в Одеській області від 08.02.2012 року № 141 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників ОМУ ГУМВС України в Одеській області"та від 05.03.2012 року № 89 о/с - в частині звільнення з органів внутрішніх справ оперуповноваженого ВКР ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_1 і ввважає, що вони підлягають скасуванню.
З урахуванням висновків суду про незаконність звільнення позивача, суд відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, вважає також необхідним задовольнити його вимоги про поновлення на посаді оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом зброї та вибухівки відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в Одеській області, яку він обіймав до звільнення, оскільки саме у такий спосіб можуть бути поновлені права позивача в повному обсязі.
Поновлюючи позивача на посаді, суд також відповідно до ст.. 235 КЗпП України та п. 24 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР», яке затверджено постановою Кабінету міністрів Української РСР від 29.07.1991 року №114, задовольняє вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 07.03.2012 року по 03.12.2012 року, який згідно наданої суду особової картки грошового утримання позивача (а.с. 106) складає 19337,94 грн. ((2059.13 грн.+2238,19 грн.)/2 * 9 місяців = 19337,94 грн.). Оскільки грошове забезпечення позивача здійснювалося ОМУ ГУМВС України в Одеській області, середній заробіток за час вимушеного прогулу підлягає стягненню саме з ОМУ ГУМВС України в Одеській області.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Виходячи з вищевикладеного, відповідач не довів суду правомірність оскаржуваних позивачем наказів.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу -у межах суми стягнення за один місяць
На підставі зазначеної норми суд вважає необхідним допустити до негайного виконання постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом зброї та вибухівки відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в Одеській області та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу -у межах суми стягнення за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 90, 94, 159-163, ч.1 ст.256 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 -задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати накази ГУМВС України в Одеській області від 08.02.2012 року № 141 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників ОМУ ГУМВС України в Одеській області"та від 05.03.2012 року № 89 о/с - в частині звільнення з органів внутрішніх справ оперуповноваженого ВКР ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_1.
Поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом зброї та вибухівки відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в Одеській області.
Стягнути з Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 19337,94 грн. (дев'ятнадцять тисяч триста тридцять сім гривень 94 копійки).
Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом зброї та вибухівки відділу карного розшуку ОМУ ГУМВС України в Одеській області та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу -у межах суми стягнення за один місяць.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції - протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а у разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст постанови виготовлено 10 грудня 2012 року
Суддя: В.В.Андрухів