ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601 м.Київ, вул. К. Каменєва, 8, корп. 1
місто Київ
03 грудня 2012 року Справа №2а-9181/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів:
головуючої судді:Пісоцької О.В.,
суддів:Донця В.А.,
Кармазіна О.А.,
розглянувши у приміщенні суду у місті Києві у порядку письмового провадження справу
за позовною заявоюФонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
доДержавної фінансової інспекції України,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - закрите акціонерне товариство «Софтлайн», -
провизнання незаконними та скасування вимог,
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі -Фонд, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Головного контрольно-ревізійного управління України, правонаступником якого є Державна фінансова інспекція України (далі -ГоловКРУ, відповідач), в якій, з урахуванням уточнень від 10 березня 2010 року, просить визнати незаконними та скасувати вимоги ГоловКРУ, викладені у листі «про усунення порушень»від 30 жовтня 2009 року №04-14/1103.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 березня 2010 року вказаний позов (у справі №2а-14850/09/2670) задоволено у повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 березня 2010 року скасовано та прийнято нову, якою у задоволенні позовних вимог Фонду відмовлено повністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 червня 2011 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 березня 2010 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
З часу надходження до Окружного адміністративного суду міста Києва вказана справа обліковується за №2а-9181/11/2670.
Так, в обґрунтування позову зазначалось, що ГоловКРУ всупереч приписам чинного законодавства порушило порядок проведення ревізії та оформлення її результатів. Наголошено на тому, що відповідачем неправомірно пред'явлено Фонду вимоги про усунення порушень, оскільки ревізія проведена без достатніх правових підстав. У судовому засіданні представник Фонду просив позов задовольнити у повному обсязі.
Державна фінансова інспекція України стосовно задоволення заявленого позову заперечує, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. Звертає увагу суду на те, що при проведенні позапланової ревізії ГоловКРУ діяло в межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»та Порядком проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550.
Закрите акціонерне товариство «Софтлайн», залучене до участі у даній справі як третя особа, просить позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись, зокрема, на відсутність у відповідача повноважень щодо здійснення позапланової ревізії Фонду та на порушення ГоловКРУ порядку отримання дозволу на проведення такої ревізії.
Ухвалою суду від 08 листопада 2012 року (протокольною) розгляд справи продовжено у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін та третьої особи, судом встановлено наступне.
Головним управлінням по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України внесено подання до Апеляційного суду м. Києва про надання дозволу на проведення позапланової виїзної ревізії Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з проведенням зустрічної звірки фінансово-господарської діяльності ЗАТ «Софтлайн». 31 липня 2009 року судом надано дозвіл ГоловКРУ спільно з співробітниками ГУ БКОЗ СБ України на проведення з 31 серпня 2009 року по 18 вересня 2009 року позапланової виїзної ревізії Фонду та зустрічної звірки фінансово-господарської діяльності ЗАТ «Софтлайн», яка пов'язана з фінансуванням і витрачанням бюджетних (державних) коштів в рамках проведення робіт та надання послуг по створенню, супроводженню, удосконаленню автоматизованих інформаційних систем, за період з 01 січня 2006 року по 01 травня 2009 року. 18 вересня 2009 року судом продовжено термін проведення ревізії позивача та зустрічної звірки фінансово-господарської діяльності третьої особи на 5 робочих днів до 25 вересня 2009 року.
Головним КРУ на підставі постанов Апеляційного суду м. Києва від 31 липня 2009 року та від 18 вересня 2009 року і направлень для проведення ревізії: від 28 серпня 2009 року №1170 та №1169, від 31 серпня 2009 року №1175, від 02 вересня 2009 року №1245, від 23 вересня 2009 року №1393, - проведено виїзну позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача у період з 03 вересня 2009 року по 25 вересня 2009 року. За результатами ревізії складено акт від 01 жовтня 2009 року №04-23/179. Вказаний акт підписаний уповноваженим представником Фондом з запереченнями, які відповідачем прийняті не були.
Так, під час проведення зазначеної ревізії до її здійснення залучено завідуючого сектором досліджень комп'ютерних та телекомунікаційних систем КНДІСЕ Міністерства юстиції України Ускова К.Ю., яким 25 вересня 2009 року складено довідку, в якій зафіксовано неможливість встановлення обсягу та вартості послуг, які мають бути надані за договором від 01 лютого 2008 року №2175/07-08/08 про модернізацію програмно-апаратного комплексу для інтеграції прикладного програмного забезпечення центрального, регіонального та районного рівнів з веб-порталом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
На підставі висновків акту позапланової виїзної ревізії відповідачем пред'явлено позивачу вимогу, викладену в листі від 30 жовтня 2009 року №04-14/1103 (далі - оскаржувана вимога) про усунення порушень.
Не погоджуючись з пред'явленою ГоловКРУ вимогою, вважаючи її незаконною та неправомірною, Фонд звернувся з даним позовом.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення щодо їх задоволення, оцінивши, відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору в межах заявлених вимог, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статус Державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності на момент виникнення спірних правовідносин визначав Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ (далі -Закон України №2939-ХІІ).
Відповідно до статті 2 Закон України №2939-ХІІ головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 8 Закону України №2939-ХІІ Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі виконує, зокрема, таку функцію як проведення у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
У статті 11 Закону України №2939-ХІІ закріплено порядок проведення ревізій органами державної контроль-ревізійної служби.
Так, виїзна ревізія може бути плановою та позаплановою. Позаплановою є така виїзна ревізія, яка не передбачена в планах роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, у разі надходження доручення щодо проведення ревізій у підконтрольних установах від Кабінету Міністрів України, органів прокуратури, державної податкової служби, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, в якому містяться факти, що свідчать про порушення підконтрольними установами законів України, перевірку додержання яких віднесено законом до компетенції органів державної контрольно-ревізійної служби.
Позапланова виїзна ревізія може здійснюватись лише за наявності підстав для її проведення на підставі рішення суду. Позапланова ревізія підконтрольної установи не може проводитися частіше одного разу на квартал.
Позапланові виїзні ревізії суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені цим Законом до підконтрольних установ, проводяться органами державної контрольно-ревізійної служби за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.
Орган державної контрольно-ревізійної служби, прокурор або слідчий, який ініціює проведення позапланової виїзної ревізії, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої ревізії та дати її початку і закінчення, документи, які відповідно до частин 5 і 7 цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої ревізії, а також на вимогу суду - інші відомості.
Тривалість позапланової виїзної ревізії не повинна перевищувати 15 робочих днів.
Подовження термінів проведення планової або позапланової виїзної ревізії можливе лише за рішенням суду на термін, що не перевищує 15 робочих днів для планової виїзної ревізії та 5 робочих днів для позапланової виїзної ревізії.
Таким чином, з вимог вказаної статті вбачається, що ГоловКРУ має право проводити позапланову ревізію фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності будь-якої форми власності за умови дотримання визначених законом вимог, а саме, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.
З вище встановлених обставин вбачається, що відповідачем дотримано зазначений вище порядок, оскільки підставою для проведення позапланової ревізії було задоволене Апеляційним судом м. Києва подання правоохоронних органів -Служби безпеки України.
Отже, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача щодо проведення позапланової ревізії Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та зустрічної звірки ЗАТ «Софтлайн», оскільки вона була організована у межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України.
Відповідно до частини 6 статті 2 Закону України №2939-ХІІ порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 35 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550 (далі -Порядок №550), визначено, що виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції служби, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.
Відповідно до пункту 46 Порядку №550, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Так, є наявним висновок про те, що ГоловКРУ, пред'являючи позивачу оскаржувану вимогу, діяло виключно у межах визначеної чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством компетенції.
Надаючи оцінку викладеним в акті перевірки висновкам, а також пред'явленим позивачу вимогам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Ревізією, зокрема, було встановлено, що за договорами №1731 від 10 листопада 2006 року, №1860 від 01 березня 2007 року, №2175/07-08/08 від 01 лютого 2008 року, укладеними між ЗАТ «Софтлайн» та Фондом, останнім згідно з актами здачі-приймання перераховані кошти за надані послуги. Між тим, в цих актах відсутні відомості щодо переліку, обсягу та вартості фактично отриманих послуг на суму 8128870грн. 00коп. Отже, зазначені кошти перераховані Фондом без достатньої правової підстави. Крім того, під час проведення навчання та семінарів, підвищення кваліфікації працівників з питань інформаційних технологій Третьою особою організовано харчування їх учасників, що не передбачено умовами договорів №2175/07-08/08 від 01 лютого 2008 року та №1860/2ИД 07 від 01 березня 2007 року, що призвело до збитків Фонду на суму 17215грн. 95коп.
З метою усунення виявлених порушень, листом №04-14/1103 від 30 жовтня 2009 року відповідач направив до Фонду вимогу про: відновлення у бухгалтерському обліку дебіторської заборгованості по взаєморозрахунках Фонду із Товариством у сумі 8145985грн. 95коп. за оплачені згідно договорів послуги, фактичне отримання яких документально не підтверджено, у тому числі: вартості послуг, списаної на витрати Фонду згідно актів здачі-приймання, у яких відсутні відомості щодо переліку, обсягу та вартості фактично отриманих від Товариства послуг на загальну суму 8128870грн. 00коп.; безпідставно оплаченої Фондом вартості непередбачених договорами послуг з харчування працівників Фонду на суму 17115грн. 95коп.
Зазначені висновки суд оцінює критично з огляду на таке.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.
Приписи частини 1 статті 175 Господарського кодексу України визначають, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Положення абзацу 1 частини 4 статті 179 Господарського кодексу України закріплюють право сторін при укладенні господарських договорів визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 1 статті 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною.
Судом встановлено, що між Фондом та ЗАТ «Софтлайн»укладені господарські договори №1731 від 10 листопада 2006 року, №1860 від 01 березня 2007 року, №2175/07-08/08 від 01 лютого 2008 року, а також додатковий договір №5 від 26 грудня 2008 року до договору №2175/07-08/08 про надання послуг. При цьому у додатках до кожного із зазначених вище договорів визначено назву і склад таких послуг.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі -Закон України №996-ХІV).
Згідно абзацу 5 статті 1 Закону України №996-ХІV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи.
У частині 2 статті 9 Закону України №996-ХІV визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Аналіз наявних в матеріалах справи актів здачі-приймання наданих послуг, на думку суду, дає всі правові підстави вважати, що останні містять у собі фіксацію факту здійснення господарських операцій за вказаними вище договорами, містять повний перелік виконаних робіт і наданих послуг, їх обсяг тощо, а тому повністю підтверджують правомірність перерахування Фондом на рахунок ЗАТ «Софтлайн»коштів у сумі 8128870грн. 00коп. на виконання укладених між контрагентами договорів.
За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині скасування оскаржуваної вимоги щодо відновлення у бухгалтерському обліку дебіторської заборгованості по взаєморозрахунках Фонду з Товариством у сумі 8145985грн. 95коп. за оплачені згідно з договорами послуги, фактичне отримання яких документально не підтверджено, у тому числі вартості послуг, списаної на витрати Фонду згідно з актами здачі-приймання, у яких відсутні відомості щодо переліку, обсягу та вартості фактично отриманих від Товариства послуг на загальну суму 8128870грн. 00коп.
Здійснюючи правову оцінку абзацу 2 пункту 1 оскаржуваної вимоги, в якому зазначено про необхідність відновлення у бухгалтерському обліку дебіторської заборгованості по взаєморозрахунках Фонду з Товариством у сумі 8145985грн. 95коп. за оплачені згідно з договорами послуги, фактичне отримання яких документально не підтверджено, у тому числі - безпідставно оплаченої Фондом вартості не передбачених договорами послуг з харчування працівників Фонду на суму 17115грн. 95коп., суд зазначає наступне.
Як встановлено ГоловКРУ у ході ревізії, під час проведення навчання та семінарів, підвищення кваліфікації працівників з питань інформаційних технологій ЗАТ «Сфотлайн»організовано харчування їх учасників, що не було передбачено умовами договорів №2175/07-08/08 від 01 лютого 2008 року та №1860/2ИД-07 від 01 березня 2007 року. Витрати на харчування в сумі 17215грн. 95коп. включені у вартість надання вищевказаних послуг, що призвело до безпідставного відшкодування Фондом третій особі вартості послуг, не передбачених умовами договорів, що призвело до збитків Фонду на загальну суму 17215грн. 95коп.
Разом з тим, як зазначає позивач, харчування учасників курсів та семінарів з підвищення кваліфікації працівників здійснювалось ЗАТ «Софтлайн»за рахунок коштів останнього. При цьому Фонд підкреслив, що окремих рахунків третя особа за харчування учасників занять не виставляло, зазначені витрати ЗАТ «Софтлайн»до актів здачі-приймання послуг за договорами №2175/07-08/08 від 01 лютого 2008 року та №1860/2ИД-07 від 01 березня 2007 року не включались.
Не залишається й поза увагою суду у те, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав доказів включення контрагентом Позивача послуг з харчування учасників навчань до вартості наданих за вказаними договорами послуг.
Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем не надано.
Таким чином, враховуючи вище наведене та положення, зокрема, статей 7, 11, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що позов Фонду підлягає задоволенню шляхом визнання протиправною та скасування вимоги ГоловКРУ, викладеної у листі «про усунення порушень»від 30 жовтня 2009 року №04-14/1103.
Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-72, 86, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва
Позов Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати вимоги Головного Контрольно-ревізійного управління України, викладені у листі «про усунення порушень»від 30 жовтня 2009 року №04-14/1103.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуюча суддя(підпис)О.В. Пісоцька
Судді: (підпис)В.А. Донець
(підпис)О.А. Кармазін
З оригіналом згідно.