Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
05 грудня 2012 року Справа № 1170/2а-2619/12
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Брегея Р.І.,
в присутності секретаря судового засідання Осипової Н.В.,
за участі представників позивача Бурлаки Ю.М., Головатюка С.А.
та відповідача Реви О.С., Скрипника О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспецсервіс» (далі -Товариство) до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство звернулося до суду з заявою до фіскального органу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 липня 2010 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у 65000 грн. та накладено штрафну санкцію - 32500 грн.
Представники Товариства підтримали вимогу позову.
Стверджували, що позивач не включав до валових витрат IV кварталу 2008 року кошти у сумі 260000 грн., які, як на думку ревізорів відповідача, сплачені фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5
Пояснили, що у згаданому звітному періоді Товариство не провадило жодну господарську операцію з ОСОБА_5
Зазначали, що у тому податковому періоді Товариство понесло витрати за отримані послуги у сумі 260000 грн., які надані іншими контрагентами.
Представники відповідача заперечили стосовно задоволення позову, мотивуючи тим, що у грудні 2008 року Товариство та ОСОБА_5 уклали договір про надання послуг, які позивач оплатив у сумі 260000 грн. без складання акту виконання-прийняття робіт, включивши кошти до валових витрат IV кварталу того ж року.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини, що стали підставами звернення.
Протягом травня-червня 2010 року відповідач провів планову виїзну документальну перевірку діяльності Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства впродовж з 01 липня 2008 року по 31 березня 2010 року (Том 1 а.с.7-79).
Так, ревізори встановили такі обставини.
02 грудня 2008 року Товариство (замовник) та ОСОБА_5 (виконавець) уклали договір про надання послуг з комерційної концесії.
Правочин містив пункт 2.2, яким визначено, що на підтвердження факту надання виконавцем замовнику послуг відповідно до умов цього договору складається акт приймання-здачі робіт, котрий підписується сторонами за результатами виконання повного об'єму робіт по даному договору. Вартість наданих послуг за даним договором складає 260000 грн. (без ПДВ).
12 грудня 2008 року Товариство перерахувало через банківську установу ОСОБА_5 кошти у сумі 260000 грн.
Акт перевірки не містить відомостей про номер платіжного доручення та банківську установу, яка забезпечувала здійснення фінансової операції.
Товариство не надало акт приймання-передачі виконаних робіт.
Ревізор Рева О.С. в судовому засіданні надала ксерокопії згаданого договору, який складається з трьох аркушів, та реєстру кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку і показників валових витрат Товариства за період з 01 липня по 31 грудня 2008 року (далі -Реєстр), котрий підписаний бухгалтером юридичної особи (Том 1 а.с.144-148).
Ксерокопія договору про надання послуг з комерційної концесії не посвідчена посадовими особами Товариства.
Правочин не містить пункту 2.2 та іншого пункту, який за змістом відтворював би все те, що в акті зазначили ревізори.
У згаданому Реєстрі зазначено, що у ІV кварталі 2008 року Товариство понесло витрати за отримані послуги у сумі 260000 грн.
Отже, на думку ревізорів, Товариство у ІV кварталі 2008 року завищило валові витрати на 260000 грн., що вплинуло на формування від'ємного значення об'єкта оподаткування того року (259665 грн.), який безпідставно включило до податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2009 року.
Як наслідок, ревізори дійшли висновку, що позивач занизив податок на прибуток на 65000 грн.
Зокрема, за ІV квартал 2008 року на 84 грн. та протягом усіх звітних періодів 2009 року -64916 грн.
Керівник відповідача погодився з висновками ревізорів та прийняв податкове повідомлення-рішення від 06 липня 2010 року, яким Товариству визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у 65000 грн. та накладено штрафну санкцію -32500 грн. (Том 1 а.с.80).
Штрафна санкція складає 50 % суми визначеного грошового зобов'язання.
Товариство надало суду первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують, що у ІV кварталі 2008 року понесло витрати за отримані послуги у сумі 260051,97 грн. відповідно до даних Реєстру (Том 1 а.с.148, 168-257).
Достовірність цих документів та правильність складання не ставилась під сумнів як ревізорами, так і представниками відповідача.
Перелік цих документів не містить договору про надання послуг з комерційної концесії від 02 грудня 2008 року, який уклали Товариство та ОСОБА_5, та платіжного доручення про перерахування коштів виконавцю.
Аналізуючи дані бухгалтерського обліку Товариства, суд встановив, що 12 грудня 2008 року позивач не перераховував кошти ОСОБА_5 (Том 1 а.с.132-141).
На запит суду ОСОБА_5 повідомив, що договір про надання послуг з комерційної концесії від 02 грудня 2008 року не укладав з Товариством та не отримував від нього кошти у сумі 260000 грн. за цим правочином (Том 1 а.с.130, 167).
В судовому засіданні представник Товариства зазначив, що під час перевірки посадові особи юридичної особи не надавали ревізорам ксерокопії договору, який останні подали до суду.
На думку представника позивача, ревізори самостійно виготовили ксерокопію договору про надання послуг з комерційної концесії від 02 грудня 2008 року, шляхом поєднання ксерокопій 2 та 3 аркушів аналогічного договору від 22 січня 2010 року та друкування 1 аркуша на власний розсуд.
22 січня 2010 року Товариство та ОСОБА_5 уклали договір про надання послуг з комерційної концесії (Том 1 а.с.258-260).
Позивач надав суду завірену ксерокопію згаданого договору та визнав факт його укладення.
Цей договір містить пункт 2.2, який за змістом є ідентичний тому, котрий описаний в акті перевірки.
Різниця між ксерокопіями договору від 02 грудня 2008 року, який надали представники відповідача, та договору від 22 січня 2010 року, котрий надало Товариство, полягає у змісті виключно першого аркуша.
У декларації з податку на прибуток за 2008 рік Товариство зазначило від'ємний об'єкт оподаткування у сумі 259665 грн. (Том 1 а.с.103).
Ця сума коштів зазначена у такій же декларації за І квартал 2009 року, як від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року (Том 1 а.с.101).
Юридична оцінка встановлених судом обставин справи.
Перш за все, вирішуючи позов, суду необхідно надати відповідь на декілька запитань.
Зокрема, чи укладало Товариство з ОСОБА_5 договір про надання послуг з комерційної концесії від 02 грудня 2008 року; чи перерахувало Товариство ОСОБА_5 протягом грудня 2008 року кошти у сумі 260000 грн. за цим договором; які витрати віднесло Товариство до валових витрат ІV кварталу 2008 року в частині оплати отриманих послуг.
Аналізуючи матеріали справи, суд встановив, що Товариство та ОСОБА_5 не укладали згаданий договір.
Суд вбачає це з пояснень як Товариства, так і ОСОБА_5
Суд не бере до уваги ксерокопію договору, який надали представники відповідача, оскільки вона не посвідчена жодним з його учасників.
Відповідач не надав доказів, які доводили б факт перерахування Товариством ОСОБА_5 коштів у сумі 260000 грн. у грудні 2008 року.
Більше того, Товариство надало суду докази, які свідчать, що у грудні 2008 року воно не перераховувало коштів ОСОБА_5
Дослідивши первинні документи бухгалтерського та податкового обліку Товариства, суд встановив, що у ІV кварталі 2008 року юридична особа понесла витрати за отримані послуги у сумі 260051,97 грн., які надавались контрагентами, серед яких відсутній ОСОБА_5
Достовірність цих документів та правильність складання не ставилась під сумнів як ревізорами, а тому суд також не ставить їх під сумнів.
Підсумовуючи, суд дійшов висновку, що у ІV кварталі 2008 року Товариство не відносило до витрат за отримані послуги кошти у сумі 260000 грн., які, як на думку відповідача, сплачені ОСОБА_5
Таким чином, суд встановив, що у тому звітному періоді Товариство включило до витрат за отримані послуги кошти у сумі 260000 грн., котрі сплачені виключно іншим контрагентам.
Отже, Товариство віднесло такі витрати до валових витрат відповідно до приписів статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яка визначає поняття валових витрат та їх склад.
З огляду на це, висновок відповідача стосовно необхідності зменшення Товариству від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2008 рік на суму 259665 грн. є помилковим.
Як наслідок, протиправним є рішення про визначення Товариству суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у 65000 грн. та накладення з цієї підстави штрафної санкції у 32500 грн.
А тому, позов належить задовільнити, скасувавши оскаржуване рішення відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 06 липня 2010 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Агроспецсервіс»визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у 65000 грн. та накладено штрафну санкцію - 32500 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспецсервіс»судові витрати у сумі 975 грн. шляхом їх безспірного списання із рахунка Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії.
Повний текст постанови виготовлено 10 грудня 2012 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І.Брегей