05 грудня 2012 р. Справа № 2a-1870/9134/12
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соколова В.М.
за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,
предстанвиків позивача - Христій Ю.Г.,
- Янченко Т.В.,
представника відповідача - Сіренко І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Державного професійно-технічного навчального закладу "Білопільський професійний ліцей залізничного транспорту" до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,-
Державний професійно-технічний навчальний заклад "Білопільський професійний ліцей залізничного транспорту" (далі по тексту - позивач, ДПТНЗ "Білопільський професійний ліцей залізничного транспорту") звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (далі по тексту - відповідач, Сумська МДПІ) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень:
- від 09.08.2012 за № 0000271555, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 883,00грн. та накладено штрафні санкції в сумі 220,00грн.;
- від 09.08.2012 за № 0000251555, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів за основним платежем - 6370,00 грн., за штрафними санкціями - 1592,50 грн.; а також позивач просить судові витрати покласти на відповідача.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що підставою винесення оскаржених податкових повідомлень-рішень були висновки, викладені в акті камеральної перевірки № 107/15-036/02547470 від 26.07.2012, під час якої Сумська МДПІ встановила, що позивач порушив вимоги абз.а) п.198.1, 198.2, 198.3, п.200.1, п.200.2, п.200.3, ст.200, п.201.7 Податкового кодексу; п.2 ст.З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Посадові особи податкового органу вважають, що угоди укладені позивачем та ТОВ «Лобос-Трейд» не направлені на настання правових наслідків для сторін - передачу позивачу дизельного пального та оплату позивачем товариству коштів за його поставку. Однак, позивач не погоджується із наведеними висновками посадових осіб податкового органу, зазначає, що господарські операції носили реальний характер, дизельне пальне фактично було отримано установою та оплачено в повному обсязі.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, визначених у письмових запереченнях (а.с.51-54), зазначила, що господарські операції між ТОВ «Лобос-трейд» та позивачем, є безтоварними. Не спричиняли реального настання правових наслідків, передбачених статтями 626, 629, 655, 662, 658, 664 Цивільного кодексу України, і в силу приписів статті 216 Цивільного кодексу України не створювали юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. А тому, оскаржені податкові повідомлення-рішення є такими, що прийняті відповідно до вимог чинного законодавства.
Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.
У судовому засіданні встановлено, що Сумською МДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДПТНЗ «Білопільський професійний ліцей залізничного транспорту» з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Лобос-трейд» за серпень 2011 року, за результатами якої складено акт від 26.07.2012 за №107/15-036/02547470 (а.с.8-19).
Перевіркою встановлено, що позивач порушив вимоги абз. а п.198.1, 198.2, 198.3, п.200.1, п.200.2, п.200.3, ст.200, п.201.7 Податкового кодексу; п.2 ст.З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Такі порушення стались внаслідок укладення позивачем нікчемних правочинів з ТОВ «Лобос-трейд», що не спричиняли реального настання правових наслідків, оскільки фактично не виконувались, а мали на меті отримання податкової вигоди внаслідок безпідставного формування податкового кредиту.
На підставі вказаного акту перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення від 09.08.2012 за № 0000271555 (а.с.21), яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 883,00 грн. та накладено штрафні санкції в сумі 220,00 грн. та від 09.08.2012 за № 0000251555 (а.с.20), яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів за основним платежем - 6370,00 грн., за штрафними санкціями - 1592,50 грн.
На погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішенням позивач їх оскаржив у адміністративному порядку. Так, рішенням Державної податкової служби у Сумській області №13644/10/10-105-283/301/ск від 17.09.2012 (а.с.22-24) податкове повідомлення-рішення Сумської МДПІ від 09.08.2012 за №0000251555 - залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення Сумської МДПІ від 09.08.2012 за №0000271555 скасовано в частині застосованих штрафних санкцій у розмірі 220,00 грн. Рішенням Державної податкової служби України №4030/0161-12/10-2115 від 22.10.2012 про результати розгляду скарги (а.с.25-26) оскаржені податкові повідомлення-рішення від 09.08.2012 за №00002751555, № 0000251555 з урахуванням рішення ДПС в Сумській області, прийнятого за результатом первинної скарги - залишено без змін.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з наступного.
Перевіркою встановлено, що ДПТНЗ «Білопільський професійний ліцей залізничного транспорту» у період, що підлягав перевірці (01.08.2011-31.08.2011) мало взаємовідносини з ТОВ «Лобос-трейд».
Так, між позивачем та ТОВ «Лобос-трейд» були укладені договори на поставку продукції: № 95 від 05.08.2011, № 96 від 04.08.2011, № 97 від 03.08.2011, № 98 від 02.08.2011, № 99 від 08.08.2011 (а.с.27-31). Предметом поставки є дизельне пальне.
Згідно з накладними №82 від 02.08.2011, №83 від 03.08.2011, №84 від 04.08.2011, №85 від 05.08.2011, №84 від 08.08.2011 (а.с.32-36) ТОВ «Лобос-трейд» було поставлено на адресу позивача дизельне пальне.
Отримане пальне було оплачене позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями № 172 від 17.08.2011, № 169 від 12.08.2011, № 168 від 11.08.2011, № 167 від 10.08.2011, № 173 від 17.08.2011, які зареєстровані та проведені управлінням Державного казначейства у Білопільському районі, доказом чого є відповідні відмітки (а.с.37-41).
ТОВ «Лобос-трейд» надано позивачеві податкові накладні №19 від 02.08.2011, №25 від 03.08.2011, №172 від 04.08.2011, №173 від 05.08.2011, №15 від 08.08.2011 (а.с.44-46).
Варто зауважити, що ТОВ «Лобос-трейд» було задекларовано зобов'язання з податку на додану вартість за наслідками господарської операції з позивачем, що не заперечувалось представником відповідача та підтверджується розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (а.с. 64).
Крім того, позивач, отримавши дизельне пальне, використовував його у власній господарській діяльності, що підтверджується зокрема накладними № 454 та № 454а від 31.08.2011 (а.с.42-43), згідно яких дизельне пальне переміщувалось зі складу на виробництво.
Також використання дизельного пального підтверджується копіями подорожніх листів сільськогосподарських машин (а.с. 85-120), а також копіями свідоцтв про реєстрацію машин (а.с. 135-137).
При цьому, безпосередньо при проведенні перевірки та формуванні її висновків, на підставі яких і були прийняті оскаржені податкові повідомлення-рішення, посадовими особами Сумської МДПІ не досліджувались фактичні обставини виконання господарської операції з ТОВ «Лобос-трейд». Крім того, як випливає з акта перевірки, всі необхідні первинні документи, що підтверджують фактичне виконання правочину з постачання товару ТОВ «Лобос-трейд», були досліджені в ході перевірки.
Щодо висновків посадових осіб податкового органу про те, що господарська операція з постачання товару від ТОВ «Лобос-трейд» до позивача не спричиняє реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемною по ланцюгу постачання до вигодонабувача, слід зазначити наступне.
Статтею 228 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Варто зауважити, що для встановлення нікчемності правочину за вказаною вище нормою, необхідно довести умисел сторін такого правочину на ухилення від сплати податків, що потягне за собою недоотримання державним бюджетом грошових коштів чим спричиняється шкода державі. Такий умисел, серед іншого, може бути встановлений вироком суду в кримінальній справі.
Дана позиція знайшла своє відображення в Постанові пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року.
В судовому засіданні відповідачем не було надано достатніх доказів про наявність такого умислу у позивача.
Крім того, відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3. ст. 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту з ПДВ, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, використання придбаного товару (послуги) у власній господарській діяльності, сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції за наслідками якої виникає право на податковий кредит з ПДВ.
Крім того, варто зауважити, що для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Податкового кодексу України, не передбачається обов'язкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов'язання з ПДВ, то це не може тягнути відповідальності та негативних наслідків саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Із встановлених в судовому засіданні обставин випливає, що суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві.
Враховуючи наведені норми, а також те, що в судовому засіданні було підтверджено правомірність формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з контрагентом ТОВ «Лобос-трейд», суд дійшов висновку про неправомірність висновків посадових осіб податкового органу про зменшення ДПТНЗ "Білопільський професійний ліцей залізничного транспорту" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та, відповідно, збільшення суми грошового зобов'язання по ПДВ.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що оскаржені податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим підлягають визнанню протиправними та скасуванню, з урахуванням рішення про результати розгляду скарги Державної податкової служби у Сумській області №13644/10/10-105-283/301/ск від 17.09.2012 (а.с.22-24).
Також підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь Державного професійно-технічного навчального закладу "Білопільський професійний ліцей залізничного транспорту" судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам, шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України із рахунків Сумської міжрайонної державної податкової інспекції.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Державного професійно-технічного навчального закладу "Білопільський професійний ліцей залізничного транспорту" до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Визнати протипраним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції від 09 серпня 2012 року № 0000251555 про визначення Державному професійно-технічному навчальному закладу "Білопільський професійний ліцей залізничного транспорту" зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 6370,00 грн. за основним платежем та 1592,50 грн. за штрафними (фінасовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції від 09 серпня 2012 року № 0000271555 в частині зменшення Державному професійно-технічному навчальному закладу "Білопільський професійний ліцей залізничного транспорту" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 883,00 грн.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного професійно-технічного навчального закладу "Білопільський професійний ліцей залізничного транспорту" судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам, шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України із рахунків Сумської міжрайонної державної податкової інспекції.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) В.М. Соколов
Повний текст постанови складено 10.12.2012 року.
З оригіналом згідно
Суддя В.М. Соколов