Категорія №8.3.2
Іменем України
12 грудня 2012 року Справа № 2а/1270/9146/2012
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Островська О.П., розглянувши в м.Луганську в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Луганської області Державної податкової служби України до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності, -
21 листопада 2012 року Державна податкова інспекція у м.Лисичанську Луганської області Державної податкової служби України звернулася до суду з позовом, в якому зазначила, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована у якості суб'єкта підприємницької діяльності Лисичанською міською радою, відповідно запису у журналі обліку реєстраційних справ від 04.04.2007 року. Відповідно довідки державного реєстратора №14794983 від 01.10.2012 року відповідач на теперішній час не виключена з реєстру фізичних осіб-підприємців по м.Лисичанську. Податкові декларації, документи бухгалтерської діяльності відповідач до державної податкової інспекції не надає з 2008 року, а саме: останню декларацію про отримані доходи було надано 14.11.2008 року. Згідно п.п.3 п.2 ст.46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» №755-IV від 15.05.2003 року встановлено, що підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця є: неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону. Згідно п.п.20.1.12 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України орган Державної податкової служби має право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання. Оскільки відповідач більше року не подає органам державної податкової інспекції документів фінансової звітності, позивач просив суд припинити підприємницьку діяльність відповідача.
Ухвалою суду від 22 листопада 2012 року справу призначено до розгляду у порядку скороченого провадження.
Згідно п.3 ч.1 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи фізичних осіб-підприємців.
Ухвалу про відкриття скороченого провадження направлено відповідачу поштовими відправленнями з повідомленням. 28.11.2012 року поштове відправлення, яке було направлено відповідачу за адресою: 93100, АДРЕСА_1, повернулося на адресу суду із зазначенням причини такого повернення - «за зазначеною адресою не проживає». Також, 28.11.2012 року поштове відправлення, яке було направлено відповідачу за адресою: 93100, АДРЕСА_2, повернулося на адресу суду із зазначенням причини такого повернення - «за зазначеною адресою не проживає». Оскільки поштове відправлення з ухвалою про відкриття скороченого провадження повернулося на адресу суду без вручення з незалежних від суду причин, суд приходить до висновку, що ухвалу про відкриття скороченого провадження вручено відповідачу належним чином.
У встановлений судом строк відповідачем не подано ні заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця виконавчим комітетом Лисичанської міської раді 04.04.2007 року за №2 381 000 0000 004184 та з 05.04.2007 року взята на податковий облік у ДПІ у м.Лисичанську Луганської області в якості платника податків та зборів (а.с.5,6).
Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів.
Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, платник податків зобов'язаний:
- вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16);
- подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16);
- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).
Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);
- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).
Згідно з п. 2 ст. 46 Закону України від 15.05.2003 № 755 - IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Висновком Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Луганської області Державної податкової служби України від 31.10.2013 року підтверджується, що відповідач податкову звітність в податкову інспекцію не надає більше року, а саме, з 14.11.2008 року. (а.с.5).
Відповідно до підпункту 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Згідно з пунктом 67.2 статті 67 Податкового кодексу України органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо:
- припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
- відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
- скасування державної реєстрації змін до установчих документів.
Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 46 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Оскільки відповідач більше року не подає органам державної податкової інспекції документів фінансової звітності, то це є підставою припинення її підприємницької діяльності.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 94, 158-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 38, 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», суд
Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Луганської області Державної податкової служби України до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: 93120, АДРЕСА_2, мешкає за адресою: 93120, АДРЕСА_1, дата проведення державної реєстрації виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області - 04 квітня 2007 року за реєстраційним номером №2 381 000 0000 004184.
У день набрання постановою законної сили направити її копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця (Виконавчий комітет Лисичанської міської ради Луганської області, місцезнаходження: 93100, Луганська область, м.Лисичанськ, вул.Комсомольська,7) для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяО.П. Островська