Справа № 0513/3684/2012
,
Справа № 2-о/0513/69/2012
Р I Ш Е Н Н Я
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 грудня 2012 року м. Димитров
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Редько Ж.Є.,
при секретарі Мітюхіній О.В.,
за участю заявника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Димитров Донецької області справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини,-
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту прийняття спадщини.
У судовому засіданні ОСОБА_1 в обґрунтування своєї заяви зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла його бабуся ОСОБА_2, після смерті якої відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку і господарських споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, які належали їй на підставі договору про право будівництва і безстрокового користування земельною ділянкою, посвідченого 10.08.1950 року Красноармійською держнотконторою, реєстровий номер 8257, зареєстрованого в Красноармійському БТІ за № 1858. Вищезазначений будинок ОСОБА_2 заповіла йому за заповітом, посвідченим 23.01.1986 року Красноармійською держнотконторою, реєстровий № 2-266. Даний будинок він прийняв у спадщину згідно діючої на час відкриття спадщини ст.549 ч.1 ЦК УРСР шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, оскільки проживав у спадковому будинку, ремонтував будинок і споруди, доглядав за садом, садив огород. З метою отримання свідоцтва про право на спадщину на вказаний будинок він звернувся до державного нотаріуса, яким було відмовлено у видачі свідоцтва, так як в шестимісячний строк з дня відкриття спадщини він не подавав заяву про її прийняття, а також не може відповідними документами довести фактичне прийняття спадщини. Тому заявник просить суд встановити факт прийняття ним спадщини, яка відкрилась після смерті його бабусі ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4.
Представник зацікавленої особи Димитровської міської ради до суду не з'явився, письмово сповістив суд про розгляд справи у його відсутності.
Зацікавлена особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, про час і місце слухання справи сповіщена належним чином, письмово повідомила суд про розгляд справи у її відсутності та про своє незаперечення проти даної заяви.
Зацікавлена особа ОСОБА_4 також у судове засідання не з'явилася, про час і місце слухання справи сповіщена належним чином, письмово повідомила суд про розгляд справи у її відсутності.
Заслухавши заявника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом на підставі свідоцтва про смерть встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_2 (а.с.14).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку АДРЕСА_2, який належав померлій на підставі договору на право будівництва та безстрокового користування земельною дільницею від 10.08.1950 року, посвідченого 06.10.1950 року державним нотаріусом нотаріальної контори м.Красноармійська, реєстровий номер 8257, зареєстрованого в Красноармійському БТІ за № 1858, що підтверджується копіями зазначеного договору, реєстраційного посвідчення та довідкою БТІ (а.с.9,10, 12).
Відповідно до заповіту, складеному та посвідченому державним нотаріусом Красноармійської державної нотаріальної контори 23.01.1986 року, реєстровий № 2-266, ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_1 належний їй житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.8).
З пояснень заявника ОСОБА_1 встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 мала трьох доньок: ОСОБА_3, ОСОБА_4, що є зацікавленими особами у справі і на спадщину після смерті матері не претендують, та ОСОБА_5 -мати заявника, яка ІНФОРМАЦІЯ_3 померла (а.с.17, 37).
Згідно даних інформаційної довідки зі Спадкового реєстру на майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4, заповіти від імені ОСОБА_2 Димитровською державною нотаріальною конторою не посвідчувалися, спадкова справа не відкривалася (а.с.23-25).
Оскільки спадщина відкрилася до 01.01.2004 року, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР 1963 року.
Згідно за ст.529 ЦК УРСР спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
ОСОБА_1 з 10.02.1995 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, що встановлено з даних його паспорту громадянина України (а.с.5-7).
Відповідно до акту від 18.10.2012 року, складеному квартальною вулиці за участю сусідів, після смерті ОСОБА_2 спадщину, а саме жилий будинок за адресою: АДРЕСА_2, фактично прийняв її онук ОСОБА_1, так як став мешкати за зазначеною адресою, ремонтувати споруди, доглядати за садом, садити город (а.с.11).
Допитана у суді свідок ОСОБА_6, повідомила суд, що ОСОБА_1 - її сусід, який разом з дружиною мешкає по АДРЕСА_3, у якому раніше мешкали його бабуся та матір. Спочатку померла мати ОСОБА_1, а через деякий час - бабуся. Бабуся та мати заявника жили в одному дворі. Після смерті бабусі її онук ОСОБА_1 весь час жив у зазначеному будинку, робив ремонт, будував, обробляв город, поводив себе, як господар.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що ОСОБА_1 її сусід, який мешкає по вул.Кіма, номер будинку вона точно не пам'ятає. З 1982 року ОСОБА_1 весь час мешкає в тому будинку, так як з того року вона стала мешкати у своєму будинку по АДРЕСА_4, що поряд з будинком заявника. ОСОБА_1 доглядав за своєю бабусею, мешкав з нею, у зв'язку з тим, що вона хворіла. Після смерті бабусі він разом з дружиною поховали бабусю. На одному плані в них розташовано два будинки. Бабуся мешкала в маленькому будинку. Після смерті бабусі позивач продовжував там мешкати разом з дружиною та дітьми. Великий будинок ОСОБА_1 ремонтував, а у маленькому мешкав. Зовні обидва будинки білив, всередині фарбував підлогу, разом з дружиною доглядав город, який є загальним на два будинку.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що ОСОБА_1 її сусід, який мешкає по АДРЕСА_2. Вона мешкає тридцять років у своєму будинку, стільки і він мешкає у тому будинку. Спочатку заявник мешкав там із матір'ю та бабусею. Після смерті матері заявник доглядав бабусю, мешкаючи разом з нею. У дворі заявника розташований великий будинок та кухня. Бабуся та матір жили в кухні. Позивач довго будував великий будинок ще під час того, як були живі мати та бабуся. На теперішній час ОСОБА_1 мешкає у великому будинку. Після смерті бабусі за будинком та городом доглядав саме він. В маленькому будинку ОСОБА_1 робив ремонт, прибирав, доглядав та садив город. Інші особи там не жили та не приходили допомагати робити ремонт.
Отже, наведені суду докази, їх аналіз, дають суду підставу вважати доведеним той факт, що ОСОБА_1 прийняв спадщину, яка відкрилася після смерті його бабусі, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном.
Встановлення цього факту ОСОБА_1 необхідно для оформлення за собою права власності на спадщину після смерті бабусі.
На пiдставi ст.ст.529, 548, 549 Цивiльного кодексу Української РСР, Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, керуючисть ст.ст.10, 11, 57, 209, 213, 214, 215, 234, 256, 294 ЦПК України, суд
В И Р I Ш И В:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини задовольнити.
Встановити факт прийняття ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня його оголошення. Особи, які брали участь, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати судову скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення виготовлено 10.12.2012 року.
Суддя Ж.Є.Редько