Справа № 0507/3463/2012
Провадження № 2/0507/357/2012
28 листопада 2012 року Володарський районний суд Донецької області в складі:
судді Доценко С.І.
при секретарі: Болбат Н.І.
за участю:
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
відповідача: ОСОБА_3
представника відповідача: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Володарське цивільну справу за позовом:
ОСОБА_1 до
ОСОБА_3
про зміну черговості в праві на спадкування та визнання права на спадкування разом з спадкоємцем 1 черги,-
Позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд визнати за нею право на спадкування після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, разом із спадкоємцем першої черги, тому що вона є спадкоємицею четвертої черги як особа, що проживала з померлим однією сім»єю з 1989 року та протягом тривалого часу і до дня смерті спадкодавця опікувалася ним, надавала матеріальне забеспечення, тому що він внаслідок похилого віку і стану здоров»я не міг самостійно обслуговувати себе.
В судовому засіданні, в обгрунтування позову, позивачка пояснила, що із спадкодавцем проживали однією сім»єю як чоловік та дружина і вели спільне господарство з 1989 року і до дня його смерті. До того часу як ОСОБА_5 переїхав жити до неї тривалий час він проживав сам, тому що його колишня дружина з дітьми залишила його. З 1989 року спадкодавець мешкав в її будинку до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . З 2005 року він став хворіти і потребував сторонньої допомоги. Неодноразово проходив лікування в стаціонарних відділеннях Володарської ЦРЛ, міській лікарні №2 м.Маріуполя,, в Іллічівській лікарні м. Маріуполя, де вона перебувала разом з ним, надаючи йому догляд. Після інсульту та лівостороннього паралічу, а також після інфаркту , двостороннього запалення легенів, якими він перехворів в 2010 році, він погано пересувався, була обмежена в русі ліва нога і рука у зв»язку з чим він не міг самостійно себе доглядати, потребував постійної сторонньої допомоги. яку йому вона постійно надавала: годувала його, прала, надавала ліки, возила із зятем та її дочкою на медичні обстеження. В 2011 році, незадовго до смерті, його повністю паралізувало і вона за ним доглядала. Ні син, ні дочка, ні колишня дружина ОСОБА_5 йому ніякої матеріальної чи будь-якої іншої допомоги не надавали. З батьком не спілкувались, його долею не цікавились. Після його смерті, поховала його за свої кошти. Його діти грошей на поховання не давали. Медичні документи ОСОБА_5, а саме остання амбулаторна картка в Володарській ЦРЛ була втрачена, але ж всі процедури при амбулаторному лікуванні проводились на ФАПі за місцем їх проживання в с.Республіка. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечував, мотивуючи тим, що єдиним спадкоємцем після смерті його батька 1 черги на сьогоднішній день є він, тому що його сестра і мати, яка не розривала шлюб зі спадкодавцем, відмовились від спадщини на його користь. Він має образу на батька за те що він його покинув і за життя не надавал матеріальної допомоги. Тому з ним практично не спілкувався. Йому було відомо, що батько проживає з ОСОБА_1 тривалий час. Про те що він хворіє і потребує допомоги йому відомо не було. Вважає що батько не перебував на утриманні ОСОБА_1, тому що він отримував пенсію Про його смерть йому повідомили. Він був присутній на похованні. Церемонія поховання проводилась із будинку ОСОБА_1. Коштів на поховання він їй не надавав. Просить відмовити в задоволенні позову, тому що ОСОБА_1 не може бути спадкоємицею, так як його мати не розривала шлюб з померлим та із слів своєї тітки ОСОБА_6, яка є сестрою його матері, йому було відомо, що до останнього його батько сам рухався і не потребував сторонньої допомоги.
Вислухавши осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши наявні в справі докази судом встановлено наступне:
Згідно копії свідоцтва про смерть встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3
На підставі рішення Володарського районного суду від 29.02.2012 року встановлено факт проживання однією сім»єю без шлюбу ОСОБА_1 і ОСОБА_5 з 1989 року до часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3.
Факт проживання спадкодавця з ОСОБА_1 однією сім»єю і ведення сумісного господарства до його смерті за адресою АДРЕСА_1 підтверджено також довідкою Республіканської сільскої ради ( а.с.5, 6,9).
На підставі листа Володарської нотаріальної контори встановлено, що після смерті ОСОБА_5 від 15.11.2011 року заведена спадкова справа на підставі заяви про прийняття спадщини за законом від імені ОСОБА_3- сина померлого. 15.11.2011 року надійшли заяви дружини померлого ОСОБА_8 та дочки померлого ОСОБА_9 про відмову від спадщини на користь ОСОБА_3 27.12.2011 року ОСОБА_1 звернулась з заявою про прийняття спадщини за законом як особа що мешкала разом із спадкодавцем більше 5 років. Свідоцтва на право на спадщину не видавалися.
На підставі наданих амбулаторних карт №35012 Володарської районної лікарні, встановлено, що ОСОБА_5 1943 року народження з 2007 року звертався до невропатолога у зв»зку із слабкістю в нижніх кінцівках ( запис від 12.01.2007 року), при рентгенологічному дослідженні було встановлено остехондроз н/грудинного та пояснічного відділів хребта ( 16.01.07). 16.01.2007 року невропатологом виставлений діагноз дегенеративно-дистрофічне пошкодження хребта, остеохондроз, спондилоартроз з легким парезом правої стопи. 26.01.2007 та 31.01.2007 року невропатологом зроблені записи про скарги пацієнта на невпевненість в кінцівках , підкошуванні ніг при ходінні, головокружіння при зміні положення. В записах невропатолога за 09.02.2007 року зазначено про шаткість пацієнта ОСОБА_5 при ходінні, головокружіння, періодичні болі в полясничному відділі. Виставлено діагноз- стан після ішемічного інсульту від 09.2006 року з легким парезом в лівій руці, з помірною гіпертензією, супутний діагноз спондилоартроз пояснічного відділу хребта з болевим синдромом. В 19.06.2009 року виставлений діагноз ішемічна хвороба сердця.
Згідно наданого виписного епікризу Маріупольскої міської лікарні встановлено, що з 19.06.2009 року ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні лікарні з 19.06.2009 року по 01.07.2009 року з діагнозом гострий гангренозний перфоративний аппендицит, диффузний фібрінозно-гнійний перітонит.
Згідно довідки Володарської ЦРЛ встановлено, що ОСОБА_5 з 22.11.2010 року по 06.12.2010 року перебувал на стаціонарному лікуванні в терапівтичному відділенні лікарні з діагнозом правосторння очагова пневмонія.
Згідно Акту завідуючої та медичної сестри Республіканського фельдшерського пункту від14.03.2012 року встановлено, що ОСОБА_5 хворів з 2005 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . Йому наддавалась медична допомога у зв»язку з гострим перитонітом, гіпертонічною хворобою 2 ступеню, інсультом з лівостороннім паралічем, інфарктом міокарда, запаленням легенів. Помер ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок ішемічної хвороби сердця з гіпертензією. Догляд та лікування своїм коштом здійснювала ОСОБА_1
Згідно акту від 15.03.2012 року, складеного депутатом Володарської райради підтверджено за участю сусідів ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, що ОСОБА_5 проживав з ОСОБА_1 з листопада 1989 року по день смерті. З моменту його хвороби і по день смерті догляд за ним здійснювала ОСОБА_1 з оплатою медичних послуг, медичної діагностики. Поховання Могільного також здійснювала ОСОБА_1 своїм коштом.
Згідно довідки УПФУ в Володарському районі ОСОБА_5 був пенсіонером, отримував пенсію за віком яка на липень 2011 року складала 1216,79 гривень, що з урахуванням хвороб ОСОБА_5, при тому що медичні препарати купуються своїм коштом, є недостатньою для самостійного забезпечення свого життя.
Допитані в якості свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, підтвердили в судовому засіданні, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали тривалий час однією сім»єю, тримали спільне господарство. В останні роки свого життя ОСОБА_5 хворів, був обмежений в русі. Опікувалась ним ОСОБА_1. Дітей ОСОБА_5 вони біля батька не бачили.
Допитана як свідок ОСОБА_14 пояснила, що ОСОБА_1 і ОСОБА_5 знає дуже давно, підтримували дружні стосунки сім»ями. ОСОБА_5 і ОСОБА_1 прожили тривалий час і до самої його смерті разом як чоловік та дружина, вели спільне господарство. Тривали час перед смертю ОСОБА_5 хворів, періодично знаходився на стаціонарному лікуванні в різних лікарнях. В останні роки життя був обмежений в русі за станом здоров»я, був частково паралізований, рухався лише з палкою, а в 2011році десь в квітні- місяць зовсім лежав і ним повністю опікувалась ОСОБА_1
Допитана як свідок ОСОБА_15, яка є завідуючою Республіканським фельдшерським пунктом пояснила суду, що ОСОБА_5 проживав разом з ОСОБА_1 і так як він тривалий час перед смертю хворів, то вона за призначеннями лікарів надавала йому медичну допомогу. Він переніс два інсульти, один інфаркт, в нього була паралізована ліва рука і нога. Потім ногу відпустило, але ж рухався погано з паличкою. Сам за собою доглядати не міг. Догляд здійснювала ОСОБА_1. ОСОБА_5 завжди був чисто вбраний і доглянутий.Інколи не впізнавав людей. В останні дні перед смертю він лежав. 30.06.2011 року вона приходила на виклик ОСОБА_1, оглядала його визивала терапевта, тому що в нього був підвищений тиск. ІНФОРМАЦІЯ_3 він помер.
Допитана як свідок ОСОБА_8 пояснила, що 19 років прожила з ОСОБА_5 в шлюбі.Проживали з його батьками Із-за того що він зловживав алкоголем, вона взяла дітей та уїхала в Днепропетровську область на постійне місце проживання. Шлюбні відносини з того часу з ОСОБА_5 припинились. Кожен жив своїм життям. Він ні їй ні дітям матеріально не допомагав.Пізніше їй стало відомо від сестри ОСОБА_6, яка проживає в с.Республіка, що ОСОБА_5 зійшовся та став проживати з ОСОБА_1. З нею він проживав до смерті. Шлюб з ОСОБА_5 вона не розірвала. Про хвороби ОСОБА_5 їй нічого відомо не було. Вона ним не опікувалась, матеріальної допомоги на його утримання не надавала ні вона ні діти. Поховання здійснювала ОСОБА_1. На похованні не була.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_5 після того як у нього припинились шлюбні відносини з дружиною ОСОБА_8, яка його покинула і переїхала на постійне місце проживання з дітьми в Днепропетровську область, у зв»зку з чим його сім»я з ОСОБА_8 розпалась, в розумінні ст.3ч2 СК України, в 1989 році він без укладення шлюбу став відкрито спільно проживати сім»єю та вести спільне господарство з ОСОБА_1 Виходячи із досдіджених в судовому засіданні доказів встановлено, що з 2006 року і до смерті він став хворіти . В наслідок похилого віку (ІНФОРМАЦІЯ_2), перенесених хвороб ОСОБА_5став обмежений в русі, не міг самостійно забеспечити умови свого життя потребував стороннього догляду та піклування , які йому надавала проживаюча з ним однією сім»єю ОСОБА_1
На підставі викладеного суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню тому що відповідно до ст. 1264 ЦК України в четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини,що встановлено судом, а згідно із ч. 2 ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача і його представника з посиланням на Постанову Пленуму Верховного суду «Про судову практику в справах про спадкування»від 30.05.2008 року №7 про те що ОСОБА_1 не може входити до числа спадкоємців четвертої черги ,а тому не має права на звернення з цим позовом, тому що ОСОБА_5, проживаючи спільно з ОСОБА_1 , не розірвав шлюб з ОСОБА_8, тому що безпосередньо ст.1264 ЦК України, яка визначає коло спадкоємців четвертої черги та ст.3 СК України, яка визначає підстави створення сім»ї, не містять заперечень з цього приводу. Ст.3 СК України основними ознаками сім»ї визначає спільне проживання та спільний побут., які мали місце у відносинах ОСОБА_5 та ОСОБА_1. Відповідно до ч 4 СК України сім»я, окрім шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, створюється також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Якщо положення п. 21 пп.4 Постанови Пленуму Верховного суду України про те що не входить до числа спадкоємців четвертої черги особа, яка хоча і проживала спільно з спадкодавцем, але перебувала в зареєстрованому шлюбі з іншою особою ( при тому що ОСОБА_1 на момент проживання з ОСОБА_5 в шлюбі з іншою особою не перебувала) розглядати в контексті, запропонованому відповідачем, то таке тлумачення національного законодавства суперечить ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року і яка є частиною національного законодавства, яка делегує що кожна людина має право на повагу до його приватного та сімейного життя, та практиці Європейського Суду з прав людини з цього питання.
Так, Європейський суд з прав людини, розглядаючи справу Джонстон і інші проти Ірландії ( Пост.від 18.12.1986 року ), в якій висвітлюються подібні відносини між жінкою та чоловіком, який став проживати і вести сумісний побут з нею без розірвання шлюбу з іншою жінкою, створив практику яка використовується при розгляді інших справ такої категорії ( Хоффман проти Німеччини ( постанова від 11.10.2001 року), Киган проти Ірландії ( Пост.26.05.1994 року) та інші) відповідно до якою сімейні відносини не обмежуються відносинами, що ґрунтуються на шлюбі і можуть містити в собі інші de facto «сімейні зв»язки», коли сторони проживають спільно поза шлюбом.
А тому ,суд виходячи із положень Закону України «Про міжнародні договори»щодо верховенства міжнародного договору перед національним законодавством, грунтує свій висновок щодо цього питання на практиці Європейського суду з прав людини.
Суд також не приймає до уваги доводи відповідача про те що ОСОБА_5, проживаючи з ОСОБА_1 не хворів і не потребував сторонньої допомоги, а також, що ОСОБА_1 не надавала ОСОБА_5 ніякої допомоги, тому що вони не ґрунтуються на доказах і суперечать дослідженим в судовому засіданні доказам.
Суд критично оцінює свідчення свідка ОСОБА_6 , яка є сестрою матері відповідача та ОСОБА_8, яка є матір'ю відповідача про те що їм відомо, що ОСОБА_1 не опікувалась ОСОБА_5, а проживала незадовго до його смерті в м.Маріуполі, що стало їм відомо із телефонних розмов з померлим ОСОБА_5, тому що ці твердження суперечать показанням інших свідків і іншим доказам, дослідженим в зазначеній справі.
Таким чином, суд вважає, що за ОСОБА_1, яка є спадкоємцем 4 черги за законом і яка опікувалась спадкодавцем до його смерті, слід визнати право на спадкування після смерті ОСОБА_5 разом із спадкоємцем 1 черги ОСОБА_3.
Судові витрати по справі складають 107.30 грн., які сплачені позивачкою при зверненні до суду. Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати необхідно покласти на відповідача в сумі 107.30 гривень, які слід стягнути з нього на користь позивачки.
Керуючись ст.ст.209,212-215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 про зміну черговості в праві на спадкування та визнання права на спадкування разом із спадкоємцем 1 черги задовольнити.
Змінити черговість права на спадкування та визнати за ОСОБА_1, спадкоємицею четвертої черги за законом , право на спадкування після смерті ОСОБА_5,померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, разом із спадкоємцем першої черги ОСОБА_3.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 107 ( сто сім) гривень 30 копійок.
Повний текст рішення виготовлений 04 грудня 2012 року.
На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга в Апеляційний суд Донецької області м.Маріуполя через Володарський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя С.І. Доценко
.
.