"19" січня 2012 р. справа № 2а-842/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Суховарова А.В.
суддів: Лукманової О.М. Божко Л.А.
при секретарі судового засідання: Рябоченко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Покровському районі Дніпропетровської області на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 28.10.2010 у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Покровському районі про перерахунок пенсії
ОСОБА_1 19.08.2010 звернувся до Покровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Покровському районі Дніпропетровської області, в якому вказує що він є інвалідом 3 групи і особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Просить стягнути недоплачену пенсію відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01.06.2008 по 01.05.2010 в сумі 66596гр05коп.
Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 28.10.2010 позов задоволений.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду просить рішення суду скасувати. Посилається на те, що пенсія виплачується відповідно до постанов Кабінету Міністрів України та бюджетом не передбачена виплата в іншому розмірі.
В судове засідання в апеляційній інстанції сторони не з'явились, на особистій участі у справі не наполягали. Відповідно до частини 1 статті 41 КАС України, фіксування судового засідання не проводилось.
Перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №19-рп/2010 від 09.09.2010, справи пов'язані із соціальними виплатами повинні розглядатись в порядку адміністративного судочинства. Оскільки місцевий суд виніс рішення за нормами ЦПК України, воно підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.
Переглядаючи справу по суті, колегія суддів виходить з наступного:
Згідно наданих сторонами доказів, ОСОБА_1 є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Йому до 01.11.2008 була встановлена третя група інвалідності, а з 01.11.2008 друга. Інвалідність пов'язана з ліквідацією аварії на ЧАЕС і встановлена до 15.10.2011. Позивач перебуває на обліку Управління Пенсійного фонду України в Покровському районі Дніпропетровської області та з 28.10.2004 отримує пенсію по інвалідності внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі Закон), пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 50 Закону в редакції від 06.06.1996, інвалідам 3 групи, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, а інвалідам другої групи -в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 4 статті 54 цього ж Закону в редакції від 06.06.1996, розмір пенсії для інвалідів 3 групи щодо яких встановлений зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, а для інвалідів 2 групи -8 мінімальних пенсій за віком.
Дані норми відновлені Рішенням Конституційного Суду України №10рп/2008 від 22.05.2008.
Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, Управління Пенсійного фонду безпідставно посилається на Постанови Кабінету Міністрів України при наявності спеціального закону. На сьогоднішній день зміни до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»не вносились.
Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України, в разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховної Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, що має вищу юридичну силу.
Доводи відповідача про відсутність бюджетних коштів є необгрунтованими. Європейський Суд з прав людини у справі «Кечко проти України»зазначив, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Відповідно до пункту 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Виплата пенсії має бути здійснена виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, який дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки відсутній інший закон, який би визначав мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до частини 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Позовна заява подана порядку цивільного законодавства до рішення Конституційного Суду України №19-рп/2010 від 09.09.2010 в межах трирічного строку позовної давності.
Керуючись пунктом 3 статті 198, статтями 202, 205, 207 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Покровському районі Дніпропетровської області задовольнити частково.
Скасувати рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 28.10.2010 та прийняти нову постанову.
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Покровському районі Дніпропетровської області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії в розмірі, меншому ніж передбачено статтею 50, частиною 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Покровському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_1 основну пенсію в розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 01.06.2008 по 01.11.2008 з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Покровському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_1 основну пенсію в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 01.11.2008 по 15.10.2011 з урахуванням виплачених сум.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.
Головуючий: А.В. Суховаров
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко