Ухвала від 26.01.2012 по справі 26473/10

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2012 р.справа № 2а-6742/10

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Суховарова А.В.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

при секретарі судового засідання: Снісар Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.09.2010 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Запоріжжя щодо виключення відомостей про індивідуальний ідентифікаційний номер

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 01.09.2010 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Запоріжжя, в якому просить зобов'язати зберегти раніше встановлену форму обліку без індивідуального ідентифікаційного номеру, виключити з інформаційного фонду державного реєстру відомості про індивідуальний ідентифікаційний номер та загальні відомості, зробити в паспорті відмітку «Має право здійснювати будь-які платежі без індивідуального ідентифікаційного номеру» (ас4).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.09.2010 в задоволені позову відмовлено. Прийняте рішення суд мотивував тим, що позивачкою не дотриманий порядок виключення відомостей про індивідуальний ідентифікаційний номер (ас25).

В апеляційній скарзі позивачка просить постанову суду скасувати та позовні вимоги задовольнити. Вказує на порушення її конституційного права на відмову від індивідуального ідентифікаційного номеру (ас29).

В судове засідання в апеляційній інстанції сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, просили розглядати справу без них (ас23,24,37-39). Відповідно до частини 1 статті 41 КАС України, фіксування судового засідання не проводилось.

Перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлено, що позивачці присвоєний індивідуальний ідентифікаційний номер (ас10).

ОСОБА_1 зверталась до відповідача з листом про те що є віруючою Української Православної Церкви і просила поставити в паспорті відмітку про право здійснювати будь-які платежі без індивідуального ідентифікаційного номеру, зберегти раніше встановлену форму обліку без застосування індивідуального ідентифікаційного номеру та виключити відомості з державних реєстрів про індивідуальний ідентифікаційний номер. Письмовою відповіддю податковою інспекцією роз'яснений порядок виключення відомостей про індивідуальний ідентифікаційний номер (ас11-13).

Переглядаючи справу, колегія судів виходила з наступного:

На виконання Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів», спільним наказом Державної податкової адміністрації України і Міністерства внутрішніх справ України №602/1226 від 19.10.2004 затверджений Порядок усунення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи -платника податків та інших обов'язкових платежів, який діяв до 17.12.2010 (далі Порядок).

Згідно пунктів 1.5, 2.2 Порядку та додатку 2 до Порядку, особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номера, повинна подати до державної податкової служби за своїм місцем реєстрації письмову заяву за спеціальною формою №В2 з прикладенням свідоцтва про народження, паспорту, свідоцтва про шлюб за наявності, свідоцтва про розірвання шлюбу за наявності, свідоцтва про зміну імені за наявності, копію документа про присвоєння ідентифікаційного номера.

Відповідно до пункту 3.4 Порядку та додатку 3 до Порядку, в термін до 30 календарних днів з дня прийняття заяви, орган державної податкової служби надає заявнику довідку за спеціальною формою №В3 або відмовляє в наданні такої довідки із зазначенням причин відмови.

Відповідно до розділу 4, пункту 5.2 Порядку та додатку 4 до Порядку, фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, подає до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації довідку за формою №В3 та паспорт громадянина України. В разі відсутності невідповідностей, посадова особа органу внутрішніх справ вносить на 7-9 сторінку паспорта відмітку: „Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру".

Відповідно до пункту 6.1 Порядку, після надходження відривного корінця до форми №3В від органу внутрішніх справ відносно внесення відмітки до паспорта, посадова особа органу державної податкової служби протягом 2-х тижнів учиняє відповідні дії по внесенню змін до Державного реєстру фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів.

Оскільки позивачкою не виконані вимоги, визначені в Порядку усунення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи -платника податків та інших обов'язкових платежів, які діяли на час її звернення до податкової інспекції, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними тому що для реалізації конституційного права на відмову від індивідуального ідентифікаційного номеру існує певна процедура, від проходження якої ОСОБА_1 відмовляється.

Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.09.2010 -без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Головуючий: А.В. Суховаров

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Попередній документ
27950614
Наступний документ
27950616
Інформація про рішення:
№ рішення: 27950615
№ справи: 26473/10
Дата рішення: 26.01.2012
Дата публікації: 12.12.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо: