Справа 22ц/0590/12666/2012 Головуючий у 1 інстанції Клешньов О.І.
Категорія 46 Доповідач Біляєва О.М.
11 грудня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Осипчук О.В.,
суддів Біляєвої О.М., Ткачук С.С.,
при секретарі Муравченко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя за апеляційною скаргою позивача на рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 31 жовтня 2012 року,
У грудні 2011 року ОСОБА_1 пред'явив позов до ОСОБА_2 про поділ майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності: легкового автомобіля НОМЕР_1, двох квартир, меблів, побутової техніки.
З урахуванням уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача 55720 грн., що складає вартість ? частини легкового автомобіля SKODA OCTAVIA A5, який був відчужений ОСОБА_2 без його згоди.
Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 31 жовтня 2012 року у задоволені позову відмовлено.
ОСОБА_1, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального та процесуального права й просить скасувати рішення з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що не погоджується з поясненнями представника відповідача та висновком суду про те, що спірний автомобіль був придбаний ОСОБА_2 за власні кошти, отримані від продажу належної їй квартири. При цьому судом не враховано, що квартиру відповідач продала у квітні, проте автомобіль був придбаний у жовтні. Вважає, що суд безпідставно відхилив висновок про незалежну оцінку ринкової вартості транспортного засобу, який був наданий ним у зв'язку з тим, що колишня дружина не представила доказів про ціну продажу автомобіля.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів.
ОСОБА_2 не з'явилась у судове засідання, про час і місце якого вважається повідомленою відповідно до вимог ч. 5 ст. 76 ЦПК України, що підтверджується телефонограмою № 2529 від 07.12.2012 року, яка зареєстрована у Журналі телефонограм № 1 і прийнята представником відповідача ОСОБА_3 (ас. 107).
Відповідно до вимог п.п.3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, виходив з того, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 28 липня 1999 року, який розірвано рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 12 вересня 2011 року. Спірний автомобіль було придбано 27 листопада 2010 року ОСОБА_2 за власні кошти, що отримані від продажу належної їй на підставі договору дарування квартири, тому транспортний засіб не є спільною сумісною власністю подружжя.
Однак такий висновок суду не відповідає обставинам справи і не ґрунтується на законі.
Згідно зі статтею 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу).
Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Стаття 57 СК містить перелік майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка. Зокрема, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 28 липня 1999 року, який розірвано рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 12 вересня 2011 року. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_4, яка народилася у 2004 році (ас. 8).
27 листопада 2010 року, тобто на час шлюбу, укладено договір купівлі-продажу автомобіля SKODA OCTAVIA A5, кузов НОМЕР_2, який зареєстрований на ім'я ОСОБА_2 (ас. 13, 14).
Заперечуючи проти позову, ОСОБА_2 посилалась на те, що автомобіль придбаний за кошти, які належали їй особисто від продажу квартири АДРЕСА_1, про що укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу від 27 квітня 2010 року.
Відмовляючи у позові, суд визнав пояснення ОСОБА_2 достатніми для висновку, що спірний транспортний засіб не є спільною сумісною власністю подружжя і не підлягає поділу. Суд при цьому також виходив з того, що позивачем не спростований факт придбання ОСОБА_2 автомобіля за особисті кошти.
Однак, встановивши, що автомобіль придбано через сім місяців після відчуження квартири, суд не врахував, що саме ОСОБА_2 зобов'язана доказати, що автомобіль 27 жовтня 2010 року придбаний за кошти, які належали їй особисто від продажу 27.04.2010 року квартири.
Проте матеріали справи, у тому числі довідка-рахунок продажу автомобіля (ас. 13), не підтверджують, що гроші за товар (автомобіль) є особистими коштами ОСОБА_2
Таким чином, висновок суду, що спірний автомобіль є особистою власністю відповідача, не відповідає обставинам справи.
Враховуючи, що автомобіль придбаний за час шлюбу сторін, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, що спірне майно набуте нею за кошти, які їй належали особисто, автомобіль SKODA OCTAVIA A5, кузов НОМЕР_2, визнається спільною сумісною власністю подружжя, згідно зі ст. 60 СК.
Як передбачено статтею 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Тобто частка майна дружини та чоловіка дорівнює ?.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.30 постанови від 21.12.2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", у випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Встановлено судом і не спростовується матеріалами справи, що шлюбні відносини і проживання однією сім'єю сторони припинили у березні 2011 року.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 02 квітня 2011 року зняла спірний автомобіль з обліку та в наступному реалізувала його (ас. 61).
Таким чином, встановлено, що ОСОБА_2 без згоди позивача розпорядилася спільним сумісним майном подружжя, що є підставою для стягнення з неї вартості ? частки майна.
Відповідачем не представлено доказів на підтвердження ціни продажу автомобіля, тому апеляційний суд при стягненні вартості ? частки спірного майна виходить з вартості, що визначена експертом у звіті про незалежну оцінку ринкової вартості (ас. 80-87) та складає станом на квітень 2011 року111440 грн. 00 коп. Відповідно вартість ? частки - 55720 грн. 00 коп.
Апеляційний суд стягує вартість ? частки автомобіля, визначену на час відчуження транспортного засобу, а не на час розгляду справи, враховуючи вимоги ст. 11 ЦПК України щодо розгляду справи у межах позовних вимог.
Не можна визнати обґрунтованими мотиви суду про відхилення оцінки майна з підстав, що експерт не попереджався про кримінальну відповідальність.
Діючим законодавством передбачено попередження експерта про кримінальну відповідальність за відмову від дачі висновку та дачу завідомо неправдивого висновку у разі призначення судової експертизи.
Відповідно до вимог ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Отже, звіт експерта, наданий позивачем на підтвердження позовних вимог, є одним із доказів, належність, допустимість, достовірність якого суд оцінює окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, згідно зі ст. 212 ЦПК України.
Проте зазначені вимоги закону судом першої інстанції не були враховані.
З урахуванням наведеного апеляційний суд визнає, що суд при вирішенні спору належним чином не визначився з характером спірних правовідносин, зробивши висновки, що не відповідають обставинам справи; неправильно застосував норми матеріального права й порушив норми процесуального права, що відповідно до вимог пп. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування оскарженого рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Керуючись ст.ст.307 ч.1 п. 2, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 31 жовтня 2012 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість ? частки автомобіля SKODA OCTAVIA A5, кузов НОМЕР_2, 55720 грн. 00 коп. (п'ятдесят п'ять тисяч сімсот двадцять грн. 00 коп.).
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді