печерський районний суд міста києва
Справа № 2-3640/12
Категорія 26
07 грудня 2012 року Печерський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді - Батрин О.В.,
при секретарі - Ковалевська А. П.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Хитрової Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про повернення безпідставно стягнутих коштів та компенсацію завданої моральної шкоди, -
В листопаді 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про повернення безпідставно стягнутих коштів та компенсацію завданої моральної шкоди, мотивуючи тим, що відповідно до укладеного договору № КЗМ0АW01956075 «Авто в кредит» від 5 червня 2007 року позивач отримав від відповідача кредит в розмірі 13 222,82 доларів США зі сплатою 8,4% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 4 червня 2014 року. В забезпечення даних кредитних зобов'язань між сторонами було укладено договір застави автомобіля DAEWOO LANOS TF69Y, 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1. 4 січня 2011 року відповідач звернувся з позовом про стягнення кредитної заборгованості з позивача до Солом'янського районного суду м. Києва, який ухвалою суду, згодом, був залишений без розгляду в зв'язку з повторною неявкою позивача. Заборгованість на час подання позову до Солом'янського районного суду м. Києва була погашена ОСОБА_3
Проте, 10 травня 2012 року та 13 червня 2012 року при погашенні кредиту відповідачем було утримано судовий збір за подачу позову до Солом'янського районного суду м. Києва в розмірі 161 грн. та 162 грн. 68 коп. відповідно, що разом становить 323 грн. 68 коп.
Тому, позивач звернувся з даним позовом до суду та просив суд стягнути з відповідача на його користь 323 грн. 68 коп. безпідставно стягнутих коштів з позивача відповідно до квитанцій від 10 травня 2012 року та 13 червня 2012 року в суму погашення кредиту за договором № КЗМ0АW01956075 на рахунок № НОМЕР_2, зняти з позивача зобов'язання щодо сплати незаконно призначених штрафних санкцій та стягнути 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, яка проявилась в душевних стражданнях позивача з приводу таких неправомірних дій відповідача та на підставі положень Закону України «Про захист прав споживачів».
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав, викладених в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, мотивуючи їх безпідставністю.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
В ході судового розгляду справи встановлено, що відповідно до укладеного договору № КЗМ0АW01956075 «Авто в кредит» від 5 червня 2007 року позивач ОСОБА_3 отримав від відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» кредит в розмірі 13 222,82 доларів США зі сплатою 8,4% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 4 червня 2014 року (а.с. 5-7).
В забезпечення даних кредитних зобов'язань між сторонами було укладено договір застави автомобіля DAEWOO LANOS TF69Y, 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, що стверджується поясненнями представників сторін, наданими в судовому засіданні.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 не виконував умови кредитного договору в зв'язку з чим утворилась заборгованість станом на 9 вересня 2011 року за кредитним договором в розмірі 6 415,06 доларів США, відповідач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з позовом до позивача про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення кредитної заборгованості до Солом'янського районного суду м. Києва, сплативши 26 вересня 2011 року, при цьому, судовий збір в розмірі 431 грн. 73 коп. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Даний позов було подано до Солом'янського районного суду м. Києва 10 січня 2012 року відповідно до даних позовної заяви.
Проте, ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 14 березня 20212 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» був залишений без розгляду в зв'язку з повторною неявкою позивача. При цьому, судом не вирішувалось питання про повернення ПАТ КБ «ПриватБанк» сплачених судових витрат, що узгоджується з положеннями ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
З наданої позивачем довідки про погашення за кредитом № 143636 вбачається, що станом на 30 вересня 2011 року у ОСОБА_3 перед відповідачем існувала заборгованість за кредитним договором, яка згодом була погашена до 7 листопада 2011 року (а.с. 23-24).
Про таку заборгованість банк повідомляв ОСОБА_3 листом від 19 серпня 2011 року, про що зазначено представниками сторін в ході судового розгляду справи.
Крім того, з довідки про погашення за кредитом також вбачається і про існування заборгованості ОСОБА_3 по відсоткам за користування кредитом, в тому числі і станом на 13 січня 2012 року.
Відповідно до п. 2.3.7 кредитного договору банк має право стягнути кредит до настання дати, передбаченої п. 7.1 договору (до 4 червня 2014 року), у тому числі шляхом звернення про стягнення заставленого майна, у разі настання умов, передбачених п. 2.3.3 кредитного договору (тобто змінити умови кредитного договору чи здійснити його розірвання в судовому чи односторонньому порядку, зокрема, і в разі наявності затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць).
Окрім того, відповідно до п. 2.3.8 кредитного договору за рахунок коштів, які надаються банку на погашення заборгованості позичальника за цим договором банк має право в першу чергу відшкодувати свої витрати/збитки, які виникли у зв'язку зі сплатою послуг, що надані або будуть надані в майбутньому з метою забезпечення зобов'язань позичальника за цим договором. До послуг, вказаних у цьому пункті, належать: доставка застави на місце зберігання; зберігання застави; послуги, пов'язані з реалізацією застави; представництво інтересів банку в суді та перед третіми особами та інше.
В зв'язку з цим, дії відповідача щодо утримання з ОСОБА_3 10 травня 2012 року та 13 червня 2012 року при погашенні кредиту відповідачем судового збору за подачу позову до Солом'янського районного суду м. Києва в розмірі 161 грн. та 162 грн. 68 коп. (а.с. 10-11) відповідно, що разом становить 323 грн. 68 коп. є правомірними.
А тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_3 323 грн. 68 коп. безпідставно стягнутих коштів відповідно до квитанцій від 10 травня 2012 року та 13 червня 2012 року в суму погашення кредиту за договором № КЗМ0АW01956075 на рахунок № НОМЕР_2 задоволенню не підлягають.
Що стосується позовних вимог про зняття з позивача зобов'язання щодо сплати незаконно призначених штрафних санкцій в розмірі 1 270 грн., то в їх задоволенні слід також відмовити, оскільки умовами кредитного договору передбачено стягнення з позичальника на користь банку в разі прострочення здійснення оплати кредиту стягнення винагороди в порядку та на умовах, передбачених п. 3.7, 6.2, 7.1 договору.
Крім того, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги і про стягнення 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Оскільки судом не встановлено зі сторони відповідача порушень норм Закону України «Про захист прав споживачів», то суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову щодо визнання дій відповідача порушенням Закону України «Про захист прав споживачів», стягнення на його користь 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Окрім того, слід зазначити, що відповідно до ст. 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов'язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом. В кредитному договорі не передбачено відшкодування моральної шкоди за неналежне виконання зобов'язань.
Відповідно до положень ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено право споживача на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.
Однак, при розгляді даної справи, такої обставини представником позивача не було доведено.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки позивачем та його представником не доведені позовні вимоги, то суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1054, 1050, 611, 526, Законом України «Про захист прав споживачів» та ст.ст. 10, 57, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про повернення безпідставно стягнутих коштів та компенсацію завданої моральної шкоди - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя