Справа: № 2а/2570/2533/12 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.
Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
Іменем України
"06" грудня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого -судді: Літвіної Н.М.,
Суддів: Коротких А.Ю.
Хрімлі О.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В серпні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року позов задоволено.
Визнано неправомірними податкові повідомлення - рішення Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби №0000451702/215 та 0000461702/216 від 25 липня 2012 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Прилуцька об'єднана державна податкова інспекція Чернігівської області Державної податкової служби, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 07 липня 2012 року працівниками Прилуцької ОДПІ Черніговської області ДПС була проведена документальна планова виїзна перевірка податкового законодавства Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, якою встановлено порушення п. 1, 2 ст. 215, п. п. 5 ст. 203 ЦК України, п. 177.4 ст. 177 ПК України, п. п. 198.3, 198.6, ст. 198 ПК України, за результатами якої складено акт №435/17/293/4707793 від 07 липня 2012 року.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0000451702/215 від 25 липня 2012 року яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 18 331, 63 грн., в т.ч. +14 668, 50 грн. - за основним платежем та 3 667, 13 грн. - за штрафними санкціями та №0000461702/216 від 25 липня 2012 року яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 24 447, 50 грн., в т.ч. +19 558, 00 грн. - за основним платежем та 4 889, 50 грн. - за штрафними санкціями .
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва платника єдиного податку НОМЕР_1 основними видами господарської діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 є оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення, оптова торгівля меблями, килимами й освітлюваним приладдям .
01 вересня 2011 року між ТОВ «КПІ-Трейдінг»(постачальник) та позивачем (покупець) було укладено договір поставки.
Відповідно до п. 1.1 Договору - постачальник зобов'язується протягом строку дії даного Договору передати на умовах, передбачених даним договором, комп'ютерне обладнання, комплектуючі, офісну, побутову техніку, інші непродовольчі товари, у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти вищезазначений товар та оплатити його в строки, в розмірі та на ловах, визначених даним договором.
Згідно до п. 1.2 Договору - найменування, одиниця виміру товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна і одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються у специфікаціях, що після підписання сторонами являються невід'ємними частинами цього договору.
Відповідно до п. 3.1 Договору - товар поставляється та передається постачальником у власність покупця на підставі погоджених сторонами умов поставки окремої партії товару.
Виконання умов договору підтверджується рахунком - фактурою №ТСФ-0909/065 від 30 травня 2011 року відповідно до якої позивачем придбано товари в кількості 57 шт. на загальну суму 55 596, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 9 266, 00 грн.
Придбання товару також підтверджуються видатковою накладною №РН-0000109 від 09 вересня 2011 року на суму 55 596, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 9 266, 00 грн., податковою накладною № 139 від 09 вересня 2011 року на суму 55 596, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 9 266, 00 грн.
На виконання вищевказаного договору ФОП ОСОБА_3 на користь ТОВ «КПІ-Трейдінг»було перераховано грошові кошти, що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до рахунку - фактури №ТСФ-0710/098 від 07 жовтня 2011 року позивачем придбано товари в кількості 92 шт. на загальну суму 61 752, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 10 292, 01 грн.
Придбання товару також підтверджуються видатковою накладною №РН-0001444 від 07 жовтня 2011 року на суму 61 752, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 10 292, 01 грн., податковою накладною № 387 від 07 жовтня 2011 року на суму 61 752, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 10 292, 01 грн..
На виконання вищевказаного договору ФОП ОСОБА_3 на користь ТОВ «КПІ-Трейдінг»було перераховано грошові кошти, що підтверджується платіжними дорученнями.
Відповідно до матеріалів справи, товар, який придбаний згідно умов договору поставки був використаний в господарській діяльності ФОП ОСОБА_3 та проданий в період з 09 вересня 2011 року по 31 грудня 2011 року, що підтверджується зведеною таблицею обліку господарських операцій з продажу товарів придбаних у ТОВ «КПІ Трейдінг»за вересень-жовтень 2011 року.
Вказаний товар був реалізований у магазинах, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 що підтверджується дозволами на розміщення на території міста об'єктів благоустрою будівель і споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення.
Транспортування товару відбувалося власним автомобілем Volkswagen LT 28 (фургон маловантажний-В), що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу та журналом довіреностей.
На момент здійснення позивачем господарських операцій ТОВ «КПІ Трейдінг»було належним чином зареєстровано в якості суб'єкта господарювання, що підтверджується довідкою та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Також контрагент був належно зареєстрований як платник ПДВ. Крім того, дані про склад продавця підтверджуються роздруківкою інтернет-сторінки з сайту ТОВ «КПІ Трейдінг».
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно до п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону -це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.
Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1112/11/13-10 від 20 липня 2010 року «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» для встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість встановленню та перевірці, зокрема підлягають фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.
Встановленим обставинам належить давати оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності. Зокрема, сама собою відсутність ліцензії чи іншого дозвільного документа не є безумовним доказом неправомірності вчиненої господарської операції. Однак ця обставина може вказувати на те, що відповідна особа не мала можливості та належної кваліфікації на здійснення певних дій, а, отже, і на їх можливу відсутність.
Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.
Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Літвіна Н. М.
Судді: Хрімлі О.Г.
Коротких А. Ю.