Справа: № 2506/5567/2012 (2-а/2506/1461/2012) Головуючий у 1-й інстанції: Жук М.І.
Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
Іменем України
"29" листопада 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
при секретарі: Козловій І.І.
розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Чернігівській області на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 21.08.2012 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій протиправними, скасування постанови, -
ОСОБА_2 звернулась до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови ВП № 32578333 від 22.06.2012 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-а/2506/10736/11 від 22.08.2011, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова про зобов'язання УПФУ в Деснянському районі м. Чернігова провести перерахунок ОСОБА_2 з 23.02.2011 по 18.06.2011 основної та додаткової пенсій відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 21.08.2012 вищевказаний адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову повністю.
Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 05.08.2011 УПФУ в Деснянському районі м. Чернігова зобов'язано провести перерахунок ОСОБА_2 з 23.02.2011 по 18.06.2011 основної та додаткової пенсій відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», судове рішення не виконане по причині відсутності грошових коштів у боржника, що було підставою для винесення відповідачем постанови про закінчення виконавчого провадження (а.с. 6-7).
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про незаконність оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:
У відповідності до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку покладено на державну виконавчу службу.
Згідно ст.11 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Частиною 1 ст.75 вищезазначеного Закону передбачено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
У відповідності до п.11 ч.1 ст.49 вищевказаного Закону виконавче провадження підлягає закінченню, серед іншого, у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому ч.3 ст.75 цього Закону.
Відповідно до ч.3 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження»у разі, якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст.89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова про закінчення виконавчого провадження (ВП №32578333) від 22.06.2012 винесена на підставі п.11 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки рішення суду неможливо виконати без участі боржника, натомість боржником не виконується рішення в частині виплати у зв'язку з незалежними обставинами - відсутністю коштів для даного виду виплат, внаслідок чого застосування до боржника штрафів, передбачених ст.ст.75, 89 Закону України «Про виконавче провадження», не вбачається можливим.
У відповідності до ст.36 Закону України «Про виконавче провадження»за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ГУЮ у Чернігівській області з метою примусового виконання рішення суду не використано всіх засобів впливу на боржника, передбачених чинним законодавством, не надано суду належних та допустимих доказів щодо дотримання вимог ст.ст.75, 89 Закону України «Про виконавче провадження»під час примусового виконання виконавчого листа №2-а/2506/10736/11, обґрунтованих доказів щодо неможливості виконання виконавчого листа Деснянського районного суду м. Чернігова № 2-а/2506/10736/11 без участі боржника.
З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Чернігівській області -залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 21.08.2012 -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Повний текст виготовлено: 04.12.2012.
Головуючий суддя Кучма А.Ю.
Судді: Аліменко В.О.
Безименна Н.В.