ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-49/13428-2012 28.11.12
За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
До Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києва
Про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 437 510,05 грн.
Суддя Митрохіна А.В.
Представники сторін:
Від позивача: Гаркавенко С.В. -за дов.№ 93/2012/02/13-9 від 13.02.2012р.
Від відповідача: Уманська О.В. -за дов. № б/н від 06.09.2012р.
Обставини справи:
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Київенерго», звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києва про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 437 510,05 грн.
Вимоги позивач обґрунтовує тим, що всупереч умовам укладеного між ПАТ «Київенерго»та Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києва ради договору №1640388 від 11.08.2003 року на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідач свої обов'язки щодо оплати за поставлену теплову енергію виконав частково, внаслідок чого у останнього за період з жовтня 2010 року по вересень 2012 року виникла заборгованість у розмірі 424 725,73 грн. За порушення відповідачем грошового зобов'язання, позивач нараховує останньому збитки від інфляції у розмірі 1 171,77 грн. та 3% річних у розмірі 11 612,55 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.10.2012 року порушено провадження по справі №5011-49/13428-2012 та призначено розгляд на 22.10.2012 року.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.10.2012 розгляд справи відкладався на 07.11.2012, відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України.
У судовому засіданні 07.11.2012 оголошувалася перерва до 26.11.2012.
Представник відповідача 07.11.2012 подав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що боржниками за спірним договором є населення та орендарі, а відповідач є третьою стороною у спірному зобов'язанні, у зв'язку з чим позивач не має правових підстав вимагати від відповідача виконання зобов'язань боржників (населення та орендарів) перед позивачем. Крім того, зазначив про те, що ним вживаються усі заходи щодо стягнення з населення (мешканців) заборгованості.
У судовому засіданні 26.11.2012 оголошувалася перерва до 28.11.2012.
Представник позивача у судовому засіданні 28.11.2012 року подав додаткові документи по справі, вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 28.11.2012 з'явився та просив відмовити у позові повністю.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 5011-49/13428-2012.
В судовому засіданні 28.11.2012р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
11 серпня 2003 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(правонаступником якої є ПАТ «Київенерго»), за договором - постачальник, та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києва, за договором -Споживач, було укладено договір №1640388 на постачання теплової енергії у гарячій воді, надалі за текстом - договір, згідно п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а Споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.
Відповідно до умов якого (п. 1.1) Постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію Споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а Споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в Договорі.
Згідно п. 2.2.1 Договору Постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із Споживачем для потреб опалення -в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання -протягом року згідно із заявленими Споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеному в додатку 1 (копія якого міститься в матеріалах справи).
Пунктом 2.3 Договору передбачено, що Споживач зобов'язаний дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку № 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку №2 (копія якого міститься в матеріалах справи).
Зі слів позивача нарахування Споживачу за теплову енергію здійснюється по приладах обліку відповідно до звернення-доручення про укладення Договору за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації.
Розрахунки з Споживачем за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, встановленими Постачальнику Управлінням цінової політики Київської міської державної адміністрації, затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002 №1245, відповідно було встановлено тариф за 1 Гігакалорію без урахування ПДВ в розмірі 54,42 грн., який був встановлений та передбачений Сторонами в п. 1 Додатку №2 до Договору,
Позивач стверджує, що у зв'язку з тим, що Відповідач свої зобов'язання за Договором щодо оплати вартості спожитої теплової енергії в терміни та за передбаченими тарифами не виконує, внаслідок чого за період з 01.10.2010 по 01.09.2012 утворилася заборгованість у розмірі 424 725,73 грн.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Так, згідно зі статтями 14, 526 ЦК України, між сторонами у справі наявні цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг з постачання теплової енергії у гарячій воді.
Суд критично оцінює заперечення відповідача, викладені ним у відзиві на позов, стосовно того, що кредитором за спірним Договором є позивач, боржниками -населення та орендарі, а відповідач є третьою стороною у спірному зобов'язанні, у зв'язку з чим позивач не має правових підстав вимагати від відповідача виконання зобов'язань боржників (населення та орендарів) перед позивачем.
Заперечення відповідача стосовно того, що боржниками за Договором є мешканці квартир та орендарі не беруться господарським судом міста Києва до уваги, оскільки споживач, виходячи з умов Договору, повинен забезпечити своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями; вжиття всіх заходів (в тому числі примусових) для стягнення коштів з боржників згідно з чинним законодавством України (п. 2.3).
Отже, стороною спірного Договору, на яку покладено обов'язок по оплаті вартості спожитої теплової енергії, є відповідач, а не населення та орендарі, а отже і спірна заборгованість за Договором є заборгованістю саме відповідача перед позивачем.
Суд також зазначає, що в п. 2.3.5 Договору та п. 10 додатку 2 до Договору сторони узгодили, що оплата коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію здійснюється на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА, а відповідач забезпечує її надходження.
Безпосередньо кошти від населення за фактично спожиту теплову енергію, які надійшли на транзитний рахунок ГІОЦ КМД, позивачем враховувались при визначенні суми заборгованості відповідача за спірним Договором, а отже, відсутні жодні підстави для тверджень відповідача стосовно наміру позивача отримати грошові кошти в подвійному розмірі -з населення та орендарів, а також з відповідача.
Таким чином, наведені відповідачем доводи є безпідставними та необґрунтованими, тоді як інших належних та допустимих доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав.
З матеріалів справи вбачається, що станом на дату подачі позову до суду відповідач оплатив заборгованість - суму основного боргу у розмірі 19 553,22 грн., а тому провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт часткової оплати заборгованості за договором, станом на дату винесення рішення у відповідача існує заборгованість за Договором в розмірі 405 172,51 грн. за спожиту теплову енергію перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.
Крім суми основної заборгованості, позивач за невиконання договірних зобов'язань просить суд стягнути з відповідача 1 171,77 грн. інфляційних втрат та 11 612,55 грн. трьох процентів річних.
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» №01-8/344 від 11.04.2005р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове -зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.
З огляду на зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають задоволенню за уточненим розрахунком суду за період, визначений в розрахунку позивача, а саме в розмірі 1 113,18 грн.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача три проценти річних підлягають задоволенню за уточненим розрахунком суду за період, визначений в розрахунку позивача, а саме в розмірі 10 551,85 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача суми боргу за спожиту теплову енергію, інфляційних втрат та річних підлягають частковому задоволенню. Зокрема, до стягнення підлягають борг за спожиту теплову енергію в сумі 405 172,51 грн., інфляційні втрати в сумі 1 113,18 грн. та 10 551,85 грн. трьох процентів річних.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Провадження в частині стягнення з відповідача 19 553,22 грн. припинити.
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києва Комунального підприємства по управлінню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради 02217, м. Київ, вул. М. Закревського, 15, п/р 2600232540901 у філії АБ «Південний»у м. Києві, МФО 320917, код ЄДРПОУ 31776030), а у разі відсутності грошових коштів -з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, Печерський район, пл. Івана Франка, буд. 5; код ЄДРПОУ 00131305, п/р №26000306201 у ВАТ «Ощадбанк»у м. Києві та Київській області, МФО 322669) заборгованості за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №1640388 від 11.08.2003р. у розмірі 416 837,54 грн., з яких 405 172,51 грн. -основного боргу, 1 113,18 грн. - інфляційних витрат, 10 551,85 грн. - три проценти річних.
4. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києва Комунального підприємства по управлінню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради 02217, м. Київ, вул. М. Закревського, 15, п/р 2600232540901 у філії АБ «Південний»у м. Києві, МФО 320917, код ЄДРПОУ 31776030), а у разі відсутності грошових коштів -з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, Печерський район, пл. Івана Франка, буд. 5; код ЄДРПОУ 00131305, п/р №26000306201 у ВАТ «Ощадбанк»у м. Києві та Київській області, МФО 322669) 8 336,75 грн. - витрати по сплаті судового збору.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Митрохіна А.В.
Дата підписання рішення 30.11.2012р.