ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-9/15934-2012 04.12.12
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова
компанія "ОРАНТА"
До Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна»
Про відшкодування шкоди в порядку регресу 25 500,00 грн.
Суддя Бондаренко Г.П.
Представники :
Від позивача Петренко В.О. (дов. б/н від 14.08.2012 року)
Від відповідача не з'явився
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 04.12.2012 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (далі по тексту -позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна»(далі по тексту -відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 25 500,00 грн.
Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 11, 525, 526, 530, 993 ЦК України, ст. 27 ЗУ "Про страхування", ст. 37 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5011-9/15934-2012, розгляд справи призначено на 04.12.2012 року.
В судове засідання 04.12.2012 року відповідач не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник позивача вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 13.11.2012 року виконав, надав додаткові матеріали по справі. Представником позивача надані усні пояснення по суті позовної заяви, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -
29.04.2010 року між Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (далі по тексту -позивач, страховик) та Ройбурт-Уманською Любов Львівною (страхувальник) укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № УБ 519811, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався страхувати майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Mitsubishi Lancer, державний реєстраційний № BH 9872 CI.
Відповідно до Довідки Управління Державтоінспекції ГУМВС України в Одеській області 21.04.2011 року в 08 год. 15 хв. в м. Одесі на перехресті вулиць В. Арнаутська та Старопортофранківська сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля wagen Passat»державний реєстраційний № 77302 ОА під керуванням Тарана Костянтина Григоровича та автомобіля Lancer»державний реєстраційний № ВН 9872 CI під керуванням Уманського Валентина Борисовича.
Відповідно до Постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 11.07.2011 року - Тарана Костянтина Григоровича визнано винним в порушенні зокрема, п.8.7.3. Правил дорожнього руху України, притягнуто до адміністративної відповідальності, за правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі 425, 00 грн.
21.04.2011 року до НАСК «ОРАНТА»звернувся Уманський Валентин Борисович з заявою № 8603 від 21.04.2012 року про страхову виплату за дорожньо-транспортною пригодою, що є страховим випадком відповідно до умов договору № УБ 519811 від 29.04.2010 року.
НАСК «ОРАНТА»виходячи із звіту дослідження спеціаліста авттоварознавця № ВН9872СІ-12.05/2 від 12.05.2011 року, замовлення наряду № 715 від 27.04.2011 року СПД Дмитриєва Е.С., страхового акту № СТО-11-8603/1 від 14.07.2011 року та розрахунку страхового відшкодування до нього, сплачено 59 555, 00 грн.
Цивільно-правова відповідальність Тарана Костянтина Григоровича як водія наземного транспортного засобу на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», поліс № АА/657611.
14.11.2011 року НАСК «ОРАНТА»звернулась з заявою на виплату страхового відшкодування в порядку регресу на суму 59 555, 00 грн. Вих. № 09-06-06/31420 до ПрАТ «Страхова компанія»«ПЗУ Україна». На момент розгляду справи судом відповідач не відшкодував в порядку регресу зазначену суму.
У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 25 500, 00 грн. відшкодування понесених витрат в порядку регресу.
Відповідач, як вже зазначалось, у судове засідання не з'явився, своїм правом на подання суду відзиву на позовну заяву та направлення свого представника в судове засідання не скористався, доводи позивача не спростував.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджується, що цивільно-правову відповідальність Тарана К.Г., який керував транспортним засобом wagen Passat»державний реєстраційний № 77302 ОА, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача транспортному засобу Lancer»державний реєстраційний № ВН 9872 CI застраховано Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна», що підтверджує поліс № АА/657611.
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Вина Тарана К.Г. який керував автомобілем Passat»державний реєстраційний № 77302 ОА, встановлена у судовому порядку, підтверджується постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 11.07.2011 року.
Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки Mitsubishi Lancer, державний реєстраційний № BH 9872 CI відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № УБ 519811 від 29.04.2010 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.
Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Як вбачається із звіту дослідження спеціаліста авттоварознавця № ВН9872СІ-12.05/2 від 12.05.2011 року, замовлення наряду № 715 від 27.04.2011 року СПД «Дмитриєва Е.С.», страхового акту № СТО-11-8603/1 від 14.07.2011 року та розрахунку страхового відшкодування до нього, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Mitsubishi Lancer, державний реєстраційний № BH 9872 CI, в результаті його пошкодження в ДТП, складає 59 555, 00 грн.
На підставі заяви страхувальника від 21.04.2011 року та страхового акту №СТО-11-8603/1 по Договору страхування № УБ 519811 від 29.04.2010 року, позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 59 555, 00 грн., з урахуванням заяви страхувальника щодо напряму виплати страхового відшкодування, що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією платіжного доручення.
За приписами ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 59 555, 00 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Позивач звернувся з заявою про виплату страхового відшкодування (претензією) вих. № 09-06-06/31420 від 14.11.2011р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 59 555, 00 грн.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № АА/657611) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500, 00 грн., франшиза -500 грн.
Так як, при розрахунках позивачем не було віднято розмір франшизи від суми, що підлягає відшкодуванню за заподіяну шкоду в порядку регресу, то судом прийнято рішення про її зменшення з 25 500, 00 грн, до 25 000, 00 грн. (25 500, 00 грн. -500 грн. = 25 000 грн.).
Враховуючи викладене, за встановлених обставин, до виплати в порядку регресу із страховика, яким застраховано відповідальність винної особи належить сума 25 000, 00 грн.
Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач доказів на виконання свого обов'язку щодо сплати страхового відшкодування в порядку регресу станом на момент розгляду справи не надав, а отже, викладеного у позовній заяві не спростував.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" підлягають задоволенню частково.
Витрати по оплаті судового збору покладається на відповідача пропорційно задоволених вимог, відповідно до ст. 49 ГПК України.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна»(04053, м. Київ, вул. Артема, 40) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75; код ЄДРПОУ 00034186) 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн. 00 коп. страхового відшкодування в порядку регресу, 1 577 (одну тисячу п'ятсот сімдесят сім) грн. 45 коп. судового збору.
3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 07.12.2012р.
Суддя Г.П. Бондаренко