Справа №2515/12987/2012
Провадження №2/2515/1993/2012
Рішення
Іменем України
27 листопада 2012 року м. Чернігів
в складі: головуючого - судді Філатової Л. Б.
при секретарі Карпенко М. В.
з участю позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, представника третьої особи на боці відповідача - Новозаводської районної у місті Чернігові ради (як органу опіки та піклування) - Змійок А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до малолітнього ОСОБА_5, законним представником якого є ОСОБА_6, про визнання таким, що втратив право на користування житловим приміщенням,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до малолітнього ОСОБА_5 про визнання його таким, що втратив право на користування квартирою АДРЕСА_1 у зв»язку з непроживанням у жилому приміщенні понад шість місяців. Заявлені вимоги позивач обгрунтовує тим, що є наймачем квартири АДРЕСА_1, в якій за його згодою 10.02.2005 року були зареєстровані ОСОБА_6 разом з дитиною ОСОБА_5 Вказує, що після розірвання шлюбу 06.02.2007 року з ОСОБА_6 склались неприязненні стосунки, вона покинула спірне приміщення, але рішеннями Новозаводського районного суду міста Чернігова від 11.09.2007 року і 15.04.2009 року разом з малолітньою дитиною була вселена. Посилається, що ОСОБА_6 в квартирі не з»являється, всі витрати по оплаті житлово-комунальних послуг несе самостійно. На звернення до правоохоронних органів з приводу з»ясування місця проживання дитини і бувшої дружини, отримав відповідь про проживання ОСОБА_6 в квартирі АДРЕСА_4 і навчання дитини в ЗОШ № 9 по вулиці Молодшого, 21 в місті Чернігові. Зазначає, що заочним рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 27.09.2012 року ОСОБА_6 була визнана такою, що втратила право на користування спірною квартирою у зв»язку з непроживанням без поважних причин понад шість місяців, а відповідно до рішення суду про розірвання шлюбу, місцем проживання дитини було визначено місце проживання матері. Посилається на ст.ст.71,72 ЖК України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав в повному обсягу і до викладеного в позовній заяві доповнив, що батьківських прав по відношенню до дитини не позбавлений, за рішенням суду сплачує аліменти на утримання дитини, але після 2007 року будь-яких заходів до спілкування з дитиною, участі у її вихованні не вживав. Зазначив, що рішення суду про розірвання шлюбу на даний час у нього відсутнє, а ОСОБА_6 має у власності частину будинку в с.Неданчичи Ріпкинського району Чернігівської області. Вказав, що спірна квартира є державною.
ОСОБА_6, законний представник малолітньої дитини ОСОБА_5 в судове засідання не з»явилась, направлені судом повідомлення за вказаною в позові адресою (з довідки ЧМВ УМВС України в Чернігівській області - а.с.7) повернулись неврученими «за закінченням терміну зберігання», направлені за останнім місцем реєстрації - не повернулись взагалі, а отже відповідно до ст.74 ПК України вона вважається повідомленою про час і місце розгляду справи і суд вважає за можливе розглянути справу у її відсутності.
Представник залученої до участі у розгляді даної справи в якості третьої особи на боці відповідача - Новозаводської районної у місті Чернігові ради (як органу опіки та піклування) вказав, що на даний час відсутні відомості про наявність у дитини або його матері будь-якого іншого ніж спірне житла, а отже дитина не може бути позбавлена права на користування квартирою АДРЕСА_1.
Представник залученого до участі у розгляді даної справи в якості третьої особи на боці відповідача - КП «Новозаводське» Чернігівської міської ради в судове засідання не з»явився, надали суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, а отже суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності зазначеного представника.
Вислухавши позивача та його представника, представника третьої особи на боці відповідача - Новозаводської районної у місті Чернігові ради (як органу опіки та піклування), дослідивши матеріали справи: свідоцтво про розірвання шлюбу (а.с.5), свідоцтво про народження ОСОБА_5 (а.с.6), лист ЧМВ УМВС України в Чернігівській області від 02.01.2012 року на адресу ОСОБА_1 (а.с.7), рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 11.09.2007 року, від 15.04.2009 року (а.с.8-14), заочне рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 27.09.2012 року (а.с.15-16), довідку КП «Новозаводське» Чернігівської міської ради від 19.10.2012 року (а.с.17), суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають. При цьому суд виходить з наступного:
ОСОБА_1 є наймачем квартири АДРЕСА_1, де також на даний час зареєстрована малолітня дитина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком якої є позивач (а.с.6, 17).
Заочним рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 27.09.2012 року визнано ОСОБА_6 (мати малолітнього ОСОБА_5О.) такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою № АДРЕСА_1 (а.с.15-16).
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.
Посилання позивача на встановлення рішенням суду про розірвання його шлюбу з ОСОБА_6 місця проживання дитини ОСОБА_5 з матір»ю (ст.ст.160,161 СК України), жодним належним і допустимим (в розумінні ст.ст.58,59 ЦПК України) доказом, не підтверджені, а отже не можуть бути прийняті судом до уваги.
Надані ОСОБА_1 копії рішень Новозаводського районного суду міста Чернігова від 11.09.2007 року, від 15.04.2009 року, заочного рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 27.09.2012 року (а.с.15-16) не містять відомостей про відсутність дитини в спірному житловому приміщенні понад шість місяців, як не містить таких відомостей і видана КП «Новозаводське» Чернігівської міської ради довідка (а.с.17).
Суд не може прийняти до уваги як доказ непроживання малолітньої дитини за адресою АДРЕСА_1 - лист-відповідь ЧМВ УМВС України в Чернігівській області від 02.01.2012 року (а.с.7) на звернення ОСОБА_1, оскільки з даним позовом він звернувся до суду 24.10.2012 року, тобто більше ніж через дев»ять місяців після отримання листа-відповіді.
Жодним наданим і дослідженим судом доказом не підтверджено відсутність без поважних причин ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в квартирі АДРЕСА_1 понад шість місяців.
Суду не надано докази на підтвердження наявності іншого житла у малолітньої дитини або його матері.
При вирішенні даного спору, суд також враховує, що в силу свого віку і розумового розвитку дитина 2005 року не взмозі визначити своє місце проживанння, вільний вибір місця проживання обмежується щодо неї відповідно до ст.13 Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 року з наступними змінами та доповненнями; дані про те, що її місце проживання визначено саме з матір»ю - ОСОБА_6 - відсутні.
Згідно до статті 3 Конвенції про права дитини, яка підписана Україною 21.02.1990 року і ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов»язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов»язки її батьків, опікунів чи інших осб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Статтею 18 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року з наступними змінами та доповненнями визначено право дитини на житло.
Діючи виключно в інтересах дитини, з метою захисту її прав (зокрема, права на користування спірним житлом), проаналізувавши і дослідивши всі надані позивачем на підтвердження заявлених вимог докази, виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсягу.
На підставі ст.ст. 8, 57-62, 64, 208, 209, 212-215, 218, 292 ЦПК України, ст.ст.71 ч.1,72 ЖК України, суд, -
Вирішив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до малолітнього ОСОБА_5, законним представником якого є ОСОБА_6, про визнання таким, що втратив право на користування житловим приміщенням - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова шляхом подачі апеляційної скарги на протязі десяти днів.
Суддя Новозаводського
районного суду міста Чернігова Л. Б. Філатова