Справа № 2601/10150/12
Провадження №: 2-а/2601/466/12
26.11.2012 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Фролов М.О., за участю секретаря Чупак А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Песійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва про визнання дій неправомірними, скасування рішення, стягнення безпідставно відрахованих коштів та зобов'язання вчинити дії, -
позивач 24.04.2012 року звернувся в Голосіївський районний суд м. Києва з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва (далі по тексту -Відповідач) про визнання дій неправомірними, скасування рішення, стягнення безпідставно відрахованих коштів зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва з 31 березня 2003 р. і отримує соціальну пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»№1788- XII від 05.11.1991 року».
Один раз на два роки до 2007 року, а згодом на рік він проходив медичне обстеження та надавав Відповідачу довідки МСЕК, що засвідчували його інвалідність до 2010 року. Виплата пенсій провадилася на підставі наданих довідок. 14 червня 2010 року Позивачу було видано останню довідку МСЕК, якою йому було встановлено III групу інвалідності довічно. Дану довідку було належним чином подано відповідачу.
Однак, Відповідач Листом від 19 вересня 2011 року за №3409/08 повідомив Позивача про те, що у зв'язку з несвоєчасним повідомленням про працевлаштування у Позивача виникла переплата пенсії в сумі 36 488, 12 грн., за період з 01.03.2003 по 07.07.2011. Також у листі було зазначено, що переплата пенсії буде утримуватися по 20% з жовтня 2011 року до повного погашення. Ніяких інших пояснень, інформації або підтверджених документів Позивачу надано не було.
Не розуміючи причин, підстав та обставин, через які було проведено перерахунок та встановлено факт переплати, Позивач звернувся до Відповідача із Листом від 01 листопада 2011 року в якому просив надати детальний розрахунок, документи, які підтверджують зазначені у листі відомості, із відповідними посиланнями на норми чинного законодавства.
Листом № 3990/12/М-3888 від 06 грудня 2011 року Відповідач повідомив Позивача, що до відділу призначення пенсій та перерахунків "надійшли відомості" згідно яких було "виявлено" працевлаштування Позивача і в результаті здійснення перерахунку за період з 31.03.2003 по 07.07.2011 було виявлено зазначену переплату. Також, у листі було зазначено, що відрахування провадяться згідно із ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.
Зазначені дії відповідача він вважає неправомірними, оскільки він зареєструвався як суб'єкт підприємницької діяльності 23 грудня 1999 року і став на облік в Московському районному відділі Пенсійного фонду (правонаступником якого у даному випадку є Відповідач. Крім того, він щомісяця здійснював пенсійні відрахування, подавав відповідні звіти, а отже відповідач знав про його діяльність як приватного підприємця, в зв'язку з чим відсутні підстави для здійснення відрахувань.
В ході розгляду справи представник позивача підтримала позовні вимоги і обґрунтування позову в повному обсязі та просила суд позов задовольнити, з підстав, заявлених в позовній заяві, зазначивши, що позивач став на облік як суб'єкт підприємницької діяльності в Управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, сплачував пенсійні внески як приватний підприємець, здавав відповідні звіти, а отже відповідачу було відомо про його працевлаштування.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що після отримання Управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві індивідуальних відомостей про застраховану особу з Відділу персоніфікованого обліку стало відомо про те, що ОСОБА_1 був зареєстрований як приватний підприємець, однак, отримував пенсію як непрацюючий пенсіонер з відповідним ЇЇ підвищенням. На підставі зазначених відомостей було проведено перерахунок пенсії позивачу як працюючому пенсіонеру з урахуванням записів про працевлаштування та звільнення по трудовій книжці. Внаслідок здійснення перерахунку була встановлена переплата в розмірі 36 488, 12 гривні, питання погашення якої було вирішено на засіданні Комісії по розгляду питань, пов'язаних із призначенням, перерахунком та виплатою пенсій. Крім того, представник відповідача зазначила, що повідомлення відомостей до Відділу призначення пенсій щодо змін, які впливають на розмір призначеної пенсії є обов'язком позивача, про що він був ознайомлений і підписав відповідні зобов'язання. Однак будь-яких відомостей, або ж копій трудової книжки, ним не надавалось, що призвело до виникнення переплати пенсії. Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва не містить центральної бази даних для отримання зазначеної інформації, і відомості, які позивач подавав як суб'єкт підприємницької діяльності, не відносяться до питання щодо виплати йому пенсії як фізичній особі - пенсіонеру.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва. Йому призначена соціальна пенсія по інвалідності з 31.03.2003 року згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788- XII від 05.11.1991 року».
З матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1, копія якої долучена до матеріалів справи, вбачається, що 08 липня 2011 року громадянин ОСОБА_1 звернувся до УПФ у Голосіївському районі м. Києва і заявою про переведення із соціальної пенсії по інвалідності на пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в якій повідомив про своє працевлаштування та виявив бажання перевести його в категорію працюючих пенсіонерів. Таким чином, в період з 31.03.2003 року по 07.07.2011 року Позивач безпідставно отримував соціальну пенсію по інвалідності, тобто після здійснення перерахунку пенсії як непрацюючому пенсіонеру.
Судом встановлено, що 31.12.1999 року ОСОБА_1 подав до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва заяву про реєстрацію його платником страхових внесків як суб'єкта підприємницької діяльності.
В подальшому, ОСОБА_1 як суб'єкт підприємницької діяльності здійснював відповідні відрахування до Пенсійного фонду, подавав відповідну звітність, що не оспорювалось сторонами.
Однак, судом встановлено, що позивач не подав до відділу призначення пенсій відомості про те, що він зареєструвався як суб»єкт підприємницької діяльності і є працюючим пенсіонером, що впливає на розмір призначеної пенсії.
Відповідно до ст.102 Закону України «Про пенсійне забезпечення», який діяв на час призначення позивачу пенсії, пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.
У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Згідно з ст.103 зазначеного Закону суми пенсії, на^і міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.
Зазначені вимоги містяться також в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як встановлено судом, що при відпрацюванні індивідуальних відомостей про застраховану особу, було з'ясовано, що згідно з інформацією відділу по контрольно -перевірочній роботі за нарахуванням та сплатою платежів, з 23 грудня 1999 року по теперішній час позивач зареєстрований як приватний підприємець -фізична особа. В зв'язку з чим йому встановлена переплата в сумі 36 488 грн., 12 копійок, яка утримується в розмірі 20% від суми пенсії позивача з жовтня 2011 року
13.09.2011 р. відбулось засідання Комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначення, перерахунку та виплати пенсій, на якому було вирішено питання щодо здійснення відрахування переплати з пенсії позивача, що відображено в протоколі № 690.
На підставі розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва №6007 від 15.09.2011 року проводяться відрахування з пенсії ОСОБА_1 вказаної переплати по 20% щомісяця.
Враховуючи викладене, суд вважає, що дії Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 і проведення відрахувань суми переплати пенсії є правомірними, оскільки обов'язок повідомляти органи, що здійснюють призначення і виплату пенсії, про всі зміни, які впливають на розмір раніше призначеної пенсії, покладено саме на особу, якій здійснюється виплата пенсії.
Суд не може прийняти до уваги посилання представника позивача на те, що ОСОБА_1. подав всі відповідні відомості про його реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва, це є єдиний орган і обов'язок щодо надання цих відомостей до Відділу призначення пенсій покладено на відповідача.
Зазначені твердження не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому не можуть бути прийняті судом.
Зважаючи на викладені обставини, оцінюючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
На підставі ст.94 КАС України суд вважає за необхідне віднести судові витрати за рахунок Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.З, 4, 11, 12, 19, 160-163 КАС України, суд
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Песійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва про визнання дій неправомірними, скасування рішення, стягнення безпідставно відрахованих коштів та зобов'язання вчинити дії - відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з часу її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя