"26" червня 2012 р. справа № 2а-927/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мартиненка О.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Дніпропетровської області на постанову Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2011 року у справі № 2а-927/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
20 вересня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Дніпропетровської області та просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії та провести відповідні виплати за період часу встановлений ст. 99 КАС України .
Постановою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2011 року позовні вимоги задоволені: визнано неправомірною бездіяльністт управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України "Про загалнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням втсановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 20 березня 2011 рокупо 22 липня 2011 року і розмірі 30% мінімальної пенсії за віком; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 надбавку до пенсії згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 20 березня 2011 року по 22 липня 2011 року, розрахованої відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком у відповідні періоди з урахуванням сум, які були виплачені у цей період; в решті позовних вимог відмовлено..
Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195-ІV від 18 листопада 2004 року, та має статус «дитини війни», що підтверджується посвідченням.
Згідно статті 6 Закону №2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року. Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком має бути встановлений у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у розмірі встановленому законами України про Державний бюджет на відповідний рік.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 23 грудня 2010 року N 2857-VI встановлено у 2011 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривні, з 1 жовтня - 784 гривні, з 1 грудня - 800 гривень.
Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 20 березня 2011 року.
Суд вважає за необхідне зазначити, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом не обмежена у часі. Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати. Отже, вирішуючи питання про зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити відповідні періодичні платежі, суд не має підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх перерахунку і виплати, певним часовим проміжком, крім випадків, передбачених законом.
Управлінням Пенсійного фонду України має бути нараховано та виплачено пенсію, підвищену на 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»до зміни законодавчих норм, що регулюють призначення цього виду пенсії.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14 червня 2011 року, прикінцеві положення Закону доповнено пунктом 4, відповідно до якого встановлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
06 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набула чинності 23 липня 2011 року, відповідно до пункту 6 якої. встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.
Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 20 березня 2011 року по 22 липня 2011 року, включно.
При цьому, судом першої інстанції помилково не зазначено, що позивачу має виплачуватись саме підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне змінити постанову суду першої інстанції, виклавши в новій редакції.
Керуючись ст. 195, ст. 197, п. 2 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 201, ст. 207 КАС України суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Дніпропетровської області задовольнити частково.
Постанову Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2011 року у справі № 2а-927/11 змінити, виклавши в новій редакції.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати на користь ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 20 березня 2011 року по 22 липня 2011 року, включно, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - протиправною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 20 березня 2011 року по 22 липня 2011 року, включно, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
Постанова набирає законної сили з моменту винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.В. Мартиненко
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: Д.В. Чепурнов