Ухвала від 28.11.2012 по справі 2а-11461/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11461/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пісоцька О.В.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

УХВАЛА

Іменем України

"28" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу позивача -Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»до Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови - ,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 року позивач -Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом, в якому просило скасувати постанову Луцького прикордонного загону від 27 червня 2012 року №711193 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних перевезень та накладення штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 вересня 2012 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 20 червня 2012 року в міжнародному пункті пропуску для залізничного сполучення «Ягодин»Луцького прикордонного загону в вагоні потягу № 29 сполученням «Київ-Берлін»під час здійснення перевірки документів виявлено, що громадянка Бельгії ОСОБА_1 слідує з України в Республіку Польща. В даної громадянки був відсутній документ, який дає право перетинання державного кордону України, та встановлено, що остання перетинала кордон за внутрішнім паспортом Бельгії НОМЕР_1, виданим 07 червня 2011 року.

На підставі виявлених обставин інспектором прикордонної служби відділу прикордонної служби для залізничного сполучення «Ягодин», у присутності двох свідків, на підставі статті 3 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»складено протокол №711193 від 20 червня 2012 року про порушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень.

За результатами розгляду вказаної справи про правопорушення, начальником Луцького прикордонного загону винесено Постанову №711193 від 27 червня 2012 року про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень, якою притягнуто позивача до відповідальності за порушення частини 1 статті 1 зазначеного вище Закону та накладено на нього штраф у розмірі 17 000,00 грн.

Відповідно до даної постанови перевізник ДГТО «Південно-Західна залізниця»в особі провідника вагону потягу №29 сполученням «Київ-Берлін»ОСОБА_6 не виконав обов'язку щодо перевірки перед початком міжнародного пасажирського перевезення у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, що призвело до спроби перевезення через державний кордон із України в Республіку Польща одного пасажира, чим порушено вимоги частини 1 статті 1 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»та статті 22-1 Закону України «Про залізничний транспорт».

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень», підприємства, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення, за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, несуть відповідальність у вигляді штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожного такого пасажира, але не більше двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одне перевезення.

Згідно з абз. 2 ст. 3 Закону України «Про залізничний транспорт», нормативні документи, які визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій, іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми і правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Згідно зі ст. 221 Закону України «Про залізничний транспорт», під час перевезення у міжнародному залізничному сполученні пасажир зобов'язаний мати належним чином оформлені документи, необхідні для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та пред'явити їх перевізникові на його вимогу.

Аналогічні вимоги передбачені також пунктом 2.5 Технології прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон для залізничного сполучення, затверджених Спільним наказом Державної прикордонної служби України, Державної митної служби та Міністерства транспорту та зв'язку України №745/926/1032 від 06 жовтня 2009 року.

Відповідно до частин 2, 4 статті 22-1 Закону України «Про залізничний транспорт», перевізник при перевезенні пасажира у міжнародному залізничному сполученні, крім обов'язків, передбачених статтею 22 цього Закону, зобов'язаний до початку перевезення перевірити наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та відмовити у перевезенні пасажиру, який на його вимогу не пред'явив необхідні документи. За невиконання обов'язку перевірити перед початком перевезення пасажира, в міжнародному залізничному сполученні наявність у нього документів, необхідних для в'їзду в державу прямування, держав по маршруту проходження, яке призвело до перевезення, або спробі перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, перевізник несе відповідальність, передбачену законом.

Крім того, пунктом 2.4 Інструкції провідника пасажирських вагонів, затвердженої Наказом Укрзалізниці від 01 вересня 2003 року №234-Ц визначено, що перед проїздкою з початкового пункту відправлення провідник зобов'язаний здійснити огляд усіх місць вагону, де можуть бути заховані предмети або переховуватися люди, накласти на них засоби контролю. При виявлені під час огляду в пункті відправлення або на шляху прямування поїзда сторонніх предметів, нелегальних мігрантів, терміново інформувати начальника поїзду.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, відповідно до якого постанова відповідача - Луцького прикордонного загону від 27 червня 2012 року №711193 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних перевезень та накладення штрафу у розмірі 17000,00 грн. -є законною та обґрунтованою.

У зв'язку з вищевикладеним, Київський апеляційний адміністративний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення вимог позивача та скасування рішення відповідача, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови суду не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу позивача -Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 вересня 2012 року -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 вересня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Повний текст ухвали виготовлено 30.11.2012 року.

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.

Попередній документ
27910408
Наступний документ
27910410
Інформація про рішення:
№ рішення: 27910409
№ справи: 2а-11461/12/2670
Дата рішення: 28.11.2012
Дата публікації: 10.12.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; організації господарської діяльності, у тому числі