ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601 м.Київ, вул. К. Каменєва, 8, корп. 1
місто Київ
16 вересня 2011 року Справа №2а-9419/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
судді: Пісоцької О.В.,
розглянувши у приміщенні суду у місті Києві в порядку письмового провадження справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -приватного акціонерного товариства «ОТП Банк», -
прозаборону вчиняти дії та скасування постанови,
ОСОБА_1 (далі -ОСОБА_1, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві (далі -ВДВС Солом'янського РУЮ, відповідач), в якій, з урахуванням заяви від 02 серпня 2011 року, просить:
- заборонити відповідачу вчиняти дії щодо звернення стягнення на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, а виконавче провадження ВП №26504674 зупинити до вирішення питання по суті,
- скасувати як незаконну постанову про відкриття виконавчого провадження від 18 травня 2011 року ВП №26504674 щодо звернення стягнення на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, - що належить на праві приватної власності ОСОБА_1, винесену головним державним виконавцем Мазуром Ю.С.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 18 вересня 2011 року головним державним виконавцем ВДВС Солом'янського РУЮ Мазуром Ю.С. розглянуто заяву представника ПАТ «ОТП Банк»про прийняття до примусового виконання виконавчого напису від 15 березня 2010 року №2182, виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про звернення стягнення, на задоволення вимог банку в сумі 678222,51грн., на квартиру що розташована за адресою: АДРЕСА_1, - та належить на праві приватної власності позивачу.
За результатом розгляду вказаної заяви відповідачем 18 травня 2011 року виконавчий напис від 15 березня 2010 року №2182 прийнято до примусового виконання та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №26504674.
Позивач вважає дії відповідача, щодо прийняття до примусового виконання та, відповідно, винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 18 травня 2011 року ВП №26504674, є неправомірними, а вказана постанова -незаконна, оскільки ПАТ «ОТП Банк»пропущено строк для пред'явлення виконавчого напису до виконавчої служби для його примусового виконання.
У судовому засіданні представник позивача зауважував на тому, що Закон України «Про виконавче провадження»містить чіткий перелік вимог до виконавчих документів, на підставі яких державною виконавчою службою здійснюється примусове виконання рішень. Звертав увагу суду, що зазначеним переліком передбачено таку вимогу, як дотримання строку пред'явлення виконавчого документа на виконання до виконавчої служби. Просить позов задовольнити у повному обсязі.
ВДВС Солом'янського РУЮ стосовно задоволення заявленого позову заперечує, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. У судовому засіданні представник відповідача зауважував на тому, що державний виконавець діяв, видаючи оскаржувану постанову, лише в межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, тоді як ОСОБА_1 обрано хибний спосіб захисту свого прав.
ПАТ «ОТП Банк», залучене до участі у справі ухвалою суду від 08 серпня 2011 року, прибуття повноважного представника у судові засідання не забезпечило, з письмовими поясненнями стосовно заявлених позовних вимог ОСОБА_1 до суду не зверталось.
Ухвалою суду від 30 серпня 2011 року розгляд справи продовжено у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини, судом встановлено наступне.
15 березня 2010 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис №2182 про звернення стягнення, для задоволення вимог ПАТ «ОТП Банк»в сумі 678222,51грн., на квартиру що розташована за адресою: АДРЕСА_1, - та належить на праві приватної власності ОСОБА_1
ПАТ «ОТП Банк»звернулось до ВДВС Солом'янського РУЮ з заявою від 22 квітня 2011 року №12-4 про прийняття до примусового виконання виконавчого напису від 15 березня 2010 року №2182 та відкриття виконавчого провадження.
Вказану заяву третьої особи ВДВС Солом'янського РУЮ одержало 17 травня 2011 року, що підтверджується копією заяви представника ПАТ «ОТП Банк»Сімутіна В.В. про відкриття виконавчого провадження з відбитком штемпеля вхідної кореспонденції виконавчої служби від 17 травня 2011 року.
18 травня 2011 року головним державним виконавцем Мазуром Ю.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №26504574 з примусового виконання виконавчого напису від 15 березня 2010 року №2182 приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про звернення стягнення, для задоволення вимог банку в сумі 678222,51грн., на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 - та належить на праві приватної власності ОСОБА_1
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення щодо їх задоволення, оцінивши, відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади повинні діяти в межах своєї компетенції та згідно з Конституцією та законами України.
Згідно з пунктами 1 та 2 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження»від 21 квітня 1999 року №606-XIV (з урахуванням відповідних змін на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон України №606), який у статті 17 Закону України №606 визначає, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Статтею 1 Закону України №606 передбачено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно зі статтею 5 зазначеного Закону державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 18 Закону України №606 у виконавчому документі зазначається строк його пред'явлення до виконання.
Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України №606 (в редакції, чинній на час пред'явлення виконавчого напису до виконавчої служби) виконавчі документи мали пред'являтись до виконання в такі строки:
- посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;
- інші виконавчі документи -протягом року, якщо інше не передбачене законом.
З наявних у справі копій матеріалів виконавчого провадження, вбачається, що вище вказаний виконавчий напис вже подавався на виконання до ВДВС Солом'янського РУЮ в лютому 2011 року і був повернутий стягувачу на його письмову заяву у відповідності до частини 1 статті 47 Закону України №606.
Водночас, за статтею 47 Закону України №606 повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 23 Закону України №606 строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання. Частина 2 статті 23 Закону передбачає, що після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Таким чином, з огляду на те, що стягувачем -ПАТ «ОТП Банк»- виконавчий напис №2182 вперше подано до виконання у лютому 2011 року, посилання позивача на те, що строк для його пред'явлення на виконання стягувачем порушено, є помилковими, а тому підстав для скасування постанови відповідача від 18 травня 2011 року немає.
Враховуючи, що позовна вимога ОСОБА_1 про заборону вчиняти відповідачу дії щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 ґрунтується на протиправності постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №26504574, підстави для такої заборони відсутні.
Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем спростовано твердження позивача щодо протиправності дій та спірної постанови ВДВС Солом'янського РУЮ у виконавчому провадженні ВП №26504574, тоді як позивачем обґрунтованості вимог не доведено.
Враховуючи встановлене та положення, зокрема, статей 2, 11, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про те, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-72, 86, 128, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва
ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) О.В. Пісоцька
З оригіналом згідно.