про залишення позовної заяви без руху
м. Черкаси
13 листопада 2012 року Справа № 2а/2370/4356/2012
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до держави Україна, головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
12.11.2012 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до держави Україна, головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, в якій просять визнати дії неправомірними; стягнути матеріальну шкоду в розмірі 16000 грн. та моральну шкоду в розмірі 12000 грн.; встановити та залучити належних відповідачів; звільнити від судових витрат.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України і підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Згідно з викладеними обставинами справи у позовній заяві прокурор та міліція (невстановлені особи), погрожуючи ножем, заволоділи у 2008 році грошовими коштами позивачів у розмірі 16000 грн. 00 коп., у зв'язку з чим позивачі зверталися в порядку ст.1177 Цивільного кодексу України про відшкодування відповідної суми. Однак, ці кошти не були повернуті добровільно. Позивачі вказали відповідачами -державу Україна та головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області. Жодних доказів до позовної заяви не надано.
Відповідно до пункту 1 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Ч. 2 статті 21 КАС України встановлює, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Вказуючи відповідачем державу Україна, позивачі не вказали які її дії підлягають оскарженню в суді. Водночас, згідно з позовною заявою позивачі зверталися про відшкодування коштів відповідно до ст.1177 ЦК України, яка передбачає, що майнова шкода, завдана майну фізичної особи внаслідок злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною. Умови та порядок відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичної особи, яка потерпіла від злочину, встановлюються законом. Таким чином держава виступає відповідачем в рамках цивільного процесу і водночас виключає можливість розгляду такого спору в порядку адміністративного судочинства. Відповідно до ч. 2 вказаної статті на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, а в разі неможливості -зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначається ім'я (найменування) відповідача, поштова адреса, а також номер засобів зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.
Пунктом 9 ч.1 ст. 1 КАС України вказано, що відповідач це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, інші особи, до яких звернена вимога. Відповідно до ч. 3 ст. 50 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Пунктом 3 ч. 1 ст.106 КАС України встановлено, що у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.
КАС України встановлює, що особи, які беруть участь у справі, повинні мати адміністративно-процесуальну правосуб'єктність. Згідно зі ст. 48 визначено, що здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами). Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь. Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Натомість позивач не вказав відповідача, який представляє державу Україна та має адміністративну процесуальну правосуб'єктність, а також не визначив публічно-правовий спір, який просить розглянути (органу, посадової особи тощо, який може виступати від імені держави).
Враховуючи, що відповідно до ч. 6 ст. 109 КАС України суд зобов'язаний роз'яснити позивачу до юрисдикції якого суду відноситься розгляд справи, загальне формулювання п. 1 прохальної частини позовної заяви унеможливлює вирішення судом питання про належність спору до сфери публічного чи приватного права.
Щодо вимоги позивача суду встановити інших відповідачів та залучити їх до участі в справі суд зазначає наступне.
Порядок заміни неналежного відповідача та залучення співвідповідачів визначено ст.52 КАС України. Ця норма та викладені у позовній заяві вимоги без зазначення всіх обставин справи унеможливлюють прийняття рішення судом про заміну чи залучення іншого відповідача у справі на етапі прийняття позовної заяви. До початку розгляду справи правом визначити відповідача у справі в контексті принципу диспозитивності є виключним правом позивача.
Суд вважає за необхідне зазначити, що позивачі в позовній заяві визначили другого відповідача -головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, однак не вказали які саме його дії вони просять визнати неправомірними.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами 4-5 ст. 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів,- розмір позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Водночас , в порушення вищенаведеної норми, позивачі не визначили які саме позовні вимоги звернені до головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області.
Суд звернув увагу на те, що серед обставин справи позивач вказав на дії прокурора та міліції, які містять ознаки злочину. Враховуючи, що ст.1177 ЦК України передбачає відшкодування державою коштів за вчинення злочину невстановленими особами, у випадку, якщо позивач має на увазі саме розгляд спору щодо такого стягнення -він не підвідомчий адміністративному суду, тому виклад обставин, за яких держава України є винною, є суттєвим для вирішення питання можливості відкриття провадження у справі в порядку адміністративного судочинства.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що вирішення публічно-правового спору можливе за умови дотримання строків звернення до адміністративного суду, встановлених ст.99 КАС України. Для підрахунку строку, з якого особа дізналася про порушення своїх прав, позивачу варто вказати таку дату та у випадку пропущення строку вказати на обставини, що перешкоджали такому зверненню.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадку, коли його не належить сплачувати. Пунктом 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-звільнені від сплати судового збору інваліди І та ІІ груп.
У позовній заяві зазначено, що позивачі є інвалідами 1-ї групи, однак докази на підтвердження цієї обставини до позовної заяви не додані.
Відповідно до п. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 статті 108 КАС України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до держави Україна про визнання бездіяльності незаконною; зобов'язання відшкодувати матеріальну шкоду в розмірі 16000 грн. 00 коп. та моральну шкоду в сумі 12 000 грн. 00 грн. -залишити без руху.
2. Позивачам надати строк до 07 грудня 2012 року для усунення недоліків шляхом подання до суду: позовної заяви та її копії для відповідача із зазначенням імені (найменування) відповідача -органу державної влади чи місцевого самоврядування, їх посадової чи службової особи тощо, які можуть виступати від імені держави Україна у спірних правовідносинах і мають адміністративно-процесуальну правосуб'єктність; вказати їхню адресу місцезнаходження (у разі, якщо відома) та викласти прохальну частину позовної заяви відповідно до вимог ст. 106 КАС України;
- квитанції про сплату судового збору або копії документів, які підтверджують наявність у позивачів 1-ї чи 2-ї групи інвалідності.
3. Копію ухвали направити позивачу. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
4. Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали відповідно до ст. 186 КАС України.
Суддя А.М. Бабич